Справа № 11-cc/796/327/2015 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
11 лютого 2015 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів-ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 , з яким встановлено відеоконференцзв'язок,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2015 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_9 , яке погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , та продовжено строк тримання під вартою до 27 березня 2015 року включно,з визначенням застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, що становить 609000 гривень, щодо
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Єреван, Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не одруженого, який працює приватним підприємцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України.
Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вищезазначених кримінальних правопорушень, необхідність проведення ряду слідчих дій та виконання вимог ст. 290 КПК України, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання слідчого не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 подала в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просить змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Зокрема, апелянт стверджує, що під час затримання ОСОБА_8 працівники міліції застосовували до останнього фізичну силу та примусили написати заяву, що він не заперечує проти огляду квартири, в якій його затримали. Також захисник вказує, що в ході обшуку квартири та затримання ОСОБА_8 працівники міліції спричинили йому тілесні ушкодження, внаслідок чого стан його здоров'я значно погіршився і він потребує негайного медичного лікування.
Крім того, автор апеляції вказує, що всі свідки, зазначені у клопотанні слідчого, є працівниками міліції, жоден з яких прямо не вказує на скоєння злочину ОСОБА_8 . Також захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 позитивно характеризується членами своєї родини, працює приватним підприємцем та раніше не судимий.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із наданих до апеляційного суду матеріалів, в провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ ГУМВС України в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного доЄдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12014100060005083 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України, а також ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
03 грудня 2014 року ОСОБА_10 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж числа ОСОБА_15 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
04 грудня 2014 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_10 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітної плат.
09 грудня 2014 року ОСОБА_15 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
10 грудня 2014 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України, щодо ОСОБА_10 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 2000000 гривень, що складає 1642 мінімальних заробітних плат.
23 січня 2015 року заступником прокурора міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 02 квітня 2015 року.
26 січня 2015 року слідчий СУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_16 , за погодженням із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_15 строку тримання під вартою. Це клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_17 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків і вчинити інше кримінальне правопорушення. Також в клопотанні слідчого вказано на необхідність виконання ряду слідчих дій та вимог ст. 290 КПК України.
27 січня 2015 рокуухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого було задоволено та продовжено ОСОБА_15 строк тримання під вартою до 27 березня 2015 року включно,з визначенням застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, що становить 609000 гривень.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_10 під вартою слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_18 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України.
Зокрема, як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних. Такими даними є приведені у клопотанні слідчого та додані до цього клопотання докази, а саме протоколи огляду місця події, показання потерпілої ОСОБА_19 та свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , протокол обшуку, висновки експерта та інші документи. При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішував ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме не оцінював докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину та не вирішував питання правильності кваліфікації дій підозрюваного, а на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_10 до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для продовження йому строку дії застосованого щодо нього обмежувального заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_10 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_15 у разі визнання його винуватим у вчинених злочинах, та суспільну небезпечність самих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на даний час. Тому слідчий суддя обґрунтовано визначив, що підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, який би здатен був запобігти вказаним ризикам, не виникло, а у провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та виконати вимоги ст. 290 КПК України.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_10 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і те, що його дружина, з якою він перебуває в цивільному шлюбі, є вагітною.
Таким чином, доводи захисника про незаконність та необґрунтованість судового рішення слід визнати непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.
За викладених обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_17 , конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив ОСОБА_15 строк тримання під вартою до 27 березня 2015 року включно, тобто в межах строку досудового слідства, а також, згідно п. 3 ч. 5 КПК України, визначив ОСОБА_15 розмір застави, як альтернативу при продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_9 , погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , та продовжено строк тримання під вартою до 27 березня 2015 року включно,з визначенням застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, що становить 609000 гривень, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,- залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4