Справа № 2-А-332/2009
28 травня 2009 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Сторожука С.М.
при секретарі: Дробот О.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій неправомірними щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради в якій просила суд: визнати дії відповідача неправомірними по нарахуванню і виплаті їй сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; Зобов'язати відповідача відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначити, перерахувати і виплачувати їй допомогу з 01 січня 2009 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, до закінчення строку передбаченої законом виплати. Стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої нею допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007, 2008 рік у розмірі - 7852,49 гривень ( 3956,58 + 3895,91 гривні ).
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що у відповідності до положень Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона перебуває на обліку у відповідача, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась донька ОСОБА_2
Відповідачем як органом, що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, було призначено їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку вона отримує щомісячно.
Вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», порушують її конституційні права на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захист.
Відповідач керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року по справі №29/2007, невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якої він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Дійсно положенням ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачені зазначені в позові виплати та визначений порядок їх нарахування. Однак на момент проведення позивачу відповідних нарахувань та визначення їх розміру діяло положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» яким було встановлено, що у 2007році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірах які були встановлені позивачу.
Що стосується вимог позивача стосовно перерахунку та стягнення боргу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі, яка дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, що складає 526грн з 01 січня 2008 року, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», так ст. 15 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130гривень.
Виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у більших розмірах чинним законодавством не передбачено.
Суд з'ясувавши зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, в тому числі свідоцтво про народження дитини позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, довідку про виплати держаної допомоги, по догляду за дитиною до трьох років, які відбувались з боку відповідача на користь позивача ( від 21 жовтня 2008 року №476425 ), встановив наступне: Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради, у зв'язку з народженням доньки. Відповідачем була призначена позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка була призначена та виплачувалась з 01 квітня 2007 року по жовтень 2007 року в розмірі - 129,03грн щомісячно, в період часу з жовтня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі - 130,64грн щомісячно, за січень 2008 року - 176,19грн, в період часу з лютого 2008 року по жовтень 2008 року включно у розмірі - 144,10 гривень щомісячно.
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно до ст.15 цього Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідачем була призначена відповідна державна допомога що виплачується сім'ям з дітьми з урахуванням положень п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яке визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, яким зазначено, що положення пункту 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, частини першої ст. 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - визнати такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ). Крім того, пунктом 5 резолютивної частини зазначеного Конституційного рішення передбачено, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Враховуючи наведене суд, вважає, що дії відповідача, щодо нарахування та виплаті позивачу державної допомоги сім'ям з дітьми повинна визначатися, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та становити: з 09 липня 2007 року ( дати постановлення рішення Конституційним Судом України ) по жовтень 2007 року - 463 гривні щомісяця, з жовтня 2007 року по грудень 2007 року включно - 470грн щомісячно.
Таким чином, розмір недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період часу з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно складає:
• за липень 2007 року - 237,12грн ( 463грн / 31 «днів у місяці» = 14,94грн * 22 «днів за час з 09 липня 2007 року по 31 липня 2007 року» = 328,68грн - 91,56грн «129,03 / 31 * 22 = 237,12грн );
• за період часу з серпня 2007 року по вересень 2007 року включно - 667,94грн ( 463грн - 129,03грн = 333,97грн х 2 «місяці» = 667,94 гривні );
• за період часу з жовтня 2007 року по грудень 2007 року включно - 1018,08грн ( 470грн - 130,64грн = 339,36грн х 3 «місяці» = 1018,08 гривні );
Загальна сума недоотриманої зазначеної допомоги, за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, складає: 237,12 + 667,94 + 1018,08 = 1923,14 гривень, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача одноразово.
В задоволенні зазначених позовних вимог за час до 09 липня 2007 року необхідно відмовити, оскільки рішення Конституційного Суду України по справі № 1-29/2007 набрало законної чинності саме з 09 липня 2007 року.
Дії відповідача по призначенню, нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які провадив відповідач на користь позивача за 2008 рік, не суперечать вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Вимога позивача про зобов'язати відповідача відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначити, перерахувати і виплачувати їй допомогу з 01 січня 2009 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, до закінчення строку передбаченої законом виплати, - підлягає задоволенню , оскільки відповідачем була призначена відповідна державна допомога що виплачується сім'ям з дітьми з урахуванням положень п. 23 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» яким було визначено, що «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень»
Зазначене положення закону були чинні тільки на 2008 рік і втратили чинність з 01 січня 2009 року, що прямо передбачено в п.4 ч.2 Розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України Про державну допомогу сім'ям з дітьми», де зазначено, що розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» діє в редакції 2007 року, якою було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Враховуючи наведене суд, вважає, що дії відповідача, щодо нарахування та виплаті позивачу державної допомоги сім'ям з дітьми повинна визначатися, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції 2007 року.
Що стосується положення ч.2 ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а саме стосовно призначення державної допомоги у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірах і порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, то суд вважає, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, зазначене прямо передбачено ч.4 ст.9 КАС України.
Враховуючи, що Закон України має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету міністрів України, застосуванню підлягає саме положення Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування. Розмір судових витрат визначений судом з урахуванням положення підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Суд не може прийняти до уваги вимогу представника відповідача про застосування строку позовної давності, як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог, так як відповідно до ч.2 ст.99 КАС України річний строк передбачений для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Твердження представника відповідача про те, що позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав 09 липня 2007 року є припущенням.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій неправомірними щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради ( АДРЕСА_1 ) щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, а також за період часу з січня 2009 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період часу з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, у розмірі - 1923 ( одна тисяча дев'ятсот двадцять три ) гривні 14 копійки.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років на час її виплати у період з 01 січня 2009 року до досягнення дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, трьохрічного віку.
Стягнути з бюджету міста Павлоград Дніпропетровської області ( код: 24237540 ГУДКУ у Дніпропетровській області, код банку: 805012 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі - 19 ( дев'ятнадцять ) гривень 23 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Сторожук