13.02.2015р. м. Київ К/9991/58947/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 17 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за невидане продовольче забезпечення,
У січні 2009 року представник позивачів звернулася в суд з адміністративним позовом в якому зазначала, що під час проходження військової служби позивачам не виплачується грошова компенсація замість неотриманого продовольчого забезпечення, у зв'язку з чим просила стягнути на їх користь таку компенсацію з 11 березня 2000 року по 31 грудня 2008 року.
Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 03 лютого 2009 року позов задоволено: стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 42 181,42 грн. грошової компенсації неотриманого ним продовольчого забезпечення, та 23 087,09 грн. компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, а всього 65 268,51 грн.; ОСОБА_3 - 42 181,42 грн. грошової компенсації неотриманого ним продовольчого забезпечення, та 23 087,09 грн. компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, а всього 65 268,51 грн.; ОСОБА_4 - 42181,42 грн. грошової компенсації неотриманого ним продовольчого забезпечення, та 23 087,09 грн. компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, а всього 65 268,51 грн.; ОСОБА_1 - 42 181,42 грн. грошової компенсації неотриманого ним продовольчого забезпечення, та 23 087,09 грн. компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, а всього 65 268,51 грн.
Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 13 березня 2009 року замінено сторону виконавчого провадження у справі з військової частини НОМЕР_1 на Міністерство оборони України.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 17 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з серпня 1988 року ОСОБА_1 проходив військову службу в різних військових частинах та перебував на їх продовольчому забезпеченні.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» є таким, що суттєво звужує зміст і обсяг прав позивачів на отримання грошової компенсації за не отримане ними продовольче забезпечення, у зв'язку чим при вирішенні даного спору він не застосовується.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове апеляційний суд виходив з того, що видача військовослужбовцям продовольчих пайків та грошової компенсації замість них була передбачена до 11 березня 2000 року у зв'язку з прийняттям Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною четвертою статті 9 даного Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 березня 1996 року №316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ».
Дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.
З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Тобто, грошова компенсація замість продовольчих пайків була передбачена законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року.
На підставі вищевикладеного, вимога ОСОБА_1 про стягнення на його користь грошової компенсації замість не отриманого продовольчого забезпечення з 11 березня 2000 року по 31 грудня 2008 року є необґрунтованою.
Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що до даних правовідносин слід застосувати положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», який призупинив одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них.
Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Житомирської області від 17 серпня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ І.Я. Олендер /підпис/