10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"17" березня 2015 р. Справа № 817/3144/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Євпак В.В.
Шидловського В.Б.,
при секретарі Волянській О.В. ,
за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2014 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень про застосування штрафних санкцій,
Приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Рівненській області (далі Кузнецовська ОДПІ) №0010991700 від 07.10.2014 року про визначення податку на додану вартість на суму 38826 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 9706,5 грн., №0011011700 від 07.10.2014 року про визначення податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 10914,02 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 8449,11 грн., №0011001700 від 07.10.2014 року про визначення податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 41927,32 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 10481,83 грн., №0011051700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн., вимоги про сплату боргу № Ф-62 від 22.09.2014 року зі сплати єдиного внеску на суму 20472,27 грн., вимоги про сплату боргу №Ф-63 від 22.09.2014 року зі сплати єдиного внеску на суму 121333,54 грн., рішення №0011021700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 10899,72 грн., рішення №0011061700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 10236,14 грн..
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року позов задовольнити частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 07.10.2014 №0010991700 в частині визначення основного платежу на суму 38 255 грн. та застосування штрафної санкції на суму 9 563, 75 грн..
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0011001700 від 07.10.2014, повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 07.10.2014 №0011001700 в частині визначення основного платежу на суму 7 151, 81 грн. та застосування штрафної санкції на суму 1787, 95 грн..
Визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.09.2014 №Ф-62 0011071700 повністю.
Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.09.2014 №Ф63 0011031700 в частині на суму 23 515, 47 грн..
Визнано протиправним та скасовано рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0011061700 від 07.10.2014, повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0011021700 від 07.10.2014, в частині суми 1 175, 77 грн..
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, сторонами у справі подано до суду апеляційні скарги в яких, кожен посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просили: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в зазначеній частині нову постанову - про задоволення позову; Відповідач - Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області скасувати постанову в задоволеній частині позову та прийняти в цій частині нову постанову - про відмову в її задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 22.09.2014 року Кузнецовською ОДПІ складено акт №474/17-НОМЕР_3 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
Відповідно до зазначеного акта перевірки ФОП ОСОБА_3 допущені наступні порушення:
- ст.ст.135,138,139,167,177 Податкового кодексу України, що призвело до неналежного ведення Книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 рік та заниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 41927,32 грн. в т.ч. за 2011 рік на суму 7151,81 грн., 2012 рік на суму 11489,70 грн., 2013 рік на суму 23285,81 грн.;
- ст.ст.14,51,119,162,163,164,168,169,171 Податкового кодексу України в результаті чого не утримано та не перераховано бюджету податок з доходів фізичних осіб за 2011-2013 роки на суму 10914,02 грн..
- ст.ст.7,8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року в результаті чого не перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок в сумі 121333,54 грн. в т.ч. за 2011 рік на суму 23515,47 грн., 2012 рік на суму 49630,03 грн., 2013 рік на суму 48188,04 грн. та єдиний соціальний внесок із заробітної плати найманих осіб з 2011-2013 роки на суму 20472,27 грн..
- ст.ст.185,187,198,199 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 38826 грн..
На підставі даного акта, Кузнецовською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0010991700 від 07.10.2014 року про визначення податку на додану вартість на суму 38826 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 9706,5 грн., №0011011700 від 07.10.2014 року про визначення податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 10914,02 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 8449,11 грн., №0011001700 від 07.10.2014 року про визначення податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 41927,32 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 10481,83 грн., №0011051700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн., вимоги про сплату боргу №Ф-62 від 22.09.2014 року зі сплати єдиного внеску на суму 20472,27 грн., вимоги про сплату боргу №Ф-63 від 22.09.2014 року зі сплати єдиного внеску на суму 121333,54 грн., рішення №0011021700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 10899,72 грн., рішення №0011061700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 10236,14 грн..
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції надаючи оцінку матеріалам справи та правовідносинам сторін виходив з наступного.
Відповідно до акта перевірки (п.2.1.2 акта) посадові особи Кузнецовської ОДПІ стверджують, що ФОП ОСОБА_3 було занижено оподаткований дохід в 2012 році на суму 1230 грн. та в 2013 році на суму 1625 грн..
Вказане правопорушення виникло в результаті розбіжностей між сумами податкових зобов'язань, задекларованими ФОП ОСОБА_3 по операціях з ТОВ "Добробуд", ТОВ "Свиспан Лімітед", КП "Костопільське будинкоуправління", ТОВ "Рівнебудальянс", ПП "МАХТ-430" та сумами загального оподаткованого доходу відображеного в звітних Деклараціях про майновий стан за 2012, 2013 років.
ФОП ОСОБА_3 не заперечує факту отримання доходів від ТОВ "Добробуд" на суму 1230 грн., ТОВ "Свиспан Лімітед" на суму 149.00 грн., КП "Костопільське будинкоуправління" на суму 315.00 грн., ТОВ "Рівнебудальянс" на суму 495.00 грн., ПП "МАХТ-430" на суму 666.00 грн. При цьому зазначає, що вказані суми відображені в книзі обліку доходів і витрат та задекларовані в складі податкових зобов'язань по податку на додану вартість та додатку №5 до вказаних декларацій.
Відповідно до пп.135.4.1. ст.135 Податкового кодексу України - дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;
Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу /орендарю/.
Аналізуючи положення ст.ст.135 та 185 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що базою для нарахування сум податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та податку на додану вартість є одна й та сама величина, а саме - вартість реалізованих товарів, робіт та послуг. Тому, при співставленні показники декларацій з податку на додану вартість повинні відповідати показникам декларації про майновий стан за аналогічні періоди.
Відповідно до даних перевірки за 2012 рік, позивачем задекларовано загальний оподаткований дохід в сумі 585341 грн. в той час як сума доходу становила 586571 грн.. Розбіжність - 1230 грн.. За 2013 рік сума доходу згідно даних декларацій становить 504891 грн., згідно даних перевірки 506516 грн.. Розбіжність - 1625 грн..
Таким чином, суд першої інстанції визнав обгрунтованим збільшення Кузнецовською ОДПІ загального оподаткованого доходу в 2012 році на 1230.00 грн. та в 2013 році на 1625.00 грн..
З аналогічних підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не спростовані доводи Кузнецовської ОДПІ щодо заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 571.00 грн. в т.ч. липень 2012 року на суму 246.00 грн., січень 2013 року на суму 30.00 грн., березень 2013 року на суму 63.00 грн., липень 2013 року на суму 99.00 грн., листопад 2013 року на суму 133.00 грн..
Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками та доводами суду першої інстанції, так як судом не дана оцінка наявним у Позивача відповідним документам (окрім книги обліку доходів та витрат, податковим накладним, додаткам до податкових декларацій, тощо) які є підтвердженням включення сум доходів по господарських операціях з ТОВ "Добробуд", ТОВ "Свиспан Лімітед", КП "Костопільське будинкоуправління", ТОВ "Рівнебудальянс", ПП "МАХТ-430" та усувають існування зазначеної розбіжності в сумах оподаткованого доходу за 2012, 2013 роки.
Відповідно до матеріалів справи в 2011 році ФОП ОСОБА_3 придбано причіп вантажний спеціалізований "КНОТТ" 93G-5910, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу та видатковою накладною №РН-0000104 від 30.05.2011 року. Вказаний причіп зареєстровано на ОСОБА_3 як на громадянина, що підтверджується копією технічного паспорту НОМЕР_4 від 11.05.2011 року.
Податковий орган вважає, що у фізичної особи - підприємця відсутні правові підстави для формування витрат на придбання транспортного засобу так як у відповідності до ст.ст. 138, 139, 177 Податкового кодексу України підприємці не можуть нараховувати амортизацію на вартість придбаних основних засобів. Крім того, транспортний засіб зареєстровано на ОСОБА_3 як фізичну особу, а не як на приватного підприємця.
Аналізуючи норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" суд першої інстанції дійшов висновку, що діюче законодавство не позбавляє права фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування вести бухгалтерський облік валових витрат основних фондів, що підлягають амортизації, а враховуючи норми пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України - зобов'язує платника податків вести облік основних засобів, які в силу пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 розділу III Податкового кодексу України підлягають амортизації.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що у податкового органу були відсутні будь-які підстави для зменшення витрат ФОП ОСОБА_3 на суму 46500 грн., як вартості придбаного причепа вантажного спеціалізованого "КНОТТ" 93G-5910. За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0011001700 від 07.10.2014 року про визначення податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, правомірно було визнано протиправним та скасовано в частині визначення основного зобов'язання на суму 7151,81 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 1787,95 грн..
Щодо висновків податкового органу, що придбаний причіп вантажний спеціалізований "КНОТТ" 93G-5910 не використовується в межах підприємницької діяльності Позивача, як підприємця, так як зареєстрований на нього, як на фізичну особу, а тому вищезазначене порушення призвело до завищення Позивачем податкового кредиту на суму 9300 грн., що формувався по податковій звітності за квітень-травень 2011 року, то суд першої інстанції виходив з такого. Діючим Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, конструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року та положеннями Цивільного кодексу України не передбачено можливості здійснення реєстрації транспортного засобу на приватного підприємця.
Тому вищезазначені висновки податкового органу щодо неможливості формування приватним підприємцем податкового кредиту є помилковими та свідчать про невірне застосування положень ст.198 Податкового кодексу України.
З наведених підстав, податкове повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ №0010991700 від 07.10.2014 року про визначення податку на додану вартість судом визнано протиправним та в частині визначення 9300.00 грн. основного платежу та 2325.00 грн. застосованих штрафних санкцій, судом першої інстанції правомірно скасовано.
Як слідує з акта перевірки, перевіряючим не було надано акти виконаних робіт, що відображено в книзі обліку доходів і витрат від 29.05.2012 року на суму 10206,47 грн., 25.07.2012 року на суму15020,50 грн., 18.10.2012 року на суму32732,74 грн., 28.12.2012 року на суму 6219,28 грн. та від 31.12.2012 року на суму 2500,00 грн. та підтверджували б понесені витрати.
В наслідок дослідження судом першої інстанції первинних документів наданих позивачем на підтвердження понесених ним витрат, суд дійшов висновку, що дати та суми в наданих первинних документах не відповідають записам здійсненим Позивачем самостійно в книзі обліку доходів і витрат. Тому, суд не прийняв зазначені документи як доказ понесених Позивачем витрат.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позивачем, належними та допустимими доказами не спростовано доводи податкового органу викладені в акті перевірки №474/17-НОМЕР_3 від 22.09.2014 року, щодо завищення витрат на суму 66679.00 грн..
Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції так як в ході перевірки надавались як акти виконаних робіт так і на підтвердження зазначених витрат - документи первинного обліку з відображенням сум витрат зазначених в книзі обліку доходів та витрат на відповідні дати.
Для більшої зручності, на підтвердження витрат у 2012 році на суму 66678,00 грн., суду апеляційної інстанції позивачем надано реєстр витратних документів за даний період з долученням їх копій, як документів які надавалися під час перевірки.
Згідно п.1 Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за №1686/24218 - відповідно до п.177.10 ст.177 та п.178.6 ст.178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як самозайняті особи, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з пп.138.4, 138,5 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратними того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов"язання з податку та збору.
Звітним періодом є відповідний рік, тобто витрати формуються протягом року і до кінця року в якому понесені дані витрати.
Відповідно до пп.139.1.9. ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, позивачем, у встановленому законом порядку проведено визначення витрат з їх підтвердженням наданими та долученими до справи первинними бухгалтерськими документами та якими пояснюються виявлені невідповідності стосовно книги обліку доходів і витрат. Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зазначена невідповідність відомостей не може слугувати для висновку про відсутність понесених витрат.
Також, суд першої інстанції погодився з висновками перевірки, викладеними в акті, що позивачем до складу витрат 2013 року, протиправно включено вартість будівельних матеріалів придбаних у ПП ОСОБА_4 на суму 144775.00 грн. в т.ч. березень 2013 року на суму 16666,67 грн., травень 2013 року на суму 44775.00 грн., червень 2013 року на суму 35000.00 грн., липень 2013 року на суму 48333,33 грн.. На час перевірки, позивачем, не було надано доказів наступної реалізації придбаних ТМЦ, а отже їх вартість не могла бути включеною до складу витрат. Таким чином, вказане порушення призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 28955.00 грн. в т.ч. березень 2013 року на суму 3333.00 грн., травень 2013 року на суму 8955.00 грн., червень 2013 року на суму 7000.00 грн., липень 2013 року на суму 9667.00 грн..
Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком, вважає його помилковим виходячи з такого.
Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.02.2013 року №6 укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_4 у останнього в березні, травні, червні та липні місяцях 2013 року Позивачем придбано будівельні матеріали на загальну суму 144775.00 грн. (накладні від 29.03.2013 року, 31.05.2013 року, 27.06.2013 року та 26.07.2013 року). Реалізації даних будівельних матеріалів здійснено не було. На час перевірки, останні знаходилися на відповідному зберіганні Позивача.
Відповідно до норм Податкового кодексу України операції з придбання товарів не відображаються у складі витрат, а їх собівартість відображатиметься в складі витрат лише в період реалізації та оплати таких товарів.
На підтвердження витрат у 2013 році Позивачем суду надано реєстр витратних документів за даний період. Також, відповідно до п.1.13 акту перевірки, Відповідачем використовувались первинні бухгалтерські документи включаючи і податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, накладні на придбання товару, товаро-транспортні накладні, рахунки на оплату ТМЦ, акти виконаних робіт (наданих послуг), акти списання ТМЦ.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача, щодо не відображення вказаних сум в складі витрат підтверджуються долученими до справи письмовими доказами та спростовують висновки посадових осіб Кузнецовської ОДПІ викладені в акті перевірки.
Щодо податкових повідомлень-рішень Кузнецовської ОДПІ №0010991700 від 07.10.2014 року про визначення ПДВ та №0011001700 від 07.10.2014 року про визначення податку з доходів фізичних осіб то суд першої інстанції дійшов висновку, що останні є протиправними та підлягають скасуванню в частинах: визначення основного платежу на суму 38255.00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 9563,75 грн., та відповідно, на суму 7151,81 грн. основного платежу та 1787,95 грн. застосованих штрафних санкцій. В решті сум - 271,00 грн. основного платежу і 142,75 грн. штрафних санкцій та 34775,95 грн. основного платежу і 8693.88 грн. штрафних санкцій, за відповідними рішеннями - відмовлено в скасуванні.
Суд виходив з того, що правила формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України є відмінними від правил формування витрат прописаних ст.177 Податкового кодексу України.
У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
Правилами ст.198 Податкового кодексу України надається право платнику податків формувати податковий кредит по першій події не залежно від факту наступної реалізації товарів за умови наявності податкової накладної, що відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України.
Відповідно до матеріалів справи, податковий кредит сформований ПП ОСОБА_3 підтверджується податковими накладними №33 від 29.03.2013 року на суму 20000.00 грн. в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., №24 від 31.05.2013 року на суму 27620.00 грн. в т.ч. ПДВ 4603,33 грн., №27 від 31.05.2013 року на суму 26110.00 грн. в т.ч. ПДВ 4351,67 грн., №21 від 27.06.2013 року на суму 42000.00 грн. в т.ч. ПДВ 7000.00 грн..
Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відмовлених в скасуванні частин сум вказаних податкових повідомлень-рішень так як протиправність їх нарахувань підтверджено Позивачем долученими до позову податковими накладними: №50 від 28.04.2011 року на суму 20000.00 грн. в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., №37 від 24.05.2011 року на суму 15000.00 грн. в т.ч. ПДВ 2500,00 грн., №38 від26.05.2011 року на суму 22470.00 грн. в т.ч. ПДВ 3745,00 грн., №40 від 26.07.2013 року на суму 58000.00 грн. в т.ч. ПДВ 9666,67 грн. (т.1 а.с.34-39).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ №0010991700 від 07.10.2014 року про визначення ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню і в частині визначення основного платежу на суму 271.00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 142.75 грн., податкове повідомлення-рішення №0011001700 від 07.10.2014 року про визначення податку з доходів фізичних осіб є протиправним та скасовано на суму 34775,51 грн. основного платежу та 8693,88 грн. застосованих штрафних санкцій.
Щодо правопорушення, в частині визначення податковою податку з доходів фізичних осіб та прийняття податкового повідомлення-рішення №0011001700 від 07.10.2014 р. що призвело до заниження бази оподаткування єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та порушення ст.ст.7,8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, Кузнецовською ОДПІ прийнято вимогу №Ф-63 від 22.09.2014 року про сплату боргу на суму 121333,54 грн. та рішення №0011021700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску на суму 10899,72 грн. то суд першої інстанції з врахуванням того, що виявлене перевіркою заниження бази оподаткування єдиним внеском знайшло лише часткове підтвердження тому вимога Кузнецовської ОДПІ №Ф-63 від 22.09.2014 року про сплату боргу частково скасовано на суму 23515,47 грн..
З аналогічних підстав частково скасовано рішення Кузнецовської ОДПІ №0011021700 від 07.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску на суму 1175,77 грн..
Наведене спростовується вищевикладеним обгрунтуванням протиправності зазначених рішень в цілому.
Також, колегія суддів погоджується з тим, що донарахування перевіряючими, з використанням непрямих методів нарахувань, заробітної плати найманим працівникам, призвели до неправомірного визначення порушення правильності нарахувань та перерахувань до бюджету единого внеску.
Позивачем не допущено порушень ч.4 ст.4, п.2 ст.7, п.1 ч.11 ст.8 Закону України "Про збір та облік единого внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-У1.
З наведених Позивачем обгрунтувань, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Кузнецовською ОДПІ не доведено належними та допустимими доказами факт виплати ФОП ОСОБА_3 працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доходів, що не відображені в розрахунках за формою 1-ДФ, як наслідок відсутні підстави для визначення податку з доходів фізичних осіб - найманих осіб, а отже податкове повідомлення-рішення № 0011011700 від 07.10.2014 року про визначення податку з доходів фізичних осіб, що сплачує податковий агент на суму 10914,02 грн. основного платежу та 8449,11 грн. правомірно визнано протиправним та скасовано.
Враховуючи ідентичність обставин для прийняття, з аналогічних підстав підлягають визнанню протиправними та скасуванню вимога № Ф-62 від 22.09.2014 року про сплату боргу на суму 20472,27 грн. та рішення № 0011061700 від 27.10.2014 року про застосування штрафних санкцій з 20472,27 грн. на суму 10236,14 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0011051700 від 07.10.2014 року про визначення штрафу на суму 510 грн. то суд першої інстанції вважаючи його правомірним виходив з такого.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
П. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
П. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Враховуючи, що позивачем допущено порушення ст.44 Податкового кодексу України, суд вважав обґрунтованим застосування до останнього штрафної санкції в розмірі 510 грн., а отже податкове повідомлення-рішення №0011051700 від 07.10.2014 року - законним.
Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на те, що будь-яка вимога від Відповідача про надання Позивачем додаткових документів ніж тих, перелік яких міститься в п.1.13 акту перевірки, суду не надано. Тим самим, судом не спростовано твердження Позивача, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі необхідні документи для її проведення.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких підстав апеляційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Позивача - підлягає задоволенню. Постанова суду в частині відмови в задоволенні позову підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позову в відмовленій частині позовних вимог, а саме:
- визнанню протиправним із скасуванням податкового повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 07.10.2014 №0010991700 в частині визначення основного платежу на суму 271,00 грн. та застосування штрафної санкції на суму 142,75 грн.;
- визнанню протиправним із скасуванням податкового повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 07.10.2014 №0011001700 в частині визначення основного платежу на суму 34775,51 грн. та застосування штрафної санкції на суму 8693,88 грн.;
- визнанню протиправним із скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.09.2014 №Ф63 0011031700 в частині на суму 97818Ю07 грн.;
- визнанню протиправним із скасуванням рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0011021700 від 07.10.2014, в частині суми 9723,95 грн..
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2014 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасувати, та прийняти в цій частині нову постанову про їх задоволення.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: В.В. Євпак
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "20" березня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області м-н Будівельників,1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400
- ,