ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.03.2015Справа №910/26050/14
За позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»
до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»
про стягнення 1 281 951,35 грн.
Головуючий суддя: Демидов В.О.
Судді: Отрош І.М.
Смирнова Ю.М.
Представники сторін:
від позивача - Ізюмська І.В. (за дов. № 05.1-7/1941 від 03.05.2015);
від відповідача - Скрицький О.М. (за дов. № 22РН від 27.02.2014);
встановив :
24.11.2014 позивач - Державное підприємство «Український державний центр радіочастот» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою № 5-6/11594 від 19.11.2014 до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про стягнення основної заборгованості у розмірі 1 129 932,72 грн., 91 476,83 грн. пені та 11 156,86 грн. 3 % річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов договору № 2259/8м-09 на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), доповідним погодженням, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформлення дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ, своєчасно та в повному обсязі не оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1 129 932,72 грн., на яку відповідачем нарахована пеня та 3 % річних.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2014 порушено провадження у справі № 910/26050/14 та призначено до розгляду на 04.12.2014.
На призначене судове засідання 04.12.2014 прибув представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судове засідання 04.12.2014 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення № 0103032409397. Розгляд справи відкладено на 11.12.2014.
В судове засідання 11.12.2014 представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання 11.12.2014 не з'явився, втім направив на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання, розгляд справи відкладено на 12.01.2015.
06.01.2015 через загальний відділ діловодства суду позивач подав додаткові пояснення по справі та додаткові докази по справі.
В судове засідання 12.01.2015 прибув представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судове засідання 12.01.2015 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відкладено на 26.01.2015.
23.01.2015 через загальний відділ діловодства суду позивач подав додаткові пояснення по справі.
Письмовим відзивом від 26.01.2015 на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують проведення робіт щодо конкретних РЕЗ з того переліку, що вказаний у додатках до договору, а також з доданих до позовної заяви договору та додатків до нього вбачається, що до переліку входять РЕЗ, які знаходяться на територіях областей, де проводиться АТО і де фактично здійснювати роботи неможливо у зв'язку з відсутністю доступу на ці території. При цьому відповідач зазначив, що позивачем не вірно визначено перший день прострочення виконання зобов'язання.
В судове засідання 26.01.2015 прибули повноважні представники сторін у справі, надали пояснення по суті спору та клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №910/26050/14 продовжено строк розгляд спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 30.01.2015.
30.01.2015 через загальний відділ діловодства суду позивач подав заперечення на відзив по позовної заяви, в якому вказав, що додатки та акти про виконання робіт до договору № 910/2259/14 за період з 01.04.2014 по 31.07.2014 підписані відповідачем, а протоколи розбіжностей до вказаних додатків позивачу не направлялись, слід вважати, що роботи прийняті.
Крім того, 30.01.2015 через загальний відділ діловодства суду позивач подав уточнення позовних вимог, в яких збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, та остаточно просив стягнути з відповідача на його користь 1 129 932,72 грн. основного боргу, 135 071,21 грн. пені та 16 947,42 грн. 3 % річних.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, у зв'язку з чим новою ціною позову є 1 281 951,35 грн., з яких 1 129 932,72 грн. основного боргу, 135 071,21 грн. пені та 16 947,42 грн. 3 % річних.
В судове засідання 30.01.2015 прибули повноважні представники сторін у справі, надали пояснення по суті спору та додаткові докази по справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.01.2015 вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням голови господарського суду м. Києва від 30.01.2015 для здійснення колегіального розгляду справи № 910/26050/14 визначено колегіальний склад суду: суддя Демидов В.О. (головуючий), суддя Отрош І.М. та суддя Смирнова Ю.М.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.01.2015 колегія суддів у складі: суддя Демидов В.О. (головуючий), суддя Отрош І.М. та суддя Смирнова Ю.М. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2015.
16.02.2015 через загальний відділ діловодства суду позивач подав додаткові пояснення та докази по справі.
В судове засідання 19.02.2015 прибули повноважні представники сторін у справі, надали пояснення по суті спору. Представник відповідача подав клопотання про витребування додаткових доказів по справі. Враховуючи необхідність витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 13.03.2015.
В судове засідання 13.03.2015 прибули повноважні представники сторін у справі, надали пояснення по суті спору.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
14.01.2009 між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (далі - позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України» (далі - відповідач, замовник) укладено договір № 2259/8м-09 на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), доповідним погодженням, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформлення дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ, відповідно до умов п.1.1 якого предметом цього договору є розгляд заяв та надання виконавцем висновків щодо ЕМС РЕЗ замовника; проведення робіт з розрахунків ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ загальних користувачів у відповідних смугах радіочастот; проведення відповідних погоджень (в разі необхідності); проведення міжнародної координації (в разі необхідності); розгляд заяв та надання виконавцем дозволів на експлуатацію РЕЗ замовника; оформлення дозволів на ввезення РЕЗ з-за кордону України; здійснення виконавцем радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ інших користувачів, виявлення та усунення дії радіозавад роботи РЕЗ замовника. (Кількість РЕЗ замовника та розрахунок платежів наведено у додатку та є невід'ємною частиною цього договору).
Відповідно до п. 2.2.3 договору, замовник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконані роботи, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 3.8 договору, висновки щодо ЕМС видаються замовнику на третій день після надходження коштів за ці роботи на розрахунковий рахунок виконавця.
Документом, що підтверджує виконання робіт, є підписаний сторонами акт виконаних робіт (п. 3.11 договору).
При цьому, згідно п. 4.4 договору, оплата вартості робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ здійснюється замовником щоквартально (щомісячно) протягом 30 банківських днів з дня надання рахунку виконавцем. Періодичність платежів визначена в додатку до договору.
Оплата робіт здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця суми, що наведено у відповідному рахунку (п. 4.5 договору).
Відповідно до п. п. 7.1,7.3 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2009.; він вважається пролонгованим на кожний наступний період тривалістю в один рік, якщо ні одна зі сторін не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.
Як вбачається з матеріалів справи, додатки до договору № 2259/8м-09 за період з 01.04.2014 по 31.07.2014 підписані сторонами та скріплені печатками.
Позивачем на виконання умов договору було направлено відповідачеві рахунки № 6741 від 24.04.2014 на суму 293 763,84 грн., № 8731 від 23.05.2014 на суму 292 742,40 грн., № 10481 від 24.06.2014 на суму 295 010,64 грн. та № 12477 від 25.07.2014 на суму 248 415,84 грн., які були отримані останнім, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень, що знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, акти про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, які містять інформацію про кількість РЕЗ, за період з 01.04.2014 по 31.07.2014, а саме № 14-6741 від 30.04.2014, № 14-8731 від 30.05.2014, № 14-10481 від 27.06.2014 та № 14-12477 від 31.07.2014 теж затверджені відповідальними особами відповідача.
Докази висловлення відповідачем своїх зауважень, недоліків у виконаних роботах по вказаних актах, у матеріалах справи відсутні.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Таким чином виконані позивачем роботи по договору № 2259/8м-09 від 14.01.2009 прийняті відповідачем, що є підставою для здійснення розрахунків.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті виконаних робіт за період з 01.04.2014 по 31.07.2014, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить за розрахунком позивача, що не оспорений відповідачем, у розмірі 1 129 932,72 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 129 932,72 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Відповідно до пункту 5.2 договору у випадку затримки з вини замовника оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом РЕЗ та забезпечення ЕМС РЕЗ понад один місяць, замовник сплачує на користь виконавця грошові кошти за проведені роботи з урахуванням пені за прострочення платежу у розмірі 0,1 % за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Оскільки, матеріали справи свідчать, що прострочення оплати наданих послуг мало місце, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за заявлений період, приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 135 071,21 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 3% річних в розмірі 16 947,42 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача, суд доходить висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 16 947,42 грн. за період прострочення з 16.09.2014 по 30.01.2015 є нарахованими обґрунтовано, а вимога про стягнення вказаних нарахувань підлягає задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7, код 22599262) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15 км, код 01181765) основний борг в розмірі 1 129 932 (один мільйон сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 72 коп., пеню в сумі 135 071 (сто тридцять п'ять тисяч сімдесят одна) грн. 21 коп., 3% річних в сумі 16 947 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 42 коп. та судовий збір у розмірі 25 639 (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 03 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 13.03.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане 16.03.2015
Головуючий суддя В.О. Демидов
Суддя І.М. Отрош
Суддя Ю.М. Смирнова