27 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-5285/12/2170
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, -
В грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка" (далі - ТОВ, позивач) з вказаним адміністративним позовом просило визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ від 05.12.12 № 0008532200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 27833 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ "ТПК "Укрспецтехніка" має право включити суму податку у розмірі 27833,33 грн. до складу податкового кредиту у липні 2012 року по операції купівлі-продажу спецтехніки, подавши відповідну заяву із скаргою до податкової декларації за звітний податковий період на свого постачальника ТОВ "Техноторг-Дон", який не зареєстрував належним чином податкову накладну.
За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським окружним адміністративним судом 06 березня 2013 року прийнято постанову про задоволення позову.
Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 05.12.12 № 0008532200
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано норми податкового законодавства під час формування податкового кредиту по операції з ТОВ "Техноторг-Дон".
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
Висновки апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відсутність факту реєстрації платником податків-продавцем товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка" є суб'єктом господарської діяльності у сфері посередництва у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, ремонту та технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, ремонту та технічного обслуговування суден та інше, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні як платник податку.
За результатами позапланової документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства позивачем при взаєморозрахунках з ТОВ "Техноторг-Дон" за липень 2012 складено акт від 26.11.2012 № 2688/22-4/37125719 про порушення ТОВ "ТПК "Укрспецтехніка" п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту у липні 2012 року суму ПДВ 27833 грн.
Дане порушення аргументовано відсутністю у ТОВ "ТПК "Укрспецтехніка" на момент перевірки копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
На підставі зазначеного в акті перевірки висновку Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення від 05.12.12 № 0008532200, яким зменшено ТОВ "ТПК "Укрспецтехніка" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 27833грн.
У ст.198 Податкового Кодексу України (далі - ПК) встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Положення ст. 201.10 ст. 200 ПК України передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Норми статті 201 ПК, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.
Так, у пункті 201.1 статті 201 ПК зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Законом № 3609-V пункт 201.10 статті 201 ПК був доповнений новим абзацом, згідно з яким реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Реєстрі здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (ця норма набрала чинності з 6 серпня 2011 року і діяла на час подання платником податку податкової звітності та на час проведення податковим органом камеральної перевірки).
Приписами абз.8 п.201.10 статті 201 ПК , на які посилається ДПІ у своїй апеляційній скарзі, покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі і зобов'язано покупця включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Однак апеляційний суд зазначає, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та (у редакції Закону № 2755-VI) та/або (у редакції Закону № 3609-V) порядку реєстрації в Реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До такої заяви додаються копії документів, передбачених у цій статті, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів./послуг (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 ПК).
Судом першої інстанції встановлено, що факт відсутності в Єдиному державному реєстрі податкових накладних виданої позивачу ТОВ "Техноторг-Дон" податкової накладної від 17.07.2012 № 142448 не заперечується ТОВ "ТПК "Укрспецтехніка".
Тому на виконання п.201.10 ст. 201 ПК позивач додав до декларації додаток 8 - заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Заява була отримана електронною поштою, про що свідчить квитанція № 2 від 20.08.12. Відмови у прийнятті даної заяви з будь-яких підстав не було. Порядок прийнятті або відмови в прийнятті додатку до декларації, яким є зазначена заява, єдиний як для декларації так і для додатків, тобто у разі подання платником податків до органу державної податкової служби заяви, заповненої з порушенням вимог ПКУ, орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті заяви із зазначенням причин такої відмови.
Системний аналіз наведених податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством: 1) відведені для складання та подання податкової звітності з ПДВ (у редакції Закону № 2755-VI); 2) двадцять днів (у редакції Закону № 3609-V). В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг зобов'язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Слід також зазначити, що згідно зі ст. 201 ПК обов'язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів (послуг), а не платника податку, який формує податковий кредит, і при цьому зазначена стаття не містить імперативних приписів про неприйнятність цих документів через несвоєчасність (не у день надання) внесення їх до Реєстру.
Значення має й те, що на дату подання податкової декларації з ПДВ за звітний період до статті 201 ПК були внесені згадані вище зміни, які дають підстави вважати, що час складання і надання податкової накладної та час реєстрації цього документа можуть не збігатися.
Зазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року по справі №21-259а14.
На запит ДПІ від 13.09.12 позивачем були надані документи, які підтверджують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товару та відповідно факт отримання даного товару (акт приймання-передачі від 17.07.2012, договір купівлі-продажу від 15.06.2012, виписки з банку).
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до проведення перевірки у податкової інспекції були всі необхідні документи, які підтверджують право позивача на податковий кредит, отже підстав для проведення перевірки, які зазначені в акті, а саме п. 78.1.1 ст. 78 ПКУ, та підстав винесення податкове повідомлення - рішення ДПІ від 05.12.12 № 0008532200 у відповідача не було.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності у позивача права на податковий кредит
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: В.Л. Романішин