ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.03.2015Справа № 910/3978/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс»
До Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»
Про стягнення 6 474 391,12 доларів США
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов'язання відповідача вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.15. порушено провадження у справі № 910/3978/15-г та призначено її до розгляду на 12.03.15.
В судовому засіданні 12.03.15. судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, відповідно до якої Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» просить суд стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування завданих збитків грошові кошти в розмірі 6 474 391,12 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем іпотечного договору № 300811-І від 30.08.11., відповідач розпорядився частиною предмету іпотеки, продавши його за договором купівлі-продажу від 08.05.13. за сумою продажу 5 007 150,00 грн., в той час як ринкова вартість майна на момент продажу становила 74 412 954,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 02.04.15.
Крім того, 12.03.15. позивачем через відділ діловодства суду на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, до вирішення спору по суті, шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову в розмірі 6 474 391,12 доларів США, що станом на 11.03.15. за офіційним курсом Національного банку України становить 139 542 137,45 грн., які належать відповідачу та знаходяться на кореспондентському рахунку в Національному банку України, або будь-яких інших рахунках, виявлених державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Зазначена заява обґрунтована тим, що, з огляду на значний розмір пред'явлених позовних вимог, у позивача є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки, як стверджує позивач, існує ймовірність ухилення відповідача від виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів.
Заявник також відзначив той факт, що у всесвітній інформаційній мережі Інтернет наявна інформація про те, що за останній рік Банк скоротив кредитний портфель на 37,7 %, - на 1,4 млрд. гривень, активи банку прогресивно падають. Так само скоротився і депозитний портфель банку на 26,6 %, - на 1,3 млрд. грн. При цьому, вказані показники супроводжують негативними фінансовими результатами Банку.
Судом враховано викладене в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» про те, що питання про забезпечення позову може вирішуватись господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, учасників судового процесу і заслуховування їх думки.
Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами (ст. 67 ГПК України).
Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
При цьому, як на тому наголошено в п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
Можливість обмеження права розпоряджання рахунком установлено ст. 1074 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.
Порядок накладання арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків роз'яснено листом Національного банку України № 18-2011/3950 від 25.10.01. «Про порядок накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків», в якому Національний банк України наголосив на тому, що за рішенням суду можливе накладення арешту лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, в конкретно визначеній сумі.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.
У даному випадку накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.
Оцінюючи ефективність вищевказаного заходу до забезпечення позову, про який подана відповідна заява, на предмет захисту прав позивача, суд вважає за необхідне в даному випадку її задовольнити.
При цьому, судом враховано наступне.
За змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Заяву про зміну предмета позову у справі № 910/3978/15-г, якою позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування завданих збитків грошові кошти в розмірі 6 474 391,12 доларів США, подано до суду 04.03.15.
Станом на вказану дату ціна позову в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, становила 153 951 996,59 грн.
В заяві про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову в розмірі 6 474 391,12 доларів США, що була подана до суду 12.03.15., позивач визначає ціну позову в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 11.03.15., що становить 139 542 137,45 грн., тобто суму, меншу, ніж 153 951 996,59 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку за можливе в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову застосувати гривневий еквівалент ціни позову за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, станом на 11.03.15., як про те вказує позивач.
Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та прийняття рішення в даній справі.
Оскільки, позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує вірогідність невиплати суми грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Судносервіс», тому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми позову в розмірі 6 474 391,12 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 139 542 137,45 грн., які належать відповідачу та знаходяться на кореспондентському рахунку в Національному банку України, або будь-яких інших рахунках, виявлених державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.
З огляду на вищенаведене, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва у даній справі на користь позивача, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті, накласти арешт на грошові кошти, в межах суми позову у розмірі 6 474 391,12 (шість мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі триста дев'яносто один) доларів США 12 центів, що за офіційним курсом Національного банку України становить 139 542 137,45 (сто тридцять дев'ять мільйонів п'ятсот сорок дві тисячі сто тридцять сім) грн. 45 коп., які належать Публічному акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» (01601, м. Київ. вул. Мечникова, буд. 5; ідентифікаційний код 14352406) та знаходяться на кореспондентському рахунку Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01601, м. Київ. вул. Мечникова, буд. 5; ідентифікаційний код 14352406) в Національному банку України, або будь-яких інших рахунках Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01601, м. Київ. вул. Мечникова, буд. 5; ідентифікаційний код 14352406) виявлених державним виконавцем під час виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.15. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/3978/15-г.
3. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".
4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Товариство з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» (54044, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, б. 34А, кв. 3; ідентифікаційний код 23619147).
5. Боржник: Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (01601, м. Київ. вул. Мечникова, буд. 5; ідентифікаційний код 14352406).
6. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 17.03.15.
7. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.
Суддя Т.М. Ващенко