23 лютого 2015 року м. Київ К/9991/95158/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Новоград -Волинської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011
у справі №0670/8511/11
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Новоград -Волинський пивоварний завод"
до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції
про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, позов задоволено. Скасовано рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.07.2011 №5/29-36 про анулювання реєстрації платника ПДВ.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 25.07.2011 прийнято рішення №5/29-36 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Відкритого акціонерного товариства "Новоград - Волинський пивоварний завод", на підставі пп. "и" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України .
Фактичною підставою анулювання реєстрації платником податку на додану вартість став висновок контролюючого органу, що протягом періоду з 01.07.2010 по 30.06.2011 обсяг постачання товарів (послуг) платником податку, зареєстрованому добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Новоград-Воолинський пивоварний завод" було зареєстровано платником податку 28.06.1997 згідно п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пп. "и" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Приймаючи рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість податковий орган застосував до спірних правовідносин приписи Податкового кодексу України, проте, відповідачем не враховується, що відповідно до п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2011.
У той же час, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, застосування до спірних правовідносин приписів Податкового кодексу України, який набрав чинності лише з 01.01.2011, порушує принцип дії нормативно-правових актів у часі, адже відповідач для вирішення питання про можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість враховує обставини, які виникли у період з 01.07.2010.
У Податковому кодексі України відсутні будь-які посилання на поширення дії пункту "и" пункту 184.1 статті 184 цього Кодексу на правовідносини, які мали місце до набрання ним чинності.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскільки податкове законодавство до 01.01.2011 не передбачало для платника податку на додану вартість підставу анулювання його реєстрації, викладену у пункті "и" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, то податковий орган не мав права брати для обрахунку обсяги постачання товарів/послуг позивачем (платником податку) іншим платникам податку за період до набрання чинності цим Кодексом 01.01.2011.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильними висновки суду першої та апеляційної інстанції, які визнали незаконним рішення №5/29-36 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 25.07.2011 Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун