24 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Нежури В.А., Усика Г.І.,
при секретарі Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
У вересні 2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 008-2900/756-0350 від 26.10.2007, в розмірі 2280345,53 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 67,2 кв. м., житловою площею 39, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за ціною встановленою у процесі здійснення виконавчого провадження.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2014 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - відмовлено.
Справа 760/19376/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/3178/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Кушнір С.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Не погоджуючись з рішенням суду, представником позивача подано апеляційну скаргу з підстав невірного з'ясування судом обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме позивачем зазначається, що судом першої інстанції не враховано, що Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" іпотека не припиняється, а лише встановлено заборону примусового стягнення нерухомого житлового майна. Виходячи із ст. 3 вказаного Закону він носить тимчасовий характер і втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.
А тому позивач вважає, що чинність вказаного Закону на час ухвалення рішення не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення, а лише підставою для визначення порядку виконання рішення суду. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, представник позивача просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін.
Інші особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що предмет іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення, підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та не може бути примусово стягнутий (відчужений) без згоди власника, а згоди власника на звернення стягнення надано не було.
Колегія суддів вважає за можливе погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено, що 26.10.2007 між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 008-2900/756-0350. Відповідно до умов договору банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 220350 швейцарських франків на строк до10.10.2037, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 8, 95 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.
Пунктом 1.3 договору визначено і цільове призначення кредиту придбання майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 008-2900/756-0350 , ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки від 26.10.2007, відповідно до якого ОСОБА_1 передав банку в іпотеку майно: квартиру загальною площею 67,2 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 26.10.2007.
Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки, дорівнює 1115136,96 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.09.2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» 238662,18 швейцарських франків заборгованості, що становить 2280345,53 грн. Рішення суду набрало законної сили 07.02.2013.
Як встановлено в судовому засіданні в суді першої інстанції рішення суду не виконано, що не заперечувалось представником відповідача.
Для забезпечення погашення заборгованості, що утворилась перед банком, позивач звернувся до суду із позовом у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Проте, з 07.06.2014 набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", відповідно до умов якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме майно, яке вважається предметом застави або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно і загальна площа такого нерухомого майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для жилого будинку.
Таким чином, норми Закону України «Про іпотеку», зокрема і в частині задоволення вимог іпотекодержателя, мають бути застосовані з урахуванням норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу, й висновків суду про наявність правових підстав для застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не спростовують виходячи з наступного.
Відповідачі не є суб'єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», належна їм квартира має загальну площу 67, 2 кв.м., іншого нерухомого майна у власності відповідачів не встановлено, а згоди на примусове стягнення заборгованості на предмет іпотеки відповідачі не надавали.
Разом з тим, позивач не втрачає можливість захистити порушене право щодо кредитної заборгованості іншим шляхом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального права. З мотивувальної частини рішення також вбачається, що судом першої інстанції дана належна оцінка зібраним доказам та обставинам справи, з дотриманням норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: