05 лютого 2015 року м. Київ К/9991/866/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року
у справі № 2-а/0570/14516/2011
за позовом Краматорської міської громадської організації «Комп'ютерне товариство «Інтранет»
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року, позов Краматорської міської громадської організації «Комп'ютерне товариство «Інтранет» (далі - Краматорська МГО «КТ «Інтранет»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області (далі - ДПІ у м. Краматорську Донецької області; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000222302/0/7981 від 12 березня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Краматорської МГО «КТ «Інтранет» судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Краматорської МГО «КТ «Інтранет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт № 112/23-2/33529036 від 22 лютого 2011 року.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Краматорську Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222302/0/7981 від 12 березня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 185 230,00 грн. (148 184,00 грн. - основний платіж, 37 046,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою встановлено порушення організацією підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 9.4 статті 9 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неоподаткуванням податком на додану вартість операцій з поставки телекомунікаційних послуг членам товариства.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
За правилами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
В свою чергу, згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
В той же час, як з'ясовано судами, Краматорська МГО «КТ «Інтранет» є неприбутковою організацією, що підтверджується постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2008 року у справі № 2-а-6058/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року.
Відповідно до абзацу «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) неприбутковими установами і організаціями є, зокрема, благодійні фонди і благодійні організації, створені в порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії, громадські організації інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно із Законом України від 16 червня 1992 року № 2460-XII «Про об'єднання громадян» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2460-XII), науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III - IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідники, музеї-заповідники.
Статтею 21 Закону № 2460-XII передбачено, що об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.
Підпунктом 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 Закону № 334/94-ВР передбачено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «б» підпункту 7.11.1, отримані, зокрема, у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
В розглядуваному випадку судовими інстанціями встановлено, що позивачем в охоплений перевіркою період отримувались доходи виключно у вигляді членських внесків учасників громадської організації.
А відтак, враховуючи те, що членські (вступні, цільові) внески членів громадської організації не передбачають компенсації, тобто надаються безоплатно, такі доходи не підлягають оподаткуванню в разі їх отримання громадською організацією, яка включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, як у даній ситуації, в зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного акту індивідуальної дії.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Моторний О.А.