Ухвала
іменем україни
19 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Гончара В.П., Остапчука Д.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання спадкового договору, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2014 року,
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про розірвання спадкового договору посилаючись на те, що ОСОБА_5 не виконує належним чином умови спадкового договору.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 07 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Спадковий договір, укладений 22 грудня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Згідно із ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Встановивши, що ОСОБА_5 неналежним чином виконує умови спадкового договору, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, яким було надано належну правову оцінку.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.О. Савченко
В.П. Гончар
Д.О. Остапчук