Справа № 11c/796/420/2015 р. Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ст. 181 КПК України Доповідач ОСОБА_2
16 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
секретар судового засідання ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
підозрюваної ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року.
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києі ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби, з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.,строком на два місяці, до 06.04.2015 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, не працюючої, не одруженої, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України.
Згідно з ухвалою судді застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту обгрунтовується тим, що остання підозрюється у скоєнні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Слідчим суддею, при винесенні ухвали, було враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, сімейний стан, вік, стан здоров'я, наявність місця проживання та місця реєстрації у м. Києві, відсутність постійного місця роботи, майновий стан, розмір завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, особу підозрюваної, а також те, що ОСОБА_8 раніше не судима. Слідчим суддею також враховано наявність підстав вважати, що застосування підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу, окрім домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, а також не зможе запобігти її спробам перешкодити провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з вищенаведеним, слідчий суддя прийшов до необхідності застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши їй у певний період доби, а саме - з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зазначає, що обраний відносно підозрюваної запобіжний захід не відповідає тяжкості інкримінованого ОСОБА_8 злочину та є занадто суворим. Вказує, що посилання слідчого у клопотанні на ризик того, що підозрювана може впливати на свідків, не відповідають обставинам справи. Також апелянт зазначає, що слідчий суддя, вказавши в ухвалі наявність ризиків, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, обмежився загальними висловами, не навівши при цьому конкретних доказів зазначених ризиків. Сторона захисту вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, слідчий суддя, не навівши жодних підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашьного арешту, посилався на докази, які не відповідають дійсності, а саме те, що підозрювана в судовому засіданні висловила згоду на обрання відносно неї даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового і кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120141000200010020 від 12.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України.
05.02.2015 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у тому, що вона, порушуючи моральні засади суспільства в частині встановлених зв'язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, умисно, з метою наживи, надавала посередницькі послуги в розпусті, що передбачено ч. 2 ст. 302 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд правильно виходив з того, що досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, того що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Із клопотання та долучених до нього додатків матеріалів справи вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме - листом-відповіддю з Інституту урології Національної академії медичних наук України; допитами свідків, протоколом огляду Інтернет-ресурсу; протоколом обшуку.
Враховуючи викладене, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 302 КК України, і відноситься до категорії середньої тяжкості, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Разом з тим, виходячи із норм Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, слідчий суддя правильно застосував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги захисника стосовно порушенням судом норм кримінального процесуального права, не заслуговують на увагу, оскільки ці порушення не є суттєвими, які тягнуть скасування ухвали
Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу підозрюваної, яка раніше не судима, вік та стан її здоров'я, сімейний стан, наявність місця проживання та реєстрації у м. Києві, відсутність постійного місця роботи, її майновий стан, дійшов висновку, що апеляційні вимоги захисника в частині зміни виду запобіжного заходу на особисте зобов'язання, не заслуговують на увагу та не відповідають наявним в матеріалах кримінального провадження даним.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови слідчого судді, по справі не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 309, 310, 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києі ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби, з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.,строком на два місяці, до 06.04.2015 року, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
_____________ ______________ _____________