27 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 523/10212/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Виноградова Н.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
за участю секретаря - Фуртуни І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
03.07.2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування рішення відповідача № 199 від 26.03.2013 року.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.11.2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
28.11.2013 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказану постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19.11.2013 року.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.07.2012 року та прийняття нової, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси та з 06.09.2005 отримувала пенсію по інвалідності 2 групи від загальних причин захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що при первинному зверненні до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії позивачем було надано: копію трудової книжки; довідку про заробітну плату з 01.11.1990 року по 31.03.1994 року, яка видана ВАТ Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія» від 20.09.2005 року №56; витяг із акту огляду МСЕК сер. 2-18 ОБ №062111, відповідно до якої позивачка з 06.09.2005 року визнана інвалідом 2 групи від загальних причин захворювання.
Так, при страховому стажі 22 року 10 місяців, 13 років 9 місяців додатковому стажі, та середньомісячній заробітній платі 1381,03 грн., яка обчислена за періоди з 01.03.1989 року по 30.09.1990 року, з 01.12.1990 року по 31.03.1994 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2004 року, розмір пенсії позивачці було встановлено з 06.09.2005 року на рівні 502,51 грн.
14.08.2006 року позивачка звернулась до Управління із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку. До заяви про перерахунок пенсії надані: - довідку про заробітну плату за сумісництвом з 01.03.1989 року по 04.04.1994 року, яка видана Малим підприємством «Зеніт» від 11.08.2006 року №27/А, яка підписана керівником підприємства - ОСОБА_4; - довідку про роботу за сумісництвом в МП «Зеніт» з 15.02.1989 року (наказ №4 від 15.02.1989 р.) по 04.04.1994 року (наказ №8 від 04.04.1994 р.) на посаді бухгалтера.
З 01.08.2006 року пенсію перераховано при страховому стажі 22 роки 10 місяців, 13 років додатковому стажі, та середньомісячній заробітній платі з урахуванням сумісництва 1948,52 грн., яка обчислена за періоди з 01.03.1989 року по 30.09.1990 року, з 01.12.1990 року по 31.03.1994 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2004 року. Розмір пенсії із зазначеного періоду встановлено на рівні 726,61 грн., з 01.10.2006 року 727,62 грн.
В свою чергу, в ході перевірки пенсійної справи позивачки, було встановлено, що довідка про заробітну плату за сумісництвом в МП «Зеніт» від 11.08.2006 року №27/А, яка була надана позивачем до Управління ПФУ, викликає певні сумніви.
Так, встановлено, що згідно архівної справи МП «Зеніт» платника взято на облік з 20.06.1996 року та присвоєно реєстраційний номер 1704 на підставі заяви платника.
Однак, у довідці про заробітну плату позивача у МП «Зеніт» вказана сума заробітної плати позивача за роки з 1989 р. по 1994 р., тобто до моменту створення вищезазначеного підприємства.
При цьому, в установчих документах підприємства відсутні будь-які посилання на те, що підприємство є правонаступником будь-якого підприємства або зберігачем архівної документації.
Також в ході перевірки, проведеної Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області, встановлено, що у відомостях МП «Зеніт» про нарахування заробітної плати з 1999 року по 2009 роки прізвище гр. ОСОБА_4, яким було підписано від МП «Зеніт» довідку про заробітну плату за сумісництвом з 01.03.1989 року по 04.04.1994 року, - не значиться. Зазначені обставини викладені в акті від 12.02.2013 року (а.с. 8) та у листі, адресованому Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області № 229/06/1 від 13.02.2013 року.
При цьому, слід звернути увагу на те, що згідно наданої довідки про заробітну плату ОСОБА_2 працювала в МП «Зеніт» за сумісництвом на посаді бухгалтера.
Крім того, встановлено, що 13.02.2013 року позивач звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії вже відповідно до вимог Закону України «Про державну службу, надавши при цьому: копію трудової книжки; копію паспорту та ідентифікаційного коду; довідку про заробітну плату від 12.02.2013 року за №1273/04; довідку про складові заробітної плати від 12.02.2013 за №1272/04; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.02.2013 за №10/16 виданої ПАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія» за період з жовтня 1990 по квітень 1994 роки; довідку від 11.02.2013 року за №10/15, видану ПАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія»; довідку від 14.02.2013 року за №5/177, видану ПАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія».
Під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» спеціалістами УПФ були виявлені розбіжності між наданими документами під час первинного призначення пенсії та документами, які знаходяться в матеріалах пенсійної справи, а саме: - при первинному зверненні позивачем до Управління була надана довідка про заробіток для обчислення пенсії від 20.09.2005 за №56 ВАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія» ІНП №00165698 за період роботи з листопада 1990 року по березень 1994 роки (яка врахована під час призначення пенсії). Вищевказана довідка значно різниться з довідкою від 11.02.2013 року за №10/16 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка була надана під час звернення 13.02.2013 року та видана тим самим підприємством але вже за період з жовтня 1990 по квітень 1994 роки.
Відповідно до довідки №56 від 20.09.2005 року ОСОБА_2 отримувала заробітну плату з листопада 1990 по березень 1994 роки, що суперечить довідці №5/177 від 14.02.2013 року, яка видана ПАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія», в якій вказано, що позивач з 15.07.1991 по 06.04.1993 роки знаходилась у частково оплачуваній відпустці та з 07.04.1993 по 06.04.1994 роки у відпустці без збереження заробітної плати до виповнення дитині трьох років.
При зверненні за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» позивачем надана нова довідка датована 11.02.2013 року за №10/16, яка оформлена з урахуванням листа №10/15 від 11.02.2013 ПАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія», відповідно до якої позивачу за період з січня 1992 по серпень 1993 заробітна плата не нараховувалась. Зазначені факти підтверджують, що довідка № 56 від 20.09.2005 року не відповідає дійсності.
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 21.03.2013 року пенсійна справа позивача приведена у відповідність з 06.09.2005 року.
В результаті проведеного перерахунку пенсії за період з 06.09.2005 року по 31.03.2013 року надміру виплачена пенсія становила 81469,66 грн.
Рішенням Управління від 26.03.2013 року №199 вищевказана сума відшкодовується з 01.04.2013 року шляхом щомісячного відрахування до повного погашення 20 відсотків розміру пенсійної виплати, що належить позивачу до виплати. Станом на 01.10.2013 року переплата складає 78 515,10 грн.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, зважаючи на наступне:
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Згідно із статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною першою ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними висновками, неподання відомостей про зміну у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Згідно п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадку виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.
Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси № 199 від 26.03.2013 року не підлягають задоволенню.
Зважаючи на зазначене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя О.В. Яковлєв