"19" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/29957/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
секретар судового засідання Носенко Л.О.,
за участі ОСОБА_1 ,
розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2009 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2011 року
У травні 2009 року ОСОБА_1 в Оболонському районному суді м. Києва пред'явив позов до ГУПФ України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником ядерних випробовувань, проведених у 1961, 1962 роках. З 02 лютого 2009 року йому встановлена 3-тя група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АСС, та віднесено до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, розмір його пенсійного забезпечення становить 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення у той час, коли інвалідам 3-ої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та яких віднесено до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсія повинна виплачуватися у розмірі 100 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Він звертався до ГУПФ України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії однак у задоволенні його заяви відповідач відмовив.
Просив зобов'язати ГУПФ України в м. Києві здійснити перерахунок його пенсії у відповідності до статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та виплачувати йому пенсію у розмірі 100 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ГУПФ України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 з 13 лютого 2009 року пенсію відповідно до розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2011 року апеляційну скаргу ГУПФ України в м. Києві задоволено.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2009 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що рішення судами попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 відсотків.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив із необґрунтованості вимог останнього щодо перерахунку його пенсії.
З такою правовою позицією суду апеляційної інстанції погодитися не можливо з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником випробовувань ядерної зброї, проведених в 1961, 1962 роках в атмосфері на ракетному випробувальному полігоні Капустин Яр у складі Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого Київською міською державною адміністрацією 13 лютого 2009 року він, як учасник ядерних випробовувань, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Ці обставини відповідачем не заперечуються.
Згідно із пунктом 1 Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року № 647 “Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї відносяться до категорії 1 - інваліди з числа учасників ліквідації ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таким чином, вказаним нормативно-правовим актом учасники ядерних випробувань, які є інвалідами і пенсії яким виплачуються відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, прирівняні до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Оскільки ОСОБА_1 у встановленому порядку визнаний особою категорії 1, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, то йому повинна виплачуватися й пенсія відповідно до частиною другою статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” як такій особі.
За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Не може бути залишено у законній силі рішення суду першої інстанції. При вирішенні цього спору судом помилково застосовані положення статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки ОСОБА_1 пенсія не була призначена за цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 159 Коде5су адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального закону й ухвалили незаконні рішення, які підлягають скасуванню.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що обставини у цій справі встановлені повно та всебічно, але до спірних правовідносин суди помилково застосували норми матеріального права, які не підлягають застосуванню, оскільки не регулюють спірні правовідносини, а тому, є підстави ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 13 лютого 2009 року відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 100 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.