30 січня 2015 року м. Київ К/9991/16204/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди,
У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що наказом начальника Головного управління Міністерства внутрі-шніх справ України в Сумській області від 20 серпня 2010 року № 697 на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни після виходу з лікарняного, а наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 03 вересня 2010 року №187 о/с звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підставі підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Вважаючи накази неправомірними просив суд скасувати їх, поновити на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, позов задоволено частково: скасовано пункт 1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 20 серпня 2010 року №697 та наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 03 вересня 2010 року №187 о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ; поновлено на посаді інспектора з дізнання відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Суми та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області; стягнуто з управління Державної автомобільної інспекції в Сумській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4 960 грн.; закрито провадження в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди у зв'язку з відмовою від позову в цій частині.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач - управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області просив суд скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 25 вересня 2009 року ОСОБА_4 проходив службу на посаді помічника чергового по обробці інформації на ЕОМ чергової частини (на правах відділу) управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.
Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 31 травня 2010 року №96 о/с його призначено на посаду інспектора з дізнання відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Суми та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області увільнивши від посади помічника чергового по обробці інформації на ЕОМ чергової частини (на правах відділу) управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.
02 липня 2010 року до відділу внутрішньої безпеки в Сумській області служби внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України надійшла скарга ОСОБА_5 щодо неправомірних дій працівників Сумського міського управління та відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Суми та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, де він зазначав, що працівники міліції підробили документи по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23 травня 2010 року в селищі Нижнє Піщане міста Суми за його участю, в результаті чого заявника визнано винуватцем дорожньо-транспортної пригоди.
За фактами, викладеними у заяві проведено службову перевірку та за її результатами складено висновок, затверджений начальником відділу внутрішньої безпеки в Сумській області служби внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 21 липня 2010 року.
Цим висновком встановлено, що інспектор з дізнання відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Суми та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області ОСОБА_4 та старший слідчий слідчого відділу Сумського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області ОСОБА_6, будучи працівниками правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в порушення статей 5, 10, 11 Закону України «Про міліцію», статті 190 Кримінально-процесуального кодексу України, вимог наказів Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2007 року №458 та від 03 грудня 2007 року №460, при виїзді 23 травня 2010 року на місце дорожньо-транспортної пригоди, не зафіксували факт дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Фольксваген-Венто», державний номерний знак НОМЕР_1, та моторолера «Форвард Фрідом» під керуванням ОСОБА_5, в результаті якої пасажир моторолера ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, не склали відповідні процесуальні документи, безпідставно оформили матеріали по факту падіння моторолера на проїжджу частину дороги. Дані дії завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_5 і ОСОБА_7, підірвали авторитет і престиж правоохоронних органів. У діях позивача та старшого слідчого слідчого відділу Сумського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області ОСОБА_6 встановлено ознаки складу злочинів, передбачених статтями 364, 366 Кримінального кодексу України.
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 20 серпня 2010 року №697 за грубе порушення ОСОБА_4 вимог кримінально-процесуального законодавства України, наказів Міністерства внутрішніх справ України від 26 березня 2010 року №90 та від 03 грудня 2007 року №460, що виразилось у внесенні неправдивих даних до протоколу огляду місця події і схеми дорожньо-транспортної пригоди, проявлену нещирість його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни після виходу з лікарняного.
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 03 вересня 2010 року №187 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підставі підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Вирішуючи спір окружний суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області не дотримано вимог закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, в частині неналежного проведення службового розслідування за фактом підроблення позивачем протоколу дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього і прийняття за наслідками останнього наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому оскаржувані накази в частині звільнення прийняті з порушенням. Висновок про порушення позивачем вимог кримінально-процесуального законодавства та наказів Міністерства внутрішніх справ є передчасним та необґрунтованим, оскільки зроблений до порушення кримінальної справи та прийняття відповідного процесуального рішення по ній.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Згідно з частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).
Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Під службовим розслідуванням слід розуміти комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Зі змісту висновку службової перевірки вбачається, що дії позивача за результатами дорожньо-транспортної пригоди 23 травня 2010 року кваліфікуються як порушення, вчинені інспектором з дізнання відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Суми та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.
Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, наказ про призначення ОСОБА_4 на посаду інспектора з дізнання відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Суми та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області був виданий 31 травня 2010 року, тобто після подій 23 травня 2010 року.
Відповідно до графіку чергування особового складу відділення оформлення дорожньо-транспортних пригод відділу Державної автомобільної інспекції міста Суми при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на травень 2010 року, затвердженого начальником відділу Державної автомобільної інспекції міста Суми при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, позивач не був до нього включений як співробітник особового складу, в тому числі й 23 травня 2010 року. У даному графіку він значиться як стажист.
Зазначені обставини свідчать, що до службових обов'язків позивача не входили обов'язки по оформленню дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Фольксваген-Венто», державний номерний знак НОМЕР_1 та моторолера «Форвард Фрідом» під керуванням ОСОБА_5, тобто він не був особою, уповноваженою на вчинення процесуальних дій по оформленню пригоди, оскільки встановлення обставин та оформлення таких матеріалів є прямим функціональним обов'язком інспектора відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу державтоінспекції, а не стажиста.
Докази, що вказували б на ознайомлення позивача з розпорядженням начальника управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 05 травня 2010 року про покладення на нього обов'язків інспектора з дізнання відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Суми та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, та докази про ознайомлення з функціональними обов'язками на цій посаді, відсутні.
Невиконання працівником обов'язків, безпосередньо не покладених на нього, не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення.
У висновку службового розслідування відсутня інформація щодо фактів неналежного виконання позивачем функціональних обов'язків на посаді помічника чергового по обробці інформації на ЕОМ чергової частини й вчинення дій, які призвели до порушення ним посадової інструкції, а відтак дисциплінарне стягнення застосовано відповідачем неправомірно.
Таким чином висновки судів попередніх інстанцій не суперечать обставинам справи та вимогам закону, ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування та ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ І.Я. Олендер /підпис/