ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 березня 2015 року № 826/157/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь»
до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Відділу Державної автомобільної інспекції Голосіївського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
треті особи без самостійних вимог:
Слідче управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Голосіївське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
провизнання протиправним рішення, викладеного в листі від 07 жовтня 2014 року №10/19970, 20325, №20329, визнання протиправними дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФПК «Вітязь») звернулось до суду з позовом до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі по тексту - відповідач 1, Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві), Відділу Державної автомобільної інспекції Голосіївського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі по тексту - відповідач 2, Відділ ДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві), треті особи без самостійних вимог: Слідче управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі по тексту - третя особа 1, Слідче управління ГУ МВС України в м. Києві) та Голосіївське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі по тексту - третя особа 2, Голосіївське РУ ГУ МВС України в м. Києві) про:
- визнання протиправним рішення ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, викладене у листі від 07 жовтня 2014 року №10/19970, №20325, №20329 щодо відмови у задоволенні скарги, що була адресована на ім'я Міністра внутрішніх справ від 08 вересня 2014 року щодо неправомірних дій працівників ДАІ;
- визнати протиправними дії Відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо затримання та зберігання транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що перевірка доводів, викладених у скарзі ТОВ «ФПК «Вітязь» від 08 вересня 2014 року, адресованій Міністру внутрішніх справ України, проведена поверхнево та упереджено. Крім того, дії Відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо затримання та утримання транспортного засобу підприємства є протиправними.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача-1 проти позову заперечив та зауважив, що відповідачем в межах повноважень та у визначений законодавством спосіб надано обґрунтовану відповідь на скаргу позивача, у зв'язку з чим доводи останнього є безпідставними.
Представники відповідача-2 та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.
Оцінивши повідомлені позивачами обставини та ознайомившись із наданими відповідачем 1 доводами в обґрунтування правомірності оскаржуваних дій та рішення, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивачів виходить з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 08 вересня 2014 року на ім'я Міністра внутрішніх справ України, директором ТОВ «ФПК «Вітязь» було направлено скаргу (вх. №19970 від 15 вересня 2014 року), в якій містилось прохання: здійснити перевірку викладених у ній фактів, сприяти притягненню до відповідальності винних осіб, сприяти відновленню майнових прав заявника, в тому числі шляхом повернення транспортного засобу МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та про результати розгляду скарги повідомити в порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством.
07 жовтня 2014 року листом №10/19970, 20325, 20329 за підписом заступника Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві директора ТОВ «ФПК «Вітязь» повідомлено, що за результатами перевірки порушень нормативних документів, які регламентують діяльність ДАІ та міліції в цілому, в діях працівників ДАІ міста не встановлено.
Посилаючись на поверхневість такого висновку та не проведення відповідачем ретельної перевірки фактів, викладених у скарзі, ТОВ «ФПК «Вітязь» звернулось з відповідним позовом до суду.
Даючи правову оцінку (матеріалам справи) встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Основного Закону встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду скарги директора ТОВ «ФПК «Вітязь» Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві керувалось приписами Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2004 року №1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за №1361/9960 (далі по тексту - Положення №1177).
Відповідно до пункту 1.2 названого Положення, воно розроблено відповідно до Конституції України, Законів України «Про звернення громадян», «Про статус народного депутата», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про інформацію» (зі змінами і доповненнями), Указу Президента України від 07 лютого 2008 року №109 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади».
Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.6 Положення №1177 скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об'єднань громадян, підприємств, посадових осіб.
Порядок розгляду скарг врегульований приписами розділу 7 названого Положення.
Так, скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
За кожною скаргою, в якій громадяни порушують питання про наявність порушень чи недоліків у роботі органів внутрішніх справ або скаржаться на дії працівників ОВС, проводиться ретельна перевірка викладених фактів органом внутрішніх справ, до якого звернувся громадянин. За результатами перевірки надаються матеріали керівникові органу внутрішніх справ або його заступникам, в яких зазначається, підтвердились чи ні наведені відомості (факти) і які заходи вжиті для усунення виявлених порушень чи недоліків та притягнення до відповідальності винних осіб.
Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова або усна відповідь (за його бажанням).
Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу внутрішніх справ (або його заступник), у провадженні якого перебуває скарга.
Тим часом, пунктом 7.1 названого розділу закріплено, що дія цього Положення не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством згідно зі статтею 12 Закону України «Про звернення громадян».
У повній відповідності до наведених правових норм, старший інспектор з о/д відділу організації роботи ДПС УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, провівши перевірку відомостей, викладених, зокрема, у скарзі директора ТОРВ «ФПК «Вітязь» ОСОБА_1 щодо неправомірних дій окремих працівників відділу ДАІ з обслуговування Голосіївського району, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, під час затримання автомобіля НОМЕР_1, дійшов висновку, що в діях інспектора ДПС полку ДПС ДАІ, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві під час зупинки зазначеного автомобіля та в діях працівників відділу ДАІ з обслуговування Голосіївського району, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві під час зберігання автомобіля порушень нормативних документів не вбачається.
Додатково суд звертає увагу на те, що дії вчинені працівниками ДАІ щодо затримання автомобіля зумовлені отриманням доручення на вчинення слідчих дій, що виключає їх оскарження в рамках Положення №1177.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, викладене у листі від 07 жовтня 2014 року №10/19970, 20325, 20329 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання його протиправним відсутні.
Наведене також виключає задоволення вимоги ТОВ «ФПК «Вітязь» про визнання протиправними дій Відділу ДАІ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві щодо затримання та зберігання транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1, оскільки така вимога є похідною від попередньої, а відтак не призведе до захисту уявлених позивачем порушених прав у сфері публічно-правових відносин.
Тим часом суд вважає за необхідне зазначити про помилковість доводів УДАІ ГУ МВС України в м. Києві щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з посиланням на приписи частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки предметом судового оскарження є саме рішення зазначеного органу, прийняте за результатами розгляду скарги, яке в досудовому порядку оскаржено не було.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б підтверджували доводи позивача, останнім суду не надано.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи, викладені в адміністративному позові не знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.11, 69-71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Відділу Державної автомобільної інспекції Голосіївського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, треті особи без самостійних вимог: Слідче управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Голосіївське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправним рішення, викладеного в листі від 07 жовтня 2014 року №10/19970, 20325, №20329, визнання протиправними дій.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська