"05" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/2235/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_3
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року
у справі № 2а/0570/15764/2011
за позовом ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька,
Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб, -
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3; позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Київському районі м. Донецька; відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі - ГУДК України в Донецькій області; відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність податкового органу щодо неповернення йому коштів з бюджету внаслідок віднесення до податкового кредиту процентів за іпотечним житловим кредитом, а також стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10 248,40 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 надмірно сплачену суму податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік у розмірі 10 248,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Донецька задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що укладений між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11210249000 від 07 вересня 2007 року за своєю правовою природою не є іпотечним.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, ОСОБА_3 оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року та залишення в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Пунктом 1.16 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) визначено, що податковим кредитом є сума (вартість) витрат, понесених платником податку-резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 889-IV до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 889-IV платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року частину суми процентів (комісій, винагороди) за іпотечним житловим кредитом, договором оренди житла з викупом або фінансового лізингу житла, сплачених платником податку, що розраховується за правилами, визначеними статтею 10 цього Закону
Пунктом 10.1 статті 10 Закону № 889-IV передбачено, що платник податку-резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.
Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону № 889-IV іпотечний житловий кредит - це фінансовий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.
Фінансовими кредитом, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Конкретизація виду фінансового кредиту як іпотечного житлового в пункті 1.5 статті 1 Закону № 889-IV обумовлена особливостями надання та повернення такого кредиту під заставу нерухомого майна.
В розглядуваному випадку судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що позивач отримав грошові кошти за договором про надання споживчого кредиту № 11210249000 від 07 вересня 2007 року під заставу нерухомого майна. В той же день, кредитні кошти в розмірі 622 968,00 грн. перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Ресурси Донбасу» на виконання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 07/09 від 07 вересня 2007 року, укладеного між вказаним товариством та ОСОБА_3, що підтверджується випискою за особовим рахунком позивача НОМЕР_1, відкритим в АКІБ «УкрСиббанк», та свідчить про використання спірних коштів на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири, як того вимагають приписи пункту 10.1 статті 10 Закону № 889-IV.
З огляду на викладене та враховуючи встановлені Донецьким окружним адміністративним судом обставини щодо дотримання ОСОБА_3 інших умов, необхідних для одержання права на податковий кредит з податку з доходів фізичних осіб, що, по суті, не заперечується відповідачем-1, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Моторний О.А.