Справа № 2 - 250/2009
07 квітня 2009 року Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Мєркулової Л.О.,
при секретарі - Савочка ( Чичипас) А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Заводської районної адміністрації м.Запоріжжя, про відібрання малолітньої дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Заводської рай адміністрації м .Запоріжжя, про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів, визначення розміру аліментів, суд, -
Позивач ОСОБА_1 . звернулася до суду з позовом до відповідачів про відібрання малолітньої дитини.
Відповідач ОСОБА_4 . звернувся до ОСОБА_1 . з зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів, визначення розміру аліментів.
У своєму позові і у судовому засіданні позивач пояснила, що вона знаходилася у зареєстровані шлюбі з ОСОБА_4 ОСОБА_4 . Шлюб було розірвано 08.09.2005 року.
Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачкою.
На підставі рішення суду від 11.07.2006 року були встановлені періодичні побачення відповідача ОСОБА_4 з дітьми.
12.11.2008 року відповідача ОСОБА_4 без згоди позивача забрав доньку і відвіз проживати до себе.
В теперішній час донька проживає з бабусею та дідусем, відповідачами по справі.
Донька ще маленька і їй потрібна мати. Вона перестала відвідувати музичну школу, бо у відповідачів немає музичного інструменту.
Відповідачі настроюють доньку проти позивача, відмовляються навіть бачитися з донькою, кажуть про мене погане.
Позивач просить відібрати у відповідачів малолітню дитину - ОСОБА_6 і повернути її матері, позивачу посправі - ОСОБА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_4 . про визначення місця проживання доньки ОСОБА_6 з батьком не визнала.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . у судовому засіданні позов не визнали і суду пояснили, що їх донька та онука ОСОБА_6 сама прийшла до них жити. Вона скаржилася на свою маму, яка обіжає її, примушує робити вночі уроки. Насильно вони її у себе не тримають.
Відповідач ОСОБА_4 ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 . з зустрічним позовом, в якому просить визначити місце проживання доньки за його адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 . У судовому засіданні відповідач пояснив, що він не заважає доньці бачитися з її матір'ю, донька сама бажає проживати з ним, а не з мамою. Відповідачі не чинять перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 . з донькою ОСОБА_6 , але донька сама вирішила проживати з ним і він її не вижене. Якщо донька згодом захоче піти до матері, він її силомиць держати не буде.
Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення сторін, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 . задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_4 . підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі знаходилися у шлюбі, від шлюбу мають двох дітей - доньку ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 .
Із свідоцтва про розірвання шлюбу серії ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано 08.09.2005 року, після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 змінила прізвище на ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Із свідоцтва про народження ОСОБА_6 Сергіївни серії ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що її батьками є: ОСОБА_4 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини. Її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У судовому засіданні із пояснень сторін було встановлено, що малолітня ОСОБА_6 сама вибрала місце проживання зі своїм батьком, бо мати заставляє її цілу ніч робити уроки, обіжає її. Судом було встановлено, що малолітній ОСОБА_6 вже виповнилось 10 років, вона самостійно ходить до школи. З 12 листопада 2008 року вона проживає з батьком, бабусею та дідусем.
У судовому засіданні ОСОБА_6 розповіла, що вона сама захотіла проживати з батьком, бо мама ОСОБА_1 її обіжає. Ніхто її не настроює проти мати і поганого не кажуть про матір. Дитина твердо висловила своє бажання проживати з батьком, а не з матір'ю.
Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько проживають окремою, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала. Дитина не може бути повернута лише тоді. Коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для ї життя та здоров'я.
Відповідно до ст.163 СК України батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і передати її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це не суперечить її інтересам.
У судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 самочинно не змінював місце проживання малолітньої доньки, не викрадав її. Із пояснень відповідача ОСОБА_4 . встановлено, що позивач ОСОБА_1 . жорстоко ставиться до доньки, примушує її робити вночі уроки, донька не встигає відпочити, а потім їй ще потрібно йти до музичної школи. Відповідач ОСОБА_4 пояснив, що він хвилюється за стан здоров'я доньки.
Судом було встановлено, що позивачка била свою доньку ОСОБА_6 . Із пояснень самої позивачки встановлено, що вона не бачить нічого поганого в тому, що дітей треба виховувати у строгості.
Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 ., яка працює заступником ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9 ., яка працює ІНФОРМАЦІЯ_8 , суду пояснили, що вони кілька разів запрошували на бесіду мати ОСОБА_6 , але жодного разу мати до школи не прийшла. Із бесіди з малолітньою дитиною ОСОБА_6 вони з'ясували, що дівчинка боїться свою матір, яка погано до неї ставиться.
Із пояснень третьої особи - органу опіки та піклування встановлено, що позивачка ОСОБА_1 . ні на одне засідання ради, на які запрошувалась, не з'явилася.
Із висновку органу опіки та піклування Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя від 17.12.2008 року НОМЕР_1 встановлено, що орган опіки та піклування виходячи із інтересів малолітньої дитини вирішив визначити місце проживання ОСОБА_6 за місцем проживання батька - ОСОБА_4 за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_2
Відповідно до п.1 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанням.
Таким чином, судом не було здобуто доказів того, що відповідачі по справі самоуправно утримують у себе малолітню ОСОБА_6 за допомогою фізичного чи психічного насильства Судом було встановлено, що ОСОБА_1 ., з ким проживала ОСОБА_6 , жорстоко поводилася з нею, била її, позбавляє її відпочинку, що небезпечно для її здоров'я. У зв'язку з цим, малолітня ОСОБА_6 сама прийшла жити до батька, дідуся та бабусі, які дуже гарно поводяться з онукою. Судом було встановлено, що з батьком, бабусею та дідусем малолітня ОСОБА_6 почуває себе добре. Вони створили нормальні умови для її виховання та розвитку. Крім цього, із виробничої характеристики, довідки про заробіток, з місця проживання ОСОБА_4 . встановлено, що він дуже позитивно характеризується за місцем роботи, отримує постійний доход, має постійне місце проживання.
Судом було встановлено, що на підставі рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 19.04.2005 року на користь ОСОБА_1 . з ОСОБА_4 . стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частини від заробітку ОСОБА_4 .
Оскільки, малолітня ОСОБА_6 проживає разом з батьком з 12.11.2008 року і знаходиться на його утриманні, тому суд вважає за необхідне припинити стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , а на утримання сина ОСОБА_7 зменшити розмір аліментів до 1/6 частини від заробітку.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено за позовом платника у разі зміни матеріального або сімейного стану.
Тому, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_1 . не знайшов своє обґрунтування і тому не підлягає задоволенню. Зустрічний позов ОСОБА_4 . повністю знайшов свої докази у судовому засіданні і тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 160, 161, 162, 163,181, 192 Сімейного Кодексу України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Заводської районної адміністрації м.Запоріжжя про відібрання малолітньої дитини - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Заводської районної адміністрації про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів, визначення розміру аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком, ОСОБА_4 ОСОБА_4 , за адресою: м.Запоріжжя, АДРЕСА_2
Припинити стягнення аліментів за рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2005року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити розмір аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку ОСОБА_4 , але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, а потім протягом 20 днів самої апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку
Суддя: Л.О.Мєркулова