18.03.2015р. м. Київ К/800/34187/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос», ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської міської ради, Придніпровського наукового центру про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 березня 2013 року Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія - Геос», ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пред'явили позов до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської міської ради, Придніпровського наукового центру про
визнання дій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про фінансування робіт для запровадження у виробництво технології ОСОБА_6 «Екотерм», представленої на розгляд облдержадміністрації Дніпропетровським обласним благодійним фондом «Екологія - Геос» протизаконними та такими, що суперечать рішенню постійної комісії обласної ради з питань екології та енергозбереження від 12 липня 2007 року, порушують Конституцію та закони України, зобов'язання Дніпропетровської обласної державної адміністрації розглянути питання про фінансування та запровадження у виробництво технології ОСОБА_6 «Екотерм» у відповідності до норм чинного законодавства України;
визнання дій Дніпропетровської міської ради про фінансування робіт для запровадження у виробництво технології ОСОБА_6 «Екотерм», представленої на розгляд Дніпропетровської міської ради Дніпропетровським обласним благодійним фондом «Екологія - Геос» протизаконними та такими, що суперечать рішенням Дніпропетровської міської ради про фінансування наукових розробок та проектів у сфері енергозбереження, порушують Конституцію та закони України та зобов'язання Дніпропетровської міської ради розглянути питання про фінансування та запровадження у виробництво технології ОСОБА_6 «Екотерм» у відповідності до норм чинного законодавства України;
визнання експертного висновку Придніпровського наукового центру, викладеного у листі №10/17 від 2 липня 2010 року, недостовірною інформацією;
визнання інформації, представленої Дніпропетровською обласною державною адміністрацією Дніпропетровській міській раді стосовно параплазмового пальника ОСОБА_6, викладену у Протоколі наради у радника голови облдержадміністрації з розгляду пілотного проекту незалежного енергозабезпечення виробництва та об'єктів життєдіяльності людини екологічно чистою та дешевою енергією (параплазмовий пальник ОСОБА_6) та можливість здійснення його фінансування за рахунок коштів обласного бюджету від 14 лютого 2011 року, як недостовірну інформацію.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос», ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задоволено частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання експертного висновку Придніпровського наукового центру, викладеного у листі №10/17 від 2 липня 2010 року, недостовірною інформацією та провадження у цій частині закрито.
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржники оскаржили їх.
У касаційній скарзі Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія - Геос», ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що у 2010 році позивачі звертались до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з питань фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).
Дніпропетровською обласною державною адміністрацією неодноразово розглядалися звернення позивачів про фінансування робіт з впровадження винаходів позивачів за різними назвами, але за однією тематикою («Теплоагенти ОСОБА_6»): розробка та впровадження нової енергозберігаючої екологічно чистої і природоохоронної технології інтенсифікації процесу перетворення продуктів згоряння палива на джерело енергії; розробка та впровадження пристроїв, що запобігають викиданню шкідливих речовин і парникових газів тепловими агрегатами та переведення котла ТВГ-8М на автономне енергозабезпечення з використанням відновлювального, вторинного палива та окислювача або «Теплоагенти ОСОБА_6»; розробка генератора тепла і системи управління та контролю подачі в топку котельного агрегату водяної пари як відновлювального, вторинного палива та окислювача або «Теплоагенти ОСОБА_6»; запровадження технології інтенсифікації процесу перетворення продуктів згоряння або іншого робочого тіла на «джерело енергії ОСОБА_6»; розробка параплазмового пальника ОСОБА_6 для переведення енергетичних агрегатів на замкнений цикл роботи із застосуванням продуктів згоряння як відновлювального, вторинного палива та окислювача або «Теплоагенти ОСОБА_6».
Дніпропетровська обласна державна адміністрація у 2010 році від позивачів отримала наступні запити:
від 28 січня про фінансування Дніпропетровською ОДА науково-дослідної роботи (далі - НДР) для запровадження у виробництво альтернативних та дешевих джерел енергії;
від 31 березня про співпрацю з питання реформування економіки України шляхом запровадження у виробництво альтернативних екологічно чистих та дешевих джерел енергії - відновлювального, вторинного палива, та окислювача;
від 23 квітня про фінансування НДР за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для запровадження у виробництво альтернативних, екологічно чистих та дешевих джерел енергії;
від 30 квітня про фінансування НДР для запровадження у виробництво альтернативних, екологічно чистих та дешевих джерел енергії;
від 20 травня про надання відповіді стосовно співпраці з питання реформування економіки України шляхом запровадження у виробництво альтернативних екологічно чистих та дешевих джерел енергії - відновлювального, вторинного палива, та окислювача;
від 02 червня про фінансування НДР для запровадження у виробництво альтернативних, екологічно чистих та дешевих джерел енергії;
від 06 червня про фінансування НДР для запровадження у виробництво альтернативних, екологічно чистих та дешевих джерел енергії;
від 08 червня про незаконні дії посадових осіб Дніпропетровської ОДА та міністерств щодо фінансування НДР для запровадження екологічно чистих та дешевих джерел енергії та забезпечення екологічних прав громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля;
від 17 липня про відкликання листа Придніпровського наукового центру №10/117 із Дніпропетровської ОДА та проведення випробування параплазмового пальника ОСОБА_6 за результатами випробувань пальника ОСОБА_6;
від 19 серпня щодо випробування параплазмового пальника ОСОБА_6 для зниження вартості виробництва енергії, тарифів на комунальні послуги та забезпечення ресурсозбереження і охорони довкілля.
У 2011 році прокуратурою Дніпропетровської області було проведено перевірку за зверненнями голови Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос» ОСОБА_5 з питань додержання посадовими особами Дніпропетровської ОДА вимог Закону України «Про звернення громадян» та внесено Подання від 04 лютого 2011 року №07/4-5313-11 про усунення вимог Закону України «Про звернення громадян».
За результатами розгляду подання було усунено порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», зокрема, позивачам було надано відповідь листом від 15 березня 2011 року №35-1573/0/2-11 щодо питань фінансування проектів.
Дніпропетровською ОДА роз'яснено позивачам, що підстав включення розробок позивачів до Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергетичних ресурсів в Дніпропетровській області на 2010-2015 роки, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 06 серпня 2010 року №747-26/У, немає.
Фінансування науково-дослідних робіт на розробки нових технічних виробів та приладів коштом місцевого та обласного бюджету у Програмі не передбачались, а подальший розгляд розробок і пропозицій, запропонованих Дніпропетровським обласним благодійним фондом «Екологія - Геос» без вирішення зауважень, викладених у висновках експертів Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України, було прийнято не доцільним.
Також листом Дніпропетровської ОДА від 24 травня 2011 року №17-3242/0/2-11 позивачам були надані детальні роз'яснення стосовно запровадження проектів позивачів та фінансування їх за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання експертного висновку Придніпровського наукового центру, викладеного у листі №10/17 від 2 липня 2010 року, недостовірною інформацією послався на статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та прийшов до висновку, що провадження в цій частині підлягає закриттю, оскільки ці вимоги не підлягають розгляду адміністративними судами.
В іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законами України «Про енергозбереження», «Про альтернативні джерела енергії», «Про альтернативні види палива» визначені правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії, сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі, визначені основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також визначені засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива та стимулювання збільшення частки їх використання до 20 відсотків від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року.
Стаття 4 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що об'єктами правового регулювання законодавства про енергозбереження є відносини у сфері функціонування енергетичного господарства України, проектування, створення та впровадження наукових та конструкторських розробок, пов'язаних з підвищенням ефективності використання палива та енергії, інформаційного забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження, а також у сфері управління та контролю за використанням паливно-енергетичних ресурсів. маркування електрообладнання побутового призначення.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері енергозбереження розробляються та приймаються державні цільові, регіональні, місцеві та інші програми.
Згідно статті 12 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) джерелами фінансування заходів щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є Державний фонд енергозбереження, власні та позикові кошти підприємств, установ і організацій, Державний бюджет України, місцеві бюджети, а також інші джерела.
Статтею 3 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені основні засади державної політики у сфері альтернативних джерел енергії, серед яких, з поміж іншого, є нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел; науково-технічне забезпечення розвитку альтернативної енергетики, популяризація та впровадження науково-технічних досягнень у цій сфері, підготовка відповідних фахівців у вищих та середніх навчальних закладах.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державне управління у сфері альтернативних джерел енергії передбачає: розроблення загальнодержавних, галузевих та місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії, а також їх наукове, науково-технічне та фінансово-економічне супроводження, розробку і виконання завдань відповідних загальнодержавних цільових наукових та науково-технічних програм; розроблення та прийняття органами виконавчої влади в межах їх компетенції нормативно-правових актів, державних норм, правил і стандартів, методичних документів щодо використання альтернативних джерел енергії; координацію та узгодження галузевих і місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії із загальнодержавними програмами; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері альтернативних джерел енергії та за виконанням загальнодержавних програм у цій сфері.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється як за рахунок коштів, передбачених в оптових тарифах на електроенергію та тарифах на теплову енергію, шляхом впровадження спеціальної цільової надбавки до тарифу, визначеної законом, так і за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, коштів державного та місцевого бюджетів, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законодавством.
Статтею 2 Закону України «Про альтернативні види палива» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені основні принципи державної політики у сфері альтернативних видів палива, серед яких, з поміж іншого, є сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту; підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про альтернативні види палива» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, коштів державного та місцевого бюджету, інших не заборонених законом джерел.
Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1269, програми і проекти підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі.
Частиною 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проекти з питань енергозбереження належать до IV і V категорій складності, та підлягають обов'язковій експертизі.
Згідно статті 330 Господарського кодексу України інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній експертизі відповідно до законодавства. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов'язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою з'ясування практичного значення вищезазначених розробок ОСОБА_4, Дніпропетровська ОДА 23 квітня 2010 року звернулася з листом до Дніпропетровського регіонального центру інноваційного розвитку та Придніпровського наукового центру Національної Академії Наук України, Міністерства освіти і науки України з проханням проведення комплексної оцінки обґрунтованості, інноваційності та доцільності впровадження у виробництво досліджень і розробок ОСОБА_8 (благодійний фонд «Екологія- Геос»).
Придніпровський науковий центр залучив до експертизи Інститут технічної механіки НАН України, де були розглянуті матеріали пропозиції ОСОБА_8 щодо включення науково-дослідних робіт «Розробка параплазмового пальника для переведення енергетичних агрегатів на замкнений цикл роботи із застосуванням продуктів згоряння як відновлювального, вторинного палива та окислювача або «теплоагента ОСОБА_8», «Запровадження технології інтенсифікації процесу перетворення продуктів згоряння палива або іншого робочого тіла на «джерело енергії ОСОБА_8», «Розробка генератора електромагнітного поля та обладнання для застосування в двигунах внутрішнього згоряння продуктів згоряння як сировини для виробництва екологічно-чистої та дешевої енергії» до Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергетичних ресурсів в Дніпропетровській області на 2010-2015 роки, які прийшли до висновку, що на даній стадії запропоновані розробки не можуть бути впроваджені у виробництво і відповідно немає можливості оцінити їх ефективність.
Звернення позивачів про фінансування науково-дослідних робіт «Розробка параплазмового пальника для переведення енергетичних агрегатів на замкнений цикл роботи із застосуванням продуктів згоряння як відновлювального, вторинного палива та окислювача або «теплоагента ОСОБА_8», «Запровадження технології інтенсифікації процесу перетворення продуктів згоряння палива або іншого робочого тіла на «джерело енергії ОСОБА_8», «Розробка генератора електромагнітного поля та обладнання для застосування в двигунах внутрішнього згоряння продуктів згоряння як сировини для виробництва екологічно-чистої та дешевої енергії» були предметом розгляду Дніпропетровською ОДА, в тому числі і на нараді у радника голови облдержадміністрації з розгляду пілотного проекту незалежного енергозабезпечення виробництва та об'єктів життєдіяльності людини екологічно чистою та дешевою енергією (параплазмовий пальник ОСОБА_8) та можливість здійснення його фінансування за рахунок коштів обласного бюджету від 14 лютого 2011 року.
Про результати розгляду звернень позивачів було особами посадовими особами Дніпропетровської ОДА.
Фінансування вказаних науково-дослідних робіт та розробок відповідно до Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергетичних ресурсів в Дніпропетровській області на 2010-2015 роки коштом місцевого та обласного бюджету не передбачалось, а подальший розгляд розробок і пропозицій, запропонованих позивачами без вирішення зауважень, викладених у висновках експертів Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України був визнаний недоцільним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Дніпропетровською міською радою не порушувались права позивачів відмовою проводити фінансування та запровадження у виробництво технології ОСОБА_8 «Екотерм», оскільки ними не доведено, які саме дії Дніпропетровської міської ради є протиправними та такими, що суперечать законам України та рішенням ради про фінансування розробок та проектів у сфері енергозбереження.
Згідно частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Оскільки позовні вимоги про визнання експертного висновку Придніпровського наукового центру, викладеного у листі №10/17 від 2 липня 2010 року, недостовірною інформацією пред'явлені до Придніпровського наукового центру, тобто не до суб'єкта владних повноважень у зв'язку із здійсненням ним владних управлінських функцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі в цій частині.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому немає підстав для зміни або скасування прийнятих ними рішень.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Посилання скаржників у касаційній скарзі на порушення норм процесуального права при вирішенні питання про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12 квітня 2013 року не впливає на законність та обґрунтованість ухвалених судами рішень і не може бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки відповідно до частини 2 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: