Ухвала від 17.02.2015 по справі 11-сс/796/387/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/387/2015 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України, майора юстиції ОСОБА_9 ,погоджене старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримки державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, старшим радником юстиції, ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 березня 2015 року включно, з визначенням застави у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365 400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимого за ч. 2 ст. 186 КК України, на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, у 2014 році умовно-достроково звільненого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що останній підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Крім того, слідчим суддею було враховано високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ймовірність переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень. У зв'язку з вищенаведеним, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстав для застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не виявлено.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту. Апелянт зазначає, йому було невідомо, що в поштовому конверті, який він мав передати громадянину Нігерії ОСОБА_11 , знаходився героїн. Також вказує, що в обмін на обіцянку обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, апелянт погодився співпрацювати з органами досудового слідства, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_11 . Проте у клопотання слідчого була відсутня вимога про обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Крім того, зазначає, що слідчим суддею, при визначенні розміру застави, не було враховано особу підозрюваного, а тому обрано непомірний розмір даного виду забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу підозрюваного і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового і кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді, якою щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотримання вимог ст. 177,178,183,193 КПК України, а також норм міжнародного законодавства. Так Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою, має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті і соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя встановив, що в провадженні ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України знаходиться кримінальне провадження № 22015000000000008 від 29.01.2105 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.

28.01.2015 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.

28.01.2015 року ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що наведені в ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики того, ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування чи вчинити інше правопорушення, а також впливати на інших співучасників інкримінованого злочину, а тому для запобігання вказаним ризикам застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатньо.

В сукупності з вищевикладеними обставинами, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, суд врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_8 неодружений, не працює, не має постійного місця проживання в м. Києві, а також тяжкість інкримінованого йому правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив ОСОБА_12 заставу в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365 400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, оскільки визначений розмір застави, на думку колегії, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, та таким, що не суперечить положенням ст.ст. 178, 183, ч.5 ст. 182 КПК України.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що підстави, з яких підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - ОСОБА_7 просять скасувати ухвалу слідчого судді, спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження даними.

При апеляційному розгляді порушень вимог КПК України, які могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 194, 182, 183, 196, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України, майора юстиції ОСОБА_9 , погоджене старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримки державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, старшим радником юстиції, ОСОБА_10 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 березня 2015 року включно, з визначенням застави у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365 400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_13 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

_____________ _____________ _____________

Попередній документ
42945519
Наступний документ
42945521
Інформація про рішення:
№ рішення: 42945520
№ справи: 11-сс/796/387/2015
Дата рішення: 17.02.2015
Дата публікації: 17.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту