провадження №22-ц/796/3644/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Пономаренко Н.В.
справа №761/35010/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.
25 лютого 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді Поліщук Н.В.
суддів Білич І.М., Болотова Є.В.
при секретарі Прохоровій В.С.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником за довіреністю ОСОБА_1, на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств «Комунально-побутового обслуговування», третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтва про поховання, довідки, визнання особи такою, що здійснила поховання, відокремлення могили, зобов»язання вчинити дії, -
встановила:
В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про:
1. визнання недійсним свідоцтва про поховання від 16 лютого 2012 року №1.31876.3, виданого ОСОБА_4, користувачу родинного місця поховання, про здійснення 19 серпня 1990 року поховання ОСОБА_4. (свідоцтво про смерть НОМЕР_1) на ділянці НОМЕР_2 ряд №13, місце НОМЕР_3 Лісового кладовища, розташованого в м.Київ, вул. Крайня, 3;
2. визнання недійсною довідки СКП "Спецкомбінат ПК ПО" МК05 №745.12 від 09 травня 2012 року про поховання 20 листопада 2011 ОСОБА_5 на ділянці НОМЕР_2 ряд №13, місце НОМЕР_3 Лісового кладовища, розташованого в м.Київ, вул. Крайня, 3, видану ОСОБА_4;
3. визнання ОСОБА_2 особою, що здійснила 20 листопада 2011 року поховання ОСОБА_5 на ділянці НОМЕР_2 ряд №13, місце НОМЕР_3 Лісового кладовища, розташованого в м.Київ, вул. Крайня, 3;
4. відокремлення могили ОСОБА_5 розміром 1.5м х 2.20м на ділянці НОМЕР_2, ряд №13, місце НОМЕР_3 Лісового кладовища, розташованого в м.Київ. вул. Крайня, 3;
5. зобов'язання СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» видати ОСОБА_2 свідоцтво про поховання 20 листопада 2011 року ОСОБА_5 на ділянці НОМЕР_2, ряд №13, місце НОМЕР_3 Лісовою кладовища, розташованого в м.Київ, вул. Крайня. 3;
6. зобов'язання СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» визнати недійсним запис до книги реєстрації поховань на Лісовому кладовищі в м.Києві щодо поховання 16 серпня 1990 року ОСОБА_4 на ділянці НОМЕР_2, ряд №13, місце НОМЕР_3 Лісового кладовища, розташованого в м.Київ, вул. Крайня, 3;
7. зобов'язання СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» внести до книги реєстрації поховань на Лісовому кладовищі в м.Києві запис щодо поховання 16 серпня 1990 року ОСОБА_3 на ділянці НОМЕР_2, ряд №13, місце НОМЕР_4 Лісового кладовища, розташованого в м.Київ, вул. Крайня. 3.
Обставини справи по»язуються, зокрема, із похованням в могилі під одним номером батька позивача та батька третьої особи, які не мають родинних зв»язків із позивачем та його батьком.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 24 листопада 2014 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст.115 ЦПК України у зв»язку із непідсудністю справи цьому суду, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати і передати питання на новий розгляд до суд першої інстанції.
В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду першої інстанції в тій частині, що спір виник з приводу нерухомого майна.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
При постановленні ухвали про повернення позовної заяви позивачу для подачі до належного суду, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу нерухомого майна і підлягають застосуванню правила ч.1 ст.ст. 114, 115 ЦПК України.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони ґрунтуються на нормах закону.
Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За змістом викладених у пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз»ясненнях - виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Зазначеним роз»яснено, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано. Тобто, спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов»язків, що пов»язані із нерухомим майном, зокрема право користування.
Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
З обґрунтувань позовної заяви та заявлених вимог убачається, що позивач оскаржує дії відповідача, що пов»язані, зокрема, із обставинами документального оформлення, поховання його батька та батька третьої особи на конкретно визначеній ділянці кладовища, та просить зобов»язати його вчинити дії (відокремлення могили) з метою захисту свого порушеного права як користувача місця поховання (яким себе вважає), у значенні цього терміну, що вживається у ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», в тому числі прав, якими наділяється особа із таким статусом (ст.25 цього Закону).
Відтак, слід дійти висновку, що характер позовних вимог пов»язаний із нерухомим майном, оскільки вирішується питання про захист права користування місцем поховання (шар ґрунту відведений для поховання) та виникнення певних прав щодо цього місця поховання.
При цьому, для застосування правил підсудності в даному випадку не має правового значення, що місце поховання знаходиться на земельній ділянці, що відведена для кладовища, і що ця земельна ділянка перебуває у комунальній власності на відповідній правовій підставі.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування ч.1 ст.114 ЦПК України та необхідність пред»явлення позову за місцем розташування Лісового кладовища у м.Києві, що територіально не відноситься до Шевченківського району м.Києва.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що вимоги позивача зводяться до зобов»язання відповідача вчинити дії щодо документального оформлення не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позовна заява містить вимогу щодо відокремлення могили.
Відповідно до ст.. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником за довіреністю ОСОБА_1, відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 24 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.В. Поліщук
Судді І.М. Білич
В.Є. Болотов