вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua
Іменем України
27 липня 2009р.
Справа № 2а-3640/09/0870
За позовом: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізької області, 70600, м. Пологи, вул. Жовтнева, 9.
до: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
пр о стягнення 125,00 грн.
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
секретар судового засідання Младенов О.П.
У засіданні приймали участь представники:
Від позивача - не прибув
Від відповідача - не прибув
Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція ДПА у Запорізької області звернулась до суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 125,00 грн.
19.06.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3640/09/0870 та призначено її до розгляду на 15.07.2009р. Розгляд справи, в порядку ст. 128 КАС України, у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання, було відкладено на 27.07.2009 року.
Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та, посилаючись на п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просить стягнути з відповідача суму узгоджених податкових зобов'язань у розмірі 125,00 грн.
Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами, направлені відповідачу, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «адресат за зазначеною адресою не проживає».
Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст.93 Цивільного кодексу України в редакції Закону №2452-IV від 03.03.2005 року.
Приймаючи рішення за відсутності відповідача, суд бере до уваги те, що відповідач не надав суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування).
До повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».
У засіданні 27.07.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, суд
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, код НОМЕР_1
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 125,00 грн. по сплаті основного платежу з єдиного податку, що підтверджується обліковою карткою платника.
На підставі викладеного вище, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього 125,00 грн. заборгованості.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до п.2 Указу Президента №727/98 від 03.07.1998 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно із п.5 зазначено Указу Президента, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.
Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У зв'язку з несплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання згідно п. п. 6.2.1 п.6.2. ст.6 та п.п.6.2.4 п. 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платнику податків були направлені податкові вимоги.
Пологівською МДПІ було направлено відповідачу податкові вимоги №1/112 від 28.08.2008 року та №2/150 від 07.10.2008 року, які залишені останнім без задоволення.
Відповідно до п. п. 6.2.3 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкові вимоги надсилаються :
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків , обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк ;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
12.11.2008 року було прийняте рішення №12 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу.
Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.
Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Посилання позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.
На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з ОСОБА_1. за рахунок активів заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 125,00 грн. є обґрунтованими та підтвердженими документальними доказами.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, враховуючі, що відповідач не заперечив проти позову, у судове засідання не прибув, витребувані судом документи не надав, суд вважає позовні вимоги Пологівської МДПІ Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1. за рахунок активів заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 125,00 грн. доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки на час розгляду справи в суді відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Пологівської МДПІ Запорізької області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
1. Позов Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції ДПА у Запорізької області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 125,00 грн., задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) податковий борг по сплаті єдиного податку у розмірі 125,00 (сто двадцять п'ять грн. 00 коп) на користь Державного бюджету Пологівського району Запорізької області (р/р 34215379700237, код 16050200, МФО 813015 в ГУДКУ у Запорізькій області.). Видати виконавчий лист.
П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 31.07.2009р.
Суддя О.М. Нечипуренко
11.08.2009р. постанова набрала законної сили
Суддя О.М. Нечипуренко