12 лютого 2015 року м. Київ К/800/54250/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2013 року у справі за позовом Громадської організації "Служба правової безпеки України" в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Бахчисарайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, треті особи: ОСОБА_3, Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю в Автономної Республіки Крим, публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", про визнання незаконним та скасування розпорядження,
Громадська організація "Служба правової безпеки України" звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом до Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим про визнання незаконним та скасування розпорядження від 28.05.2008 року № 1077 у частині затвердження акта державної приймальної комісії від 20.05.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2013 року позов задоволено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2013 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2013 року скасовано. Позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення апеляційним судоми норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Підставою залишення без розгляду заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів вважає вірними висновок суду апеляційної інстанції у зв'язку з наступним.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову є розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим від 28.05.2008р. № 1077 у частині затвердження акта державної приймальної комісії від 20.05.2008 року про прийняття в експлуатацію садового будинку гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_3
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент подання позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено, Бахчисарайським районним судом АРК розглядалась цивільна справа № 2-2388/2008 за позовом ОСОБА_3 до Поштовської селищної ради, СТ «Союз» про визнання права власності на садовий будинок по АДРЕСА_1.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 11.07.2008 року було встановлено, що акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію садового будинку було затверджено розпорядженням Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим від 28.05.2008 року № 1077.
На зазначене рішення було подано апеляційну скаргу ОСОБА_4.
Ухвалою Апеляційного суду АРК від 31.05.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та провадження у справі було закрито.
Отже, позивачу у цій справі було відомо про наявність розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим від 28.05.2008 року № 1077 з тексту рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 11.07.2008 року, яке він оскаржував.
Проте, позивачем подано позов до адміністративного суду лише 31.10.2012 року, тобто з порушенням встановленого строку.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: