19 лютого 2015 року м. Київ К/800/40923/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е.
Веденяпіна О. А.
Степашка О.І.
секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,
представник позивача Шушняєв Р. М.
представник відповідача не з'явився
представник ГПУ Бараненко І. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, за участі прокуратури Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод") звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - Первомайська ОДПІ), за участі прокуратури Миколаївської області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року позов ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" задоволено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Первомайська ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Первомайська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Первомайською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства згідно розрахунків суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року. За результатами перевірки складено акт №556/07/32390305 від 12 квітня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно податкових декларацій за жовтень-грудень 2009 року і лютий, квітень 2010 року, на загальну суму 4937609, 17 грн.
На підставі акта перевірки Первомайською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202301 від 12 квітня 2011 року, яким ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 4937609, 17 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" та ТОВ "Будівельне управління №77" укладено договір генерального підряду №77 та додаткові угоди. Виконання підрядних робіт підтверджено довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, підсумковими відомості, сертифікатом відповідності, архітектурно-технічними паспортами об'єкта архітектури, актом готовності об'єкта до експлуатації, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації. ТОВ "Будівельне управління №77" виписало податкові накладні, суму ПДВ за якими ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" включило до податкового кредиту.
Також ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" мало господарські відносини з ПП "Потенціал-4" за договорами підряду №227, №228 та №231. Реальність здійснення господарських операцій підтверджено специфікаціями, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, підсумковими відомостями, відомостями витрачених ресурсів, рахунками-фактурами, видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними.
Згідно договору №85/09 ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" придбало у ПП "Теплосила" обладнання, що підтверджено специфікацією, рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, а також паспортом котла.
Крім того, між ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" і ТОВ "Єврозв'язок" укладено договір №92/07 на постачання обладнання згідно специфікації. Виконання договору підтверджено специфікацією, рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, реєстраційними відомостями до заяви про видачу дозволів на експлуатацію абонентських РЕЗ, дозволами на експлуатацію радіоелектронного засобу.
На підставі виписаних контрагентами "Будівельне управління №77", ПП "Потенціал-4", ПП "Теплосила" і ТОВ "Єврозв'язок" податкових накладних ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" включило суми ПДВ до податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент укладання та виконання договорів контрагенти ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку та мали свідоцтво платника податку на додану вартість.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" не порушено вимоги податкового законодавства, оскільки суми включено до податкового кредиту на підставі належних документів, складених за реальними господарськими операціями, а тому податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ є протиправним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.А. Веденяпін
О.І. Степашко