17 лютого 2015 року м. Київ К/800/2816/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Бігули С.В.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форта" про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій,
встановила:
У липні 2009 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форта" про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість населення і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, за формою №10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Форта» становить 51 особа, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить нуль осіб, проте, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинна становити - 2 особи.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Форта» у 2008 році, подавались щомісячні звіти до центру зайнятості про наявність вільних робочих місць, за формою 3-ПН, в яких були заявлені вакантні посади для працівників, яким встановлена інвалідність, у кількості 2 осіб.
За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Разом із тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтею 18-1 зазначеного Закону пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
У зв'язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, він не може бути притягнений до відповідальності за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження Підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постановах від 02 квітня 2013 року (№21-95а13), від 16 квітня 2013 року (№ 21-81а13).
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Із урахуванням наведених обставин постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форта" про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній