Номер провадження: 22-ц/785/2879/15
Головуючий у першій інстанції Івченко В. Б.
Доповідач Парапан В. Ф.
19.03.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: судді Парапана В.Ф.
Суддів:Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.
При секретарі: Добряк Н.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця ввіділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравця О.В. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2014 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на дії державного виконавця ввіділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравця О.В., -
У лютому 2014р. публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", (далі-ПАТ "Марфін Банк") звернулось до суду із зазначеною скаргою та після уточнення своїх вимог просило визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця ввіділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравця О.В., (далі-головний державний виконавець Кравець О.В.) щодо ненадання документів: постанови про проведення експертної оцінки; недопущення стягувача до участі у проведенні експертної оцінки; недопущення стягувача при переоцінці майна; неповідомлення стягувача про невідбуття торгів №1; ненадання можливості стягувачеві придбання майна після проведення торгів №1, а також щодо затвердження оцінки - неправомірними, звіт про оцінку арештованого майна недостовірними та таким, що не може бути використаний у виконавчому провадженні.
Зазначав, що при проведенні виконавчих дій по стягненню солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ПАТ "Марфін Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 661 845,81 доларів США та 354 002,99 грн, головним державним виконавецем Кравець О.В. проведено оцінку арештованого майна-нежилих приміщень №ІІІ, загальною площею 214,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на суму 1 284 835,00 грн.
Вважаючи, що зазначена оцінка є заниженою та не відповідає реальній вартості відповідно до тих цін, які склалися на ринку нерухомості у м. Одесі, а також те, що головним державним виконавецем Кравець О.В. не надсилались документи на його адресу з приводу арештованого майна, звернувся до суду з зазначеною скаргою.
05.12.2014р. на його адресу надійшло повідомлення головного державного виконавця Кравець О.В. про результати визначення вартості суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання предмета іпотеки нежитлового приміщення №3, розташованого на другому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до якого вартість цього приміщення складає 1 284 835 грн., без повного висновку оцінки, де знову не вказаний суб'єкт оціночної діяльності, що є значно заниженою та не відповідає ринковій вартості цього майна.
Справу розглянуто у відсутності учасників виконавчого провадження.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останньою ухвалою суду від 23.12.2014р. скаргу задоволено. Визнано протиправними бездіяльність державного виконавця ввіділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравця О.В. щодо ненадання документів - постанови про проведення експертної оцінки, недопущення стягувача до участі у проведенні експертної оцінки, недопущення стягувача при переоцінці майна, неповідомлення стягувача про невідбуття торгів №1, ненадання можливості стягувачеві придбання майна після проведення торгів №1, а також щодо затвердження оцінки - неправомірними, звіт про оцінку арештованого майна недостовірними та таким, що не може бути використаний у виконавчому провадженні.
У апеляційній скарзі головний державний виконавець Кравець О.В. просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Марфін Банк", вважаючи оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги й заперечення проти неї, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийнятті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволені скарги.
Як видно з матеріалів справи цих вимог закону суд не виконав у повній мірі, він не з'ясував обставини, що мають значення для її вирішення.
Так, задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що як вбачається з листа ПАТ "Марфін Банк" на адресу відділу від 03.03.2014р. державним виконавцем не було надіслано на адресу стягувача постанови про призначення експертної оцінки, акту опису і арешту майна, повний висновок експертної організації щодо вартості майна боржника ОСОБА_5 та рецензія на звіт про незалежну оцінку ринкової вартості майна боржника.
Державним виконавцем не було повідомлено стягувача про проведення торгів №1 переоцінку майна на 25%, де встановлена ціна в розмірі 963 626,25 грн. В результаті протиправних дій стягувач втратив предмет іпотеки шляхом реалізації з публічних торгів, від якої у погашення заборгованості за кредитом погашено лише 745 967,60 грн,замість 1 637 813 грн., згідно звіту №1191 ТОВ "Експертне Агентство "Укрконсалт", або замість 1 284 835 придбання предмета іпотеки за початковою ціною.
Між тим, головний державний виконавець Кравець О.В. у апеляційній скарзі зазначає, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що ці доводи апеляційної скарги заслуговують до уваги.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як видно з матеріалів справи цих завдань цивільного судочинства судом не виконано.
Так, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16.10.2014р. апеляційну скаргу головного державного виконавця Кравець О.В. задоволено частково, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.06.2014р. - скасовано та передано питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд визнав, що розгляд справи було проведено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що були допущені порушення норм процесуального права, що унеможливлювало встановлення фактичних обставин, які мають значення для її правильного вирішення.
Також апеляційний суд визнав, що судом помилково не притягнуто до участі у справі ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, як заінтересованих осіб, оскільки прийнятим рішенням зачипаються їх законні інтереси.
Проте у порушення вимог закону, п. 4 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", та вказівки апеляційного суду, зазначені особи 01.12.2014р. судом були залучені не як заінтересовані особи, а в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки останні є спеціальними суб'єктами лише позовного провадження.
Як можна дійти висновку у листопаді-грудні 2014р. ПАТ "Марфін Банк" доповнив свої вимоги. У цих письмових доповненнях відсутня дата їх виготовлення та подачі до суду.
Проте у порушення закону ці доповнення не були надіслані головному державному виконавцю Кравець О.В. та іншим заінтересованим особам.
Суд першої інстанції без повідомлення ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, й у відсутності осіб, які беруть участь у справі, постановив оскаржувану ухвалу.
За наявності таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції фактично не виконав завдання цивільного судочинства та вказівок апеляційного суду, він не розглянув справу у судовому засідання за участю учасників виконавчого провадження, не заслухав їх доводи та заперечення, не дослідив матеріали справи, внаслідок чого знову ухвалив судове рішення при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для її правильного вирішення й з порушенням норм процесуального права
Тому оскаржувану ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим вона за правилами п.п.1, 4 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу головного державного виконавця ввіділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравця О.В., задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2014 року скасувати та передати питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Апеляційного суду Одеської області В.Ф.Парапан
В.О.Панасенков
Р.Д.Громік