05.03.2015р. м. Київ К/9991/72848/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
при секретарі Носенко Л.О.,
за участю представника Фермерського господарства ім. Шевченка Януля В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року у справі за позовом Фермерського господарства ім. Шевченка до Контрольно-ревізійного відділу в Гощанському районі контрольно-ревізійного управління у Рівненській області про визнання дій протиправними і скасування вимоги,
У серпні 2011 року Фермерське господарство ім. Шевченка звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в Гощанському районі контрольно-ревізійного управління у Рівненській області про визнання дій протиправними і скасування вимоги.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року позовні вимоги Фермерського господарства ім. Шевченка було задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Контрольно-ревізійного відділу в Гощанському районі Контрольно-ревізійного управління у Рівненській області від 13.07.2011 року № 130-11/677 «Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності в Фермерському господарстві ім. Шевченка за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області було залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року - без змін.
У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Рівненській області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Фермерському господарству ім. Шевченка у задоволенні позовних вимог.
Фермерським господарством ім. Шевченка подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Фермерським господарством ім. Шевченка як одержувачем бюджетних коштів упродовж 2008-2009 років отримано бюджетні кошти по КПКВ 2801190 КЕКВ 1310 в загальній сумі 585000,00 грн., в тому числі у 2008 році - 310000,00 грн., у 2009 році - 275000,00 грн. Зазначені кошти надавались господарству за Програмою «Селекція у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу».
Контрольно-ревізійним відділом в Гощанському районі Рівненської області було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в фермерському господарстві ім. Шевченка. За результатами перевірки було складено акт № 130-16/08 від 06.07.2011 року. На підставі акту перевірки Контрольно-ревізійним відділом у Гощанському районі Контрольно-ревізійного управління у Рівненській області 13.07.2011 року винесено вимогу № 130-11/677 «Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності в Фермерському господарстві ім. Шевченка за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року», якою позивача зобов'язано опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб; повернути до державного бюджету незаконно отримані кошти в сумі 310000,00 грн.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (у чинній на момент виникнення спірних відносин редакції), головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», до функцій контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, групах) у районах, містах і районах у містах відноситься проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У відповідності до пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Згідно із пунктом 10 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», контрольно-ревізійної служби надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Судом встановлено, що протягом 2008 року господарству виділено кошти з державного бюджету за КПИВ 2801190 «Селекція в тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах» в сумі 310000,00 грн. на відшкодування зазнаних витрат на збереження (утримання) племінного поголів'я корів молочної породи при наявній заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб терміном більше 6 місяців.
Відповідно до пункту 9 Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук, Міністерства фінансів України від 13.02.2007 року № 88/10/187 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавцями програм не можуть бути господарства, які визнано банкрутами, проти яких порушено справу про банкрутство, які перебувають у стані ліквідації, та ті, які мають заборгованість більше ніж півроку зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду.
Пунктом 4.6 Положення про умови проведення конкурсу з визначення виконавців Загальнодержавної програми селекції у тваринництві, що фінансується з Державного бюджету України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 30.12.2004 року № 488 передбачено, що підставами, за яких претендент не може бути визначеним переможцем конкурсу, є: невідповідність критеріям, наведеним у пункті 4.5 цього Положення; подання недостовірної інформації; заборгованість з виплати заробітної плати, а також перед державним та місцевими бюджетами; визнання банкрутом або порушення справи про банкрутство; прийняте рішення про ліквідацію.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Фермерське господарство ім. Шевченка не було визнане банкрутом, справа про банкрутство не була порушена, воно не перебувало в стадії ліквідації та не мало перед Пенсійним Фондом України заборгованості із терміном прострочення більше шести місяців. Наявність простроченої заборгованості терміном більше 6 місяців по сплаті податків з доходів з фізичних осіб не позбавляла позивача права на отримання відшкодування, так як таке відшкодування не надається тільки при одночасній наявності заборгованості більше 6 місяців як по сплаті податків до бюджету, так і внесків до Пенсійного фонду України. Оскільки Фермерське господарство ім. Шевченка мало прострочену заборгованість терміном більше 6 місяців тільки перед бюджетом, а перед Пенсійним Фондом України заборгованості із таким терміном прострочення не було, воно мало право на отримання бюджетних коштів за Програмою «Селекція у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу».
Крім того, відповідно до пункту 9 Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук, Міністерства фінансів України від 13.02.2007 року № 88/10/187 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавцями програм не можуть бути господарства, які визнано банкрутами, проти яких порушено справу про банкрутство, які перебувають у стані ліквідації, та ті, які мають заборгованість більше ніж півроку зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що нею визначений перелік випадків, при наявності хоча б одного з них, господарства не можуть бути виконавцями даних програм.
Зміст вказаного пункту свідчить про те, що виконавцями програм не можуть бути господарства лише у разі, якщо господарство визнано банкрутом або які мають одночасно заборгованість більше шести місяців перед бюджетом та Пенсійним фондом України.
Фермерське господарство ім. Т.Г. Шевченка мало заборгованість лише перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб понад шість місяців.
Таким чином, наявність простроченої заборгованості терміном більше 6-ти місяців по сплаті податків з доходів з фізичних осіб не позбавляла позивача права на отримання компенсації.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року у справі за позовом Фермерського господарства ім. Шевченка до Контрольно-ревізійного відділу в Гощанському районі контрольно-ревізійного управління у Рівненській області про визнання дій протиправними і скасування вимоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз