"18" березня 2015 р. м. Київ К/800/63019/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Пилипчук Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року
у справі № 813/2382/13-а (876/7974/9104)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» (далі - позивач, ТОВ «Влада Ойл»)
до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Сихівському районі м. Львова)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «Влада Ойл» звернулось у березні 2013 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000132321.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повінстю. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку господарської одиниці Автозаправної станції (АЗС) № 4 за адресою вул. Персенківка 2 м. Львів, яка належить ТОВ «Влада Ойл», з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 29.12.2012 року № 13/01/2230/37123376.
Перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме наявний у позивача бензин автомобільний А-95 в кількості 4172,61 л не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за показником «Концентрація фактичних смол»; не відповідає представленим документам; документи щодо його походження не представлено; власника не встановлено; товари не обліковані у встановленому порядку. Такий висновок податковий орган зробив на підставі листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 року № 19/2-12.3/10068, в якому зазначено, що за результатами лабораторного дослідження паливно-мастильних матеріалів встановлено, що вони не відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умов» за показниками «Концентрація фактичних смол», зокрема проба № 2, бензин А-95, резервуар № 3, акт відбору від 21.12.12 року № 0177, м. Львів, вул. Персенківка, 2, АЗС ТзОВ «Влада Ойл».
На підставі зазначеного акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000132321, яким до ТОВ «Влада Ойл» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 90 545,64 гривень за вказане порушення.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі доказами спростовано порушення позивачем п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки наявний у позивача бензин автомобільний А-95 отриманий на підставі належним чином оформлених первинних документів та облікований у встановленому порядку. Положення ст. 20 вказаного Закону передбачають відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а не які є неналежної якості, тому визначальним є встановлення факту реалізації товарів, які не обліковані. Проте реалізація позивачем товарів, які не обліковані, належними та допустимими доказами відповідачем суду не доведена. Крім того, суд послався на рішення господарського суду Львівської області від 18.02.2013 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року, яким було визнано за ТОВ «Влада Ойл» право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 у кількості 4172,61 л., вартістю 45 272,82 гривні, та якими не встановлено наявність правових підстав для висновку про безхазяйність майна - бензину автомобільного марки А-95, так як вказаний бензин є власністю ТОВ «Влада Ойл», що підтверджується наявними в нього документами, а можлива невідповідність бензину А-95, належного позивачу, вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за деякими показниками, зокрема, щодо концентрації фактичних смол, не може свідчити про відсутність у позивача права власності на вказаний товар (за наявності необхідних документів).
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та погоджуючись з висновками суду першої інстанції, також послався на рішення господарського суду Львівської області від 18.02.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року, зазначивши, що даними рішеннями судів не встановлено наявність правових підстав для висновку про безхазяйність майна - бензину автомобільного марки А-95, так як вказаний бензин є власністю ТОВ «Влада Ойл», що підтверджується наявними в нього документами, а можлива невідповідність бензину А-95, належного позивачу, вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за деякими показниками, зокрема, щодо концентрації фактичних смол, не може свідчити про відсутність у позивача права власності на вказаний товар (за наявності необхідних документів).
Проте колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження»).
Виходячи із приписів п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження, та яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без повного встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи, без зазначення мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Залишаючи без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року, суд апеляційної інстанції посилався на обставини, зокрема, встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 18.02.2013 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року, якими було визнано за ТОВ «Влада Ойл» право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 у кількості 4172,61 л., вартістю 45 272,82 гривні.
При цьому, судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не було взято до уваги те, що постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 року, тобто до винесення апеляційним судом ухвали від 19.11.2013 року, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року та рішення господарського суду Львівської області від 18.02.2013 року скасовані в частині задоволених позовних вимог, у цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Отже, при вирішенні даної справи суду апеляційної інстанції слід було встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства.
Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 813/2382/13-а (876/7974/9104) - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
Н.Г. Пилипчук