17.03.2015р. м. Київ К/800/14272/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого суддіМалиніна В.В.,
суддів Мойсюка М.І., Швеця В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області на постанову Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_4 звернулась до Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області здійснити з 01.08.2012 року перерахунок її пенсії з урахуванням права на пільгове обчислення страхового стажу один рік на півтора роки періоду її роботи в районах Крайньої Півночі з 11.03.1970 року по 24.08.1986 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області вчинити дії по виплаті недоплаченої їй з 01.08.2012 року розмір пенсії з урахуванням права на пільгове обчислення страхового стажу один рік за півтора роки періоду її роботи в районах Крайньої Півночі з 11.03.1970 року по 24.08.1986 року. В порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати відповідача подати звіт про викання судового рішення.
Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області № 236 від 16.10.2012 року про відмову у пільговому обчисленні страхового стажу один рік за півтора роки за період роботи в районах Крайньої Півночі з 11.03.1970 року по 24.08.1986 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області зарахувати ОСОБА_4 пільговий трудовий стаж за період роботи в районах Крайньої Півночі на Вілюйській ГЕС РЕУ «Якутськенерго» Главпівнічсхіденерго Міністерства енергетики та електрофікації СРСР з 11.03.1970 року по 24.08.1986 року та здійснити їй з 01.10.2012 року перахунок та виплату пенсії у полуторному розмірі відповідно до стажу роботи з 11.03.1970 року по 24.08.1986 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили подати подати суду звіт про виконання судового рішення.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надала.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області як отримувач пенсії за віком.
16 жовтня 2012 року відповідач за результатами розгляду її заяви від 15 жовтня 2012 року (заява про перерахунок пенсії з врахуванням пільгового стажу), прийняв рішення №236 про відмову у пільговому обчисленні періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 11.03.1970 року по 24.08.1986 року (факт підтверджений трудовою книжкою та довідкою-підтвердженням) посилаючись на те, що начебто у довідці-підтвердженні Каскада Вілюйських ГЕС імені С.Н. Батенчука Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія «Якутськенерго» від 09.11.2009 року за вих. № 229 відсутня інформація про те, якими саме пільгами користувалась позивач та інформація щодо укладення нею строкових трудових договорів, при цьому запропонував позивачці надати копію картки форми Т-2.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій, виходили з того, з чим погоджується колегія суддів, що позивачка працювала у районах Крайньої Півночі з 11.03.1970 року по 24.08.1986 року, користувалась пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», що дає їй право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану-два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених ст.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Відповідно до вимог вищезазначених норм закону, а також Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року, пільгове обчислення стажу роботи з 01 березня 1960 року по 31 грудня 1990 року проводиться на підставі документів, які підтверджують право на пільги, які були встановлені для працюючих в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до цих районів. До інших документів відносяться документи, видані безпосередньо підприємством чи архівною установою, де зазначено, що працівник мав право на пільги, передбачені відповідними Постановами чи Указами.
Таким чином, відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні пільгового страхового стажу роботи за періоди роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі у зазначений період з розрахунку один рік за один рік і шість місяців (рік за півтора).
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 14 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: М.І. Мойсюк
В.В. Швець