вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua
14 липня 2009 року
Справа № 2а-3479/09/0870
за позовом: відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», 69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190-А
пр о визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Младенові О.П.
У засідання приймали участь представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1(дов. № 30 від 02.07.09р.)
- ОСОБА_2 (дов. № 06/014-111 від 24.06.09р.)
- ОСОБА_3 (дов. № 27 від 16.06.09р.)
Від відповідача -ОСОБА_4(дов. № б/н)від 07.07.08р.
ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000910802/1 від 31.12.08р. та № 0000880802/0 від 30.10.08р., винесених відповідачем.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення:
№ 0000880802/0 від 30.10.2008р., яким податковою нараховано йому суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60326,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 30163,00 грн.;
№ 0000910802/0 від 30.10.2008 р., яким податковою зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 347262,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 110820,50 грн.
12.06.2009р. Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3479/09/0870 та призначено до судового розгляду на 07.07.2009 р. У судовому розгляді, в порядку ст. 150 КАС України, оголошувалась перерва до 14.07.2009 року.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, у ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
У засіданні 14.07.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві. Зокрема зазначив, що агентські послуги надавались позивачу нерезидентом за межами митної території України, вони підтверджені первинними документами (угода, акти прийому-передачі наданих послуг), та не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у контексті пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а, відтак, спірні податкові повідомлення-рішення винесені всупереч приписам чинного законодавства України.
Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях від 07.07.2009р. В обґрунтування заперечень вказав на обґрунтованість висновків акту перевірки та наголосив, що податкові повідомлення-рішення № 0000910802/1 від 31.12.2008р. та № 000088 0802 /0 від 30.10.2008р. відповідають приписам закону, оскільки послуги позивачу поставлялись з місцем надання їх на митній території України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,-
Відповідно до ч.1, 2, 4, 5 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) та відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. та валютного законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008р.
За наслідками планової документальної перевірки підприємства було складено акт № 288/08-02/13604509 від 17.10.2008р.
На підставі матеріалів перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у місті Запоріжжі, 30.10.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000910802/0, яким ВАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" на підставі п. 4.3. ст. 4, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 347 262,00 грн., нараховано штрафні (фінансові санкції) в сумі 110 820,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000880802/0, яким на підставі п. 4.3. ст. 4, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 60 326,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 30 163,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивач здійснював процедуру адміністративного оскарження спірних повідомлень-рішень.
Так, 10.11.2008р. позивач звернувся зі скаргою до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2008р. № 0000910802/0 та № 0000880802/0, на яку було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 31.12.2008р. № 13962/10/25-016, яким податкове повідомлення-рішення № 0000910802/0 від 30.10.2008р. скасовано в частині зменшеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 12 443,39 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення № 0000880802/0 від 30.10.2008р. залишено без змін. Винесено податкові повідомлення-рішення № 0000910802/1 від 31.12.2008р. та № 0000880802/1 від 31.12.2008р.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення № 0000910802/1 від 31.12.2008р., № 0000880802/0 від 30.10.2008р. та № 0000880802/1 від 31.12.2009р. до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області. Рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області № 961/10/25-020 від 06.03.2009р. про результати розгляду повторної скарги скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0000910802/1 31.12.2008р., № 0000880802/0 від 30.10.2008р. та № 0000880802/1 від 31.12.2008р. - без змін.
20.03.2009р. позивач отримав повторні податкові повідомлення - рішення від 19.03.2009р. № 0000910802/2 та № 0000880802/2. 20.03.2009р. та 30.03.2009р. позивач звернувся зі скаргами до Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000910802/1 від 31.12.2008р., № 0000880802/0 від 30.10.2008р., № 0000880802/1 від 31.12.2008р., № 0000910802/2 та № 0000880802/2 від 19.03.2009р.
Рішенням Державної податкової адміністрації України № 4711/6/25-0115 від 21.05.2009р. про результати розгляду повторних скарг, скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 30.10.2008р. № 0000880802/0, від 31.12.2008р. № 0000910802/1 та № 0000880802/1, від 19.03.2009р. № 0000910802/2 та № 0000880802/2 - без змін. Винесено податкові повідомлення-рішення № 0000910802/3 та № 0000880802/3 від 26.05.2009р.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, після закінчення адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000910802/1 від 31.12.2008р. та №000088 0802 /0 від 30.10.2008р., мотивуючи тим, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зокрема, пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5, не передбачає направлення платникам податків органами податкової служби декількох рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду податковими органами скарг платників податків (у разі залишення без змін відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного :
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, звернення до суду є обґрунтованим у разі порушення рішенням суб'єкта владних повноважень прав та свобод юридичних осіб.
Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки виявлено та зафіксовано у акті перевірки, зокрема п.3.1.5 акту, ВАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів", в порушення п. 4.3. пп. 4, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість», не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з послуг, отриманих від нерезидента, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на суму 60 326,00 грн., у т.ч. по періодах:
- січень 2008 - 9 445,00 грн.;
- лютий 2008 - 50 881,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 347 262,00 грн., у т.ч. по періодах:
- серпень 2007 - 221 641,00 грн.;
- лютий 2008 - 103 587,00 грн.;
- квітень 2008 - 22 034,00 грн.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону про ПДВ, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Як встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи, 10.02.2006р. між позивачем в особі Голови Правління ОСОБА_5, який діяв на підставі Статуту („Принципалом”), та компанією «A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited» в особі директора ОСОБА_6, юридична адреса: Кіпр, Лімасол, Напфліоу, 15, офіс 102 („Агентом”), укладено агентську угоду, предметом якої є здійснення „Агентом” від імені та за дорученням „Принципала” за свій рахунок дій по наданню допомоги в продажу продукції „Принципала” в таких країнах: Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан. Додатком № 3 (агентське доручення № 3) від 10.10.2006р. до агентської угоди від 10.02.2006р. сторони узгодили ціни на продукцію, що поставляється на територію Казахстану, та розмір агентської винагороди.
„Агент” своєчасно виконав покладені на нього зобов'язання та знайшов замовників на продукцію „Принципала”, що відобразилось у підписанні „Принципалом” контрактів на продаж розподільчих трансформаторів з такими контрагентами:
з ТОВ „АСПМК-519” (Республіка Казахстан) контракту НОМЕР_1 від 29.11.2006р.;
з ТОВ „Енергострой Казахстан” (Республіка Казахстан) контракту НОМЕР_2 від 12.12.2006р.;
з ТОВ „ АСПМК-519” (Республіка Казахстан) контракту НОМЕР_3від 12.12.2006р.;
з компанією ТОКОМ КFТ (Республіка Казахстан) контракту НОМЕР_4 від 17.12.2006р.
Умови контрактів, укладених між позивачем та покупцями, виконані сторонами у повному обсязі, а саме:
1) Додатковою угодою № 1 від 14.12.2006р. до контракту НОМЕР_1 від 29.11.2006р. сторони узгодили перелік та вартість товару, що поставляється, на загальну суму 2 179 200,00 доларів США. Позивач відвантажив на адресу ТОВ „АСПМК-519” 2 трансформатори загальною вартістю 11 004 960,00 грн. (2 179 200,00 доларів США), що підтверджується:
- вантажною митною декларацією НОМЕР_5
ТОВ „АСПМК-519” в оплату за поставлену продукцію перерахувало позивачу грошові кошти на загальну суму 2 179 200,00 доларів США, що засвідчують банківські виписки Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 14.12.2006р. на суму 653 760,00 дол. США, від 07.02.2007р. на суму 217 871,50 дол. США та від 27.06.2007р. на суму 1 307 520,00 дол. США.
2) Контрактом НОМЕР_2 від 12.12.2006р. сторони узгодили перелік та вартість товару, що поставляється, на загальну суму 842 400,00 доларів США. Позивач відвантажив на адресу ТОВ „Енергострой Казахстан” 2 трансформатори загальною вартістю 4 254 120,00 грн. (842 400,00 доларів США), що підтверджується:
- вантажною митною декларацією НОМЕР_6
ТОВ „Енергострой Казахстан” в оплату за поставлену продукцію перерахувало позивачу грошові кошти на загальну суму 842 400,00 доларів США, що засвідчують банківські виписки Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 05.01.2007р. на суму 336 960,00 дол. США та від 14.06.2007р. на суму 505 440,00 дол. США.
3) Контрактом НОМЕР_3від 12.12.2006р. сторони узгодили перелік та вартість товару, що поставляється, на загальну суму 831 800,00 доларів США. Позивач відвантажив на адресу ТОВ „АСПМК-519” 2 трансформатори загальною вартістю 4 200 590,00 грн. (831 800,00 доларів США), що підтверджується:
- вантажною митною декларацією НОМЕР_7
ТОВ „Енергострой Казахстан” в оплату за поставлену продукцію перерахувало позивачу грошові кошти на загальну суму 842 400,00 доларів США, що засвідчують банківські виписки Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 09.01.2007р. на суму 166 360,00 дол. США, від 31.01.2007р. на суму 83 136,50 дол. США та від 05.06.2007р. на суму 582 303,50 дол. США.
4) Контрактом НОМЕР_4 від 17.12.2006р. сторони узгодили перелік та вартість товару, що поставляється, на загальну суму 549 900,00 доларів США. Позивач відвантажив на адресу компанії ТОКОМ КFТ 2 трансформатори загальною вартістю 2 776 995,00 грн. (549 900,00 доларів США), що підтверджується:
- вантажною митною декларацією НОМЕР_8
ТОВ „Енергострой Казахстан” в оплату за поставлену продукцію перерахувало позивачу грошові кошти на загальну суму 549 900,00 доларів США, що засвідчують банківські виписки Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 10.01.2007р. на суму 109 980,00 дол. США, від 13.03.2007р. на суму 109 980,00 дол. США та від 18.06.2007р. на суму 329 940,00 дол. США.
Згідно з умовами агентського доручення № 3 від 10.02.2006р. позивач на підставі акту виконаних робіт від 25.12.2006р. на суму 528 396,00 дол. США виплатило компанії «A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited» винагороду у загальному розмірі 528 396,00дол. США (2 668 399,80 грн.), що засвідчують банківські виписки Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 12.02.2007р. на суму 152 047,20 дол. США, від 09.07.2007р. на загальну суму 219 446,40 дол. США, від 11.01.2008р. на суму 111 069,91 дол. США та від 05.02.2008р. на суму 45 832,49 дол. США.
Додатком № 5 (агентське доручення № 5) від 11.04.2007р. до агентської угоди від 10.02.2006р. сторони узгодили ціни на продукцію, що поставляється на територію Казахстану, та розмір агентської винагороди.
„Агент” своєчасно виконав покладені на нього зобов'язання та знайшов замовника на продукцію „Принципала”, що відобразилось у підписанні „Принципалом” з ТОВ „АСПМК-519” (Республіка Казахстан) додаткової угоди № 2 до контракту НОМЕР_3від 12.12.2006р. на продаж розподільчого трансформатора. Умови контракту виконані сторонами у повному обсязі, а саме:
Додатковою угодою № 2 від 23.04.2007р. до контракту НОМЕР_3від 12.12.2006р. сторони узгодили перелік та вартість товару, що поставляється, на загальну суму 44 900,00 доларів США. Позивач відвантажив на адресу ТОВ „АСПМК-519” 1 трансформатор загальною вартістю 226 745,00 грн. (44 900,00 доларів США), що підтверджується:
- вантажною митною декларацією НОМЕР_9
ТОВ „АСПМК-519” в оплату за поставлену продукцію перерахувало позивачу грошові кошти на загальну суму 44 900,00 доларів США, що засвідчують банківські виписки Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 28.04.2007р. на суму 2 245,00 дол. США, від 21.08.2007р. на суму 43,50 дол. США, від 21.08.2007р. на суму 22 406,50 дол. США та від 11.07.2007р. на суму 20 205,00 дол. США.
Згідно з умовами агентського доручення № 5 від 11.04.2007р. позивач на підставі акту виконаних робіт від 20.08.2007р. на суму 5 388,00 дол. США виплатило компанії «A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited» винагороду у загальному розмірі 5 388,00 дол. США (27 209,40 грн.), що засвідчує банківська виписка Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 11.01.2008р. на суму 5 388,00 дол. США.
Додатком № 6 (агентське доручення № 6) від 14.05.2007р. до агентської угоди від 10.02.2006р. сторони узгодили ціни на продукцію, що поставляється на територію Казахстану, та розмір агентської винагороди.
„Агент” своєчасно виконав покладені на нього зобов'язання та знайшов замовника на продукцію „Принципала”, що відобразилось у підписанні „Принципалом” з АТ „Миталл Стил Темиртау” (Республіка Казахстан) контракту № 495 від 14.06.2007р. на продаж розподільчих трансформаторів. Умови контракту виконані сторонами у повному обсязі. Контрактом № 495 від 14.06.2007р. сторони узгодили перелік та вартість товару, що поставляється, на загальну суму 181 800,00 доларів США. Позивач відвантажив на адресу АТ „Миталл Стил Темиртау” 2 трансформатори загальною вартістю 918 090,00 грн. (181 800,00 доларів США), що підтверджується:
- вантажною митною декларацією НОМЕР_10
АТ „Миталл Стил Темиртау” в оплату за поставлену продукцію перерахувало позивачу грошові кошти на загальну суму 181 800,00 доларів США, що засвідчують банківські виписки Філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 03.12.2007р. на суму 72 720,00 дол. США, від 30.01.2008р. на суму 90 900,00 дол. США та від 17.10.2007р. на суму 18 180,00 дол. США.
Згідно з умовами агентського доручення № 6 від 14.05.2007 позивач на підставі акту виконаних робіт від 12.12.2007р. на суму 21 816,00 дол. США виплатило «A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited» винагороду у загальному розмірі 21 816,00 дол. США (110 170,80 грн.), що засвідчують банківські виписки філії „Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку” від 06.03.2008р. на суму 21 816,00 дол. США.
Відповідачем визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі платіжних доручень на загальну суму 2 156 778,24 грн., в тому числі:
платіжного доручення № 6 від 09.07.2007р. на загальну суму 219 446,40 дол. США, що згідно з курсом валюти 5,05 за 1 долар США (на день перерахування) становить 1 108 204,32 грн.;
платіжного доручення № 1 від 11.01.2008р. на загальну суму 116 457,91 дол. США, що згідно з курсом валюти 5,05 за 1 долар США (на день перерахування) становить 588 112,45 грн.;
платіжного доручення № 2 від 05.02.2008р. на загальну суму 45 832,49 дол. США, що згідно з курсом валюти 5,05 за 1 долар США (на день перерахування) становить 231 454,07 грн.
без врахування часу підписання первинних документів, які засвідчують факт надання агентських послуг, які оплачувались цими платіжними дорученнями.
Як свідчать матеріали справи та пояснення, надані позивачем в ході судового розгляду, згідно платіжних доручень №№ 1, 2, та 6 у періоді, що перевіряється, було здійснено оплату компанії «A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited» за агентські послуги, оформлені актом від 25.12.2006р.
До того ж, такі послуги відображені в обліку позивача у відповідному періоді та досліджені і описані в акті виїзної планової перевірки, проведеної ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя № 27-23-13604509 від 09.11.2007р., яким, до речі, не встановлено будь-яких порушень чинного законодавства.
Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.
До поставки не належать операції за цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Статтею ст.712 ЦК України, передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В свою чергу відповідно до положень ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Об'єктом оподаткування операцій платника податку, відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. До того ж, поставка товарів згідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Підпунктом «г» п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.
Матеріалами справи доведено, що агентські послуги надавались позивачу як резиденту - платнику ПДВ нерезидентом, компанією «A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited», за межами митної території України. Отже, в результаті наданих послуг позивач зміг укласти контракти на поставку продукції, що ним виробляється, з покупцями, які знаходяться за межами митної території України, а саме на території Республіки Казахстан. Надання послуг підтверджено угодами та первинними документами (агентська угода, додатки до неї, акти прийому-передачі наданих послуг), які не визнані в установленому порядку недійсними або такими, що не мають юридичної сили.
Щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість», то суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що даний закон,
по-перше, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування (преамбула Закону).
по-друге, для оподаткування податком на додану вартість необхідно встановити ту операцію, яка передбачена законом та яка має риси об'єкту оподаткування. Тобто оподаткуванню підлягають не будь-які операції суб'єктів господарської діяльності, а тільки ті, які прямо передбачені законом . Отже, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто відповідач повинен був застосувати саме ту норму закону, яка встановлює наявність чи відсутність об'єкту оподаткування в господарських операціях позивача.
по-третє, саме п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість: «об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) та ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту». Будь-які інші операції, які вчиняються суб'єктами господарювання, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки це не передбачено ані п. 3.1 ст. 3 Закону про ПДВ, ані іншими нормами цього закону.
Таким чином, операції з оплати агентських послуг, які надавались позивачу саме на території Республіки Казахстан компанією «A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited», не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому у відповідача не було підстав, передбачених законом, для нарахування податку на додану вартість, зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, за результатами розгляду, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем було порушено вимоги пп. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
Не зважаючи на вказані вище приписи закону, відповідач визначив суму податкового зобов'язання на підставі операції з перерахування позивачем коштів, яке відбулося в періоді, що перевірявся, не врахувавши наступне. Факт виконання агентських послуг був засвідчений раніше, а саме: актом від 25.12.2006р., що є порушенням «правила першої події», яке закріплено нормами пп. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому відповідач не мав підстав, передбачених законом, для визначення суми податкового зобов'язання у такий спосіб.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що дії податкової не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, а, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд
1. Позов відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000880802/0 від 30.10.08р та № 0000910802/1 від 31.12.08р., винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» (ЄДРПОУ 13604509) 6,80 грн. (шість грн. 80 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.
П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України , якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України , залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 23.07.2009р.
Суддя О.М. Нечипуренко
28.07 .2009 року постанова не набрала законної сили.
Суддя О.М. Нечипуренко