25 березня 2015 року Справа № 876/447/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство 14630» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство 14630» до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про визнання протиправними та скасування розрахунків,-
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Львівське автотранспортне підприємство 14630» (далі - позивач) звернулося з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за квітень 2014 року, з травня 2014 року з липня 2014 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про задоволення позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в позивача відсутнє право на пільгову пенсію, а оскільки оспорювані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій містять самостійне та окреме рішення суб'єкта владних повноважень, тому підприємство правомірно оскаржує розрахунки.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України. При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання представника апелянта про відкладення апеляційного розгляду справи, оскільки викладені в клопотанні підстави для відкладення справи є необґрунтованими і явка представника апелянта в суді апеляційної інстанції не визнана обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням пільгового стажу, здобутого до 01.01.1992 року. Для підтвердження пільгового характеру роботи пенсіонера позивачем видана довідка про підтвердження роботи ОСОБА_1 з 01.06.1979 року по 31.12.1979 року та з 01.01.1980 року по 31.12.1991 року на посаді водія автобуса міського пасажирського транспорту.
Відповідачем було надіслано позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень 2014 року, з травня 2014 року, з липня 2014 року (а.с. 6-8).
Колегія суддів зазначає, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» не є актом індивідуальної дії який може бути окремим предметом оскарження в адміністративній справі оскільки зазначений розрахунок не носить обов'язкового характеру для виконання позивачем, та не тягне за собою безспірне стягнення зазначених у ньому сум. Зазначені суми стягуються в судовому порядку. Позивач не позбавлений права надавати заперечення проти такого розрахунку, при розгляді справи по стягненню сум на підставі зазначеного розрахунку.
Таким чином, ставлячи вимоги про скасування зазначеного розрахунку, позивач вибрав не належний спосіб захисту свого права. Питання правильності розміру вказаних в розрахунках сум має бути перевірено під час вирішення спору про стягнення з підприємства зазначених сум.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно виніс постанову, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство 14630» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160,195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство 14630» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі № 813/7325/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула