19 березня 2015 рокусправа № 804/9916/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Іванова С.М. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції
в Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 06 серпня 2013 року
у справі № 804/9916/13-а
за позовом Дніпропетровського регіонального центру
професійно-технічної освіти,
вул. Героїв Сталінграду, 229, м. Дніпропетровськ, 49057;
до відповідача Державної фінансової інспекції
в Дніпропетровській області,
вул. Свердлова, 22 к. 2, м. Дніпропетровськ, 49600;
про скасування Вимоги, -
встановив: Дніпропетровським навчально-виробничим центром № 2 подано позов до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування пунктів 5, 6 Вимоги від 08 липня 2013 року № 840-15/464.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Ляшко О.Б.) своєю постановою від 06 серпня 2013 року позов задовольнив.
Постанова суду мотивована тим, що Позивач має в наявності первинні документи, які відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна фінансова інспекція, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Акти виконаних робіт оформлено з порушенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 - відсутні місце та дати складання, деталізація змісту господарської операції.
У зв'язку з відсутністю документів щодо підтвердження реальності здійснення правочину, такі правочини з придбання є нікчемними. А видаткові накладні, відповідно, не виконують функцій первинного документа.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне допустити заміну Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2, Позивача, його правонаступником - Дніпропетровським регіональним центром професійно-технічної освіти.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: уповноваженими фахівцями контролюючого органу здійснена ревізія використання бюджетних коштів, виділених Міністерству освіти і науки України на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах у Дніпропетровському навчально-виробничому центрі № 2.
За результатами перевірки складений Акт від 06 червня 2013 року № 840-51/1.
Перевіркою встановлено, що 24 травня 2011 року між Дніпропетровським навчально-виробничим центром № 2 та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 укладений договір № 24/05-11.
Відповідно до умов укладеного договору Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язався надати послуги звукотехнічного та світлового оформлення заходів заключного гала-концерту фестивалю художньої самодіяльності «Фестивальний дивограй профтехосвіти». Загальна вартість послуг - 10.000,00 грн.
Факт надання послуг підтверджений атом здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаним сторонами та скріплений печатками сторін.
07 вересня 2011 року між Дніпропетровським навчально-виробничим центром № 2 та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір № 07/09-11.
Відповідно до умов укладеного договору Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язався поставити товарно-матеріальні цінності - лампи енергозберігаючі, на загальну суму 9234,50 грн.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 по накладній № СФ-00025 від 07.09.2011р. поставив товар - лампи енергозберігаючі двох типів загальною кількістю 483 шт.
Дані лампи були повернуті, що підтверджується накладною повернення № СФ-00025 від 07.09.2011.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 07.09.2011 по накладній № СФ-00025 від 07.09.2011р. доставив ДНВЦ № 2 товар - лампи енергозберігаючі трьох типів кількістю 330 шт.
25 листопада 2011 року між Дніпропетровським навчально-виробничим центром № 2 та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 укладений договір № 35.
Відповідно до умов укладеного договору Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язався надати послуги звукотехнічного та світлового оформлення заходів обласного огляду-конкурсу «Краща бібліотека професійно-навчального закладу».
Загальна вартість послуг - 10.000,00 грн.
Факт надання послуг підтверджений атом здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаним сторонами та скріплений печатками сторін.
За позицією фахівців контролюючого органу, Акти виконаних робіт оформлено з порушенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 - відсутні місце та дати складання, деталізація змісту господарської операції.
У зв'язку з відсутністю документів щодо підтвердження реальності здійснення правочину, такі правочини з придбання є нікчемними. А видаткові накладні, відповідно, не виконують функцій первинного документа.
На підставі Акту № 840-51/1, керівником контролюючого органу 08 липня 2013 року внесено керівнику підконтрольної установи Вимогу № 840-15/464 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства».
Керівника Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2 зобов'язано:
- вжити заходів щодо відшкодування зайвих витрат в сумі 20.000,00 грн. внаслідок невідповідності первинних документів,
- відшкодувати в повному обсязі зайву витрату коштів в сумі 9.234,50 грн. внаслідок невідповідності групі товару, складання та підписання між ДНВЦ № 2 та контрагентом актів виконаних послуг, які суперечать нормативним актам та складено з порушенням фінансово-господарської дисципліни.
Скасування зазначених пунктів Вимоги було предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, здійснення господарських операцій не мало ділової мети. Отже, правочини з придбання є нікчемними. А видаткові накладні, не виконують функцій первинного документа.
Так, в силу статті 215 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
З огляду на приписи статті 228 Цивільного кодексу України, є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
І головною особливістю нікчемного правочину є відсутність необхідності визнання такого правочину недійсним в судовому порядку. Надається можливість просто відмовитися від виконання зобов'язань без рішення суду та будь-яких правових наслідків щодо цього.
В той же час, висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону вимагає серйозного юридичного аналізу.
Посилаючись на Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV як на підставу нікчемності господарських зобов'язань, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:
вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;
та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.
Для того, щоб намір міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).
Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарської операції не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків. Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарської операції по виявленому ланцюгу не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.
При цьому, несумлінність платників не може визначатись незаперечно, побудована на спростовних юридичних презумпціях - за особою зберігається право довести документально протилежне, чого тим не було зроблено в ході судового розгляду справи.
Слід зазначити, за визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…> Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
А бухгалтерський, як наслідок і податковий облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації.
У судових справах первинні документи також є письмовими доказами.
З огляду на обставини справи, документами, що підтверджують фактичне отримання послуг, будуть Договір, акт приймання-передачі або інший документ.
Та при виконанні двох «стандартних» умов (наявність первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів, і подальше використання результатів цих послуг у власній діяльності).
Здійснення діяльності поза межами правової відповідальності має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.
Позивач має в наявності первинні документи.
З огляду на обставини справи у їх сукупності, доводити документообіг задля штучного документального забезпечення бухгалтерського обліку колегія суддів вважає некоректним.
Крім того, уповноваженими фахівцями Державної фінансової інспекції, про що зазначено вище, Позивачу пред'явлена Вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Попри те, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу, зобов'язання про проведення претензійно-позовної роботи видаються колегії суддів такими, що вчинені поза межами повноважень контролюючого органу.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 804/9916/13-а - без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: Л.М. Нагорна