Справа № 2-а-2445/10/2270/9
13 травня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:суддіФелонюк Д.Л.
при секретарі судового засіданняБуяновській М.С.
за участю позивача: ОСОБА_3 представника позивача:ОСОБА_4 представника відповідача: Поліщук С.В. - за довіреністю від 28.04.2010р. №734
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести доплату до грошового забезпечення в сумі 608,58 грн. за період з лютого 2009 року по березень 2010 року та здійснювати доплату до грошового забезпечення щомісячно в сумі 43,47 грн. , -
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся в суд з позовом про визнання дій Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку по нарахуванню йому з лютого 2009 року щомісячного грошового забезпечення в сумі 1746 грн. 63 коп. неправомірними, зобов'язання Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку провести йому доплату до грошового забезпечення в сумі 608,58 грн. за період з лютого 2009 року по березень 2010 року та здійснювати доплату до грошового забезпечення щомісячно в сумі 43,47 грн. в подальшому. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачу в 2007 році нараховувалось щомісячне грошове забезпечення в сумі 1790,10 грн., з лютого 2009р. почало нараховуватись щомісячне грошове забезпечення в розмірі 1746,63 грн., всупереч вимогам ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», що є протиправним та порушує його конституційні і законні права. Зазначає, що у відповідності до ст.2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у праві і свободах, визначених законодавством України.
Представник позивача, позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає, вважає його необґрунтованим. Вказав на те, що до січня місяця 2009р. позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення в сумі 1790,10 грн., з лютого місяця 2009р. позивачу почали нараховувати та виплачувати грошове забезпечення в сумі 1746,63 грн., що відповідно менше на розмір щомісячної доплати в сумі 43,47 грн.. Зазначає, що з 1 січня 2008р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та відповідно до п.8 даної Постанови у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами. Пунктом 12 Постанови визначено, що державні органи повинні привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою. Наказом Міністра оборони України №25 від 28.01.2008р. передбачалось додаткове преміювання військовослужбовців, разом з тим, відповідно до п.21 наказу Міністра оборони України №30 від 24.01.2009р. наказ №25 втрачає чинність. Та оскільки накази Міністра оборони України обов'язкові для виконання всіма військовослужбовцями Збройних Сил України , припинено нарахування та виплата щомісячної доплати позивачу в сумі 43,47 грн..
Суд заслухавши пояснення представника позивача, позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення на підставі наведеного нижче.
ОСОБА_3 перебуває на військовій службі в Хмельницькому зональному відділі Військової служби правопорядку, що підтверджується довідкою № 16 від 05.03.2010 року.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Ст.1-1 передбачено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
У відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (далі - державні органи).
Відповідно до п.8 Постанови - у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами. Видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів (п.9).
Пунктом 12 Постанови визначено державним органам:привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
На виконання вимог Постанови Міністром оборони України видано наказ №25 від 28.01.2008 року «Про встановлення розмірів окремих додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України» п.2 якого наказано командирам (начальникам) військових частин, установ та організацій, у разі якщо грошове забезпечення (з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії), нараховане відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.112007р. №1294, буде меншим, ніж грошове забезпечення, нараховане (за тією самою посадою) до набрання чинності цієї постанови, додатково преміювати цих військовослужбовців на суму зменшення.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 2 наказу Міністра оборони України від 28.01.2008р. №25 «Про встановлення розмірів окремих додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України» начальником Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку були видані накази №26 від 06.02.08р., №49 від 05.03.08р., №73 від 03.04.08р., №100 від 05.05.08р.,№125 від 03.06.08р., №152 від 02.07.08р., №186 від 05.08.08р., №212 від 05.09.08р., №238 від 03.10.08р., №268 від 05.11.08р., №292 від 03.12.08р., №1 від 05.01.09р. відповідно до яких встановлено додатково преміювати позивача - старшого прапорщика ОСОБА_3 в розмірі 43,47 грн..
Відповідно до витягу із роздавальних відомостей №№1-12 щомісячного нарахування грошового забезпечення офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом ОСОБА_3 з січня 2008р. по січень 2009р. включно, нараховувалась додатк.премія в розмірі 43,47 грн..
Відповідно до п.21 Наказу Міністра оборони України №30 від 24.01.2009 року «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік» наказ Міністра оборони України від 28.01.2008р. №25 «Про встановлення розмірів окремих додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України» вважати таким, що втратив чинність.
На виконання вимог наказу №30 з лютого 2009 року відповідачем було припинено нарахування та виплату додаткової премії в розмірі 43,47 грн., що підтверджується витягом із роздавальних відомостей №№1-12.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В ході судового розгляду відповідачем доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання , що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В позові ОСОБА_3 до Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести доплату до грошового забезпечення в сумі 608,58 грн. за період з лютого 2009 року по березень 2010 року та здійснювати доплату до грошового забезпечення щомісячно в сумі 43,47 грн. відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений та підписаний 17 травня 2010 року
СуддяД.Л. Фелонюк