25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6014/14
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, за участю прокуратури Одеської області на стороні відповідача, про скасування наказу № 116 «СК» від 08.09.2014 року,
Позивач звернулась з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просить скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 116 «СК» від 08.09.2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки вказані декларації були подані належним чином та належним чином оформлені, ніяких зауважень з боку Інспекції ДАБК виявлено та пред'явлено не було. В наказі зазначено, що Інспекцією ДАБК було виявлено недостовірні дані у зазначених деклараціях, при цьому не зазначається коли саме були виявлені недостовірні дані. Також позивач зазначає, що їй не було відомо про проведення перевірки, об'єкт забудови не було перевірено, ніяких документів Інспекція ДАБК не витребувала.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.
Представник прокуратури Одеської області в судовому засіданні пояснив, що в деклараціях, реєстрацію яких скасовано наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 116 «СК» від 08.09.2014 року, зазначено завідомо недостовірні дані, оскільки у якості правовстановлюючого документа на земельну ділянку зазначено договір оренди від 19.01.1955 року, проте ОСОБА_2 лише у 2013 році придбала 1/3 житлового будинку загальною площею 43 кв. м, який розташований АДРЕСА_1. Також представник прокуратури Одеської області зазначив, що відповідно до інформації управління Держземагентства у м. Одесі та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, рішення про передачу у власність чи користування земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, Одеською міською радою не приймалось, право власності чи користування на вказану земельну ділянку не реєструвалось. На підставі вищевикладеного, представник прокуратури Одеської області зазначив, що дії Інспекції ДАБК щодо видачі наказу № 116 «СК» від 08.09.2014 року є правомірними.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 116 «СК» від 08.09.2014 року.
Не погодившись з таким рішенням Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області звернулась до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що Інспекцією ДАБК в Одеській області 01.08.2013 року за № ОД 083132130369 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт - Будівництво індивідуального жилого будинку у три поверхи з мансардою за адресою: АДРЕСА_1, подану Замовником - ОСОБА_2 (а.с. 19-21).
26.03.2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 14314085012 від 26.03.2014 року зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - Будівництво індивідуального жилого будинку у три поверхи з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 (друга категорія), подану Замовником - ОСОБА_2 (а.с. 22-24).
Наказом Голови комісії з ліквідації, заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 116 «СК» від 08.09.2014 року скасовано реєстрацію декларації від 01.08.2013 року № ОД 083132130369 про початок виконання будівельних робіт з будівництва трьохповерхового жилого будинку з мансардним поверхом за адресою: АДРЕСА_1, а також скасовано державну реєстрацію декларації від 26.03.2014 року № ОД143140850122 про готовність об'єкта до експлуатації з будівництва трьохповерхового жилого будинку з мансардним поверхом за адресою: АДРЕСА_1.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно до вимог ч.4 ст.41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Згідно до вимог ст. 38 Закону у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Частиною 2 ст. 39-1 Закону встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідно до вимог п.14 Порядку про виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року (далі Порядок № 466) у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.
Згідно до вимог п.29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року (далі Порядок № 461) у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.
Таким чином, за умови наявності належним чином зареєстрованих декларацій про початок будівельних робіт і про готовність об'єкта до експлуатації, обставини виявлення у них недостовірних даних, які дозволяють кваліфікувати об'єкт як самочинне будівництво, є підставою для скасування реєстрації цих декларацій самою інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю або в судовому порядку.
Колегією суддів встановлено, що в наказі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 116 «СК» від 08.09.2014 року зазначено, що Інспекцією ДАБК в Одеській області було зареєстровано декларацію від 01.08.2013 року № ОД 083132130369 про початок виконання будівельних робіт та декларацію від 26.03.2014 року № ОД 143140850122 про готовність об'єкта до експлуатації з будівництва у три поверхи з мансардою за адресою: АДРЕСА_1, замовник ОСОБА_2. У подальшому, Інспекцією ДАБК в Одеській області було виявлено недостовірні дані у зазначених деклараціях, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а саме в деклараціях зазначена наступна інформація про земельну ділянку: договір оренди від 19.01.1955 року, кадастровий номер 5110137300:49:004:0032, а згідно листа прокуратури Одеської області № 05/3-1283вих-13 від 11.06.2014 року, отриманого Інспекцією 12.06.2014 року (вхід. № 5219) рішення стосовно оформлення землекористування за адресою: АДРЕСА_1 Одеською міською радою не приймалось, право власності чи користування на вказану земельну ділянку не реєструвалось (а.с.9).
Як вбачається з наказу № 116 «СК» від 08.09.2014 року, висновки щодо виявлення недостовірних даних у зазначених деклараціях та підставою для скасування цих декларацій став лист прокуратури Одеської області № 05/3-1283вих-13 від 11.06.2014 року (а.с. 9-10).
Як було встановлено, в зазначеному листі № 05/3-1283вих-13 від 11.06.2014 року прокуратура Одеської області просить Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області провести перевірку достовірності даних, внесених ОСОБА_2 у декларацію про початок виконання будівельних робіт від 01.08.2013 року № ОД083132130369 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 26.03.2014 року № ОД 14314090012, а також відповідність збудованого об'єкта містобудівній, дозвільній та проектній документації, за результатами якої вирішити питання щодо скасування реєстрації вказаних декларацій, а також притягнення винних осіб до відповідальності(а.с. 98-99).
Колегія суддів зазначає, що жодних доказів на підтвердження того, що Інспекцією ДАБК в Одеській області на виконання листа прокуратури Одеської області № 05/3-1283вих-13 від 11.06.2014 року було проведено перевірку достовірності даних, внесених ОСОБА_2 у декларацію про початок виконання будівельних робіт від 01.08.2013 року № ОД083132130369 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 26.03.2014 року № ОД 14314090012, а також відповідності збудованого об'єкта містобудівній, дозвільній та проектній документації, та вжиття відповідачем заходів, передбачених ч.4 ст.41 Закону, відповідачем надано не було.
Представник Прокуратури в Одеській області жодних доказів на підтвердження проведення Інспекцією ДАБК в Одеській області перевірки достовірності даних, внесених ОСОБА_2 у декларацію про початок виконання будівельних робіт від 01.08.2013 року № ОД083132130369 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 26.03.2014 року № ОД 14314090012 також не надав.
Доказів на підтвердження обставин, викладених у наказі № 116 «СК» від 08.09.2014 року щодо виявлення безпосередньо Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання позивачем недостовірних даних, наведених у зареєстрованих деклараціях, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, відповідачем також до суду першої та апеляційної інстанцій не надано.
Також в цьому наказі не зазначено, які саме заходи здійснення державного архітектурно-будівельного контролю проводились Інспекцією ДАБК в Одеській області у відповідності до вищевказаного листа Прокуратури в Одеській області, а також не зазначено дату коли Інспекцією ДАБК в Одеській області виявлений факт подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Крім цього, як вбачається зі спірного наказу, лист прокуратури Одеської області № 05/3-1283вих-13 від 11.06.2014 року був отриманий Інспекцією 12.06.2014 року, проте наказ відповідачем було винесено тільки 08.09.2014 року.
Жодних доказів на доведення обставин, викладених у наказі від 08.09.2014 року щодо виявлення Інспекцією ДАБК в Одеській області факту подання позивачем недостовірних даних, зазначених у зареєстрованих деклараціях, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, відповідачем суду не надано.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено дотримання Інспекцією ДАБК в Одеській області вимог п. 29 Порядку № 461 та п. 14 Порядку № 466 щодо порядку та строків винесення цього наказу, а саме винесення наказу протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а також щодо встановлення безпосередньо Інспекцією ДАБК в Одеській області наявності відповідних підстав, якими підтверджується факт подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Крім цього, процедуру виконання будівельних робіт визначено Порядком про виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року (далі - Порядок № 466).
Відповідно до вимог п. 2, 8, 9, 10 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності. Реєстрації декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Декларація приймається у дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.
Згідно до п.11 Порядку №466 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. У разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення. У разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів № 461 від 13.04.2011 року (далі - Порядок № 461).
Відповідно до вимог п.2 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
Згідно до вимог п.17-21 Порядку № 461 реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1, у разі, коли будівельні роботи виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, - за формою згідно з додатком 7. Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Відповідно до матеріалів справи позивач подав декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, а відповідач, в свою чергу, перевіривши повноту даних, зазначених у деклараціях зареєстрував їх.
При цьому, відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування, реєструючи декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 26.03.2014 року № ОД14314090012, відповідач зобов'язаний був перевірити її на відповідність даних, зазначених в декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.08.2013 року № ОД083132130369.
Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначені у ч.1 ст.34 цього Закону документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Таким чином, декларація про початок будівельних робіт від 01.08.2013 року № ОД083132130369 втратила чинність з моменту реєстрації декларації про готовість об'єкта до експлуатації, а саме з 26.03.2014 року.
Оскільки реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва трьохповерхового індивідуального жилого будинку з мансардним поверхом за адресою: АДРЕСА_1 за своїм змістом є актом одноразового застосування, що спричинив певні правові наслідки, а саме вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для її скасування, оскільки 26.03.2014 року ця декларація втратила чинність.
Крім цього, як зазначено у висновку про можливість надання в оренду земельної ділянки та визначення сервітутів та обмежень Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 31.07.2013 року № 01-11/2711-1131пр-М, об'єкт: жилий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, замовник: ОСОБА_2, правовстановлюючими документами та землекористування та будівлі є наступні документи.
Відповідно до постанови Одеської губернської житлової комісії від 19 травня 1923 року постановою громадянам ОСОБА_4, громадянці ОСОБА_5 та громадянці ОСОБА_6 повернуто в порядку денаціоналізації на праві приватної власності домоволодіння по АДРЕСА_2.
Згідно з рішенням Одеської міської ради депутатів № 20 від 19 січня 1955 року «Про результати обміру земель по будівельному кварталу № 398 м. Одеси» за домоволодінням громадян ОСОБА_4, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 закріплено земельну ділянку, площею 1045 кв. м, по АДРЕСА_4. (згідно довідки КП «МБТИ та РОН» № 353383.70.12 від 21.05.2012 року - АДРЕСА_3 ).
19 лютого 1976 року Бюро технічної інвентаризації видано Висновок про реєстрацію житлового будинку, в якому зазначено, що будинок по АДРЕСА_3, розташований на земельній ділянці загальною площею 1045 кв. м, що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_4, громадянці ОСОБА_5 та громадянці ОСОБА_6 підлягає реєстрації на праві приватної власності за громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 50-51, 61-62).
Відповідно до листа КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» № б/н від 21.05.2012 року, згідно до архівних матеріалів домоволодіння по АДРЕСА_3, раніше мало адресу: АДРЕСА_4, АДРЕСА_2 (а.с. 52).
В 2004 році громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали власниками житлового будинку по АДРЕСА_3, який належить їм на підставі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 29.07.2004 року, виданого Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-3534, зареєстрованих в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.08.2004 року, номер запису 16161, в книзі 162-41.
13.10.2006 року громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, та зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.10.2006 року, продали житловий будинок по АДРЕСА_3 в м. Одесі, розташований на земельній ділянці площею 1045 кв. м, яка знаходиться у фактичному користуванні, ОСОБА_10, яка зареєструвала договір у встановленому законом порядку, після чого ОСОБА_10 почала оформлення земельної ділянки, у тому числі одержала кадастровий номер, висновок УАМ ОМР, рішення депутатської комісії з будівництва та архітектури, тощо (а.с. 53, 54, 55-57).
За договором купівлі-продажу від 14.05.2013 року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_10 1/3 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3.
Також за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 щодо затвердження проекту частин індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради винесено розпорядження від 23.05.2014 року № 211/01-06 про затвердження висновку щодо технічної можливості розділу індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.69).
Відповідно до вимог ч. 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Інспекції ДАБК в Одеській області від 08.09.2014 року № 116 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації» прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мали значення для винесення цього наказу.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький