ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
03 лютого 2015 року 15 год. 30 хв. № 826/19429/14
Суддя Окружного адміністративного суд міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 10 грудня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" (далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 01 грудня 2014 року № 0012352202 (далі - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Ухвалою суду від 15 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.
Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 14 січня 2015 року.
У судове засідання 26 січня 2015 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи він повідомлений своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 26 січня 2015 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
До суду 06 лютого 2015 року через канцелярію від законного представника позивача надійшли додаткові письмові докази, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем у період із 22 по 28 жовтня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 04 листопада 2014 року складено акт № 1207/26-54-22-02-10/35847749 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Номекс-Про" (далі - ТОВ "Номекс-Про") за період із 01 по 31 липня 2014 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем занижено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2014 року у розмірі 682046,00 грн.
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки залишені без змін.
На підставі акту перевірки, 01 грудня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 682046,00 грн. за основним платежем та у розмірі 341023,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Перевірку позивача проведено на підставі наказу від 22 жовтня 2014 року № 248 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", копію якого вручено особисто під розписку уповноваженому представнику позивача 23 жовтня 2014 року, що підтверджується відповідним записом на оригіналі вказаного наказу, копія якого міститься у матеріалах справи.
Тобто, копію наказу, яким призначено проведення перевірки починаючи із 22 жовтня 2014 року, та яку фактично розпочато 22 жовтня 2014 року, про що інформацію зазначено в акті перевірки, представнику позивача вручено уже після початку проведення перевірки, що є порушенням норм ПК України.
Зокрема, згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З урахуванням вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача, що полягали у проведенні перевірки позивача.
Протиправні дії відповідача щодо проведення перевірки, у свою чергу, не можуть породжувати ніяких юридичних наслідків для позивача як платника податків, навіть якщо із точки зору матеріального права, тобто нарахування та сплати податку, він допустив порушення.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне дослідити реальність здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагента з метою встановлення наявності/відсутності факту вчинення позивачем порушення норм податкового законодавства.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ ґрунтується на тому, що господарські операції за участю позивача та ТОВ "Номекс-Про" не мали реального характеру, оскільки до перевірки позивачем не надано первинну документацію у повному обсязі.
Поряд з цим, у ході судового розгляду справи представниками позивача надано суду копії:
- договору комплексного технічного обслуговування будівель, інженерних систем та комунікацій № 81, укладеного 24 червня 2014 року між позивачем, як замовником, та ТОВ "Номекс-Про", як виконавцем;
- договору комплексного рекламно-маркетингового обслуговування № 85, укладеного 24 червня 2014 року між позивачем, як замовником, та ТОВ "Номекс-Про", як виконавцем;
- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг);
- податкових накладних;
- квитанцій (підтвердження реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних);
- банківської виписки з рахунку позивача;
- договору оренди № 01/08, укладеного 2 жовтня 2008 року між позивачем, як орендарем, та відкритим акціонерним товариством "Ритм", як орендодавцем;
- договору про внесення змін та доповнень до вказаного договору оренди від 01 листопада 2011 року;
- договору оренди, укладеного 05 серпня 2008 року між позивачем, як орендарем, та акціонерним товариством відкритого типу "Славутич", як орендодавцем;
- договору оренди № 12/2, укладеного 20 грудня 2013 року між позивачем, як орендарем, та приватним акціонерним товариством "Видубичі", як орендодавцем.
Із дослідження змісту перелічених документів судом з'ясовано, що вони є достатніми та належними доказами реальності фінансово-господарської діяльності позивача із ТОВ "Номекс-Про", а також здійснення за їх участю господарських операцій.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа.
Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача, які містяться в акті перевірки та на підставі яких прийнято таке рішення, є помилковими.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та з'ясованих обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 01 грудня 2014 року № 0012352202, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 1023069,00 грн. (Один мільйон двадцять три тисячі шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).
3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп" (код ЄДРПОУ 35847749) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (Чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) із Державного бюджету України.
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин