26 лютого 2015 року м. Київ К/800/46478/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити дії,
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем складено акт № 283-ПП від 15.06.2012 року, згідно якого ОСОБА_4 при виконанні будівельних робіт з будівництва прибудови до квартири №7 порушено п.2.54 ДБНВ.2.2-15-2005, в частині перевищення рівня покрівлі прибудованої частини будинку, позначки підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку.
На підставі акта перевірки Інспекцією винесено припис №32 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 15.06.2012 року, яким відповідача зобов'язано усунути виявлені порушення у строк до 15.09.2012 року.
20.09.2012 року Інспекцією проведено позапланову перевірку ОСОБА_4, якою встановлено не виконання вимог припису № 32 від 15.06.2012 року. Дане порушення слугувало підставою для винесення протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2012 року та постанови про адміністративне правопорушення №1912 від 24.09.2012 року, якою на ОСОБА_4 накладено штраф в сумі 5100 грн.
Крім того, у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог припису у встановлений строк позивач на підставі положень статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 7 статті 376 ЦК України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
За змістом наведеної норми, підставою для постановлення судом рішення про знесення самочинного будівництва є істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил та неможливість провести перебудову.
Так, при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
Також, будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, можна вважати у тому числі будівництво, яке здійснюється з такими порушеннями, що загрожують життю та здоров'ю людини. Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід також розуміти, зокрема, порушення, що впливають на їх міцність і безпечність будівлі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, виконавчий комітет Крижопільської селищної ради рішенням № 202 від 21.05.2008 року надав дозвіл ОСОБА_4 на будівництво добудови до квартири №7 та зобов'язав її в місячний строк отримати «Будівельний паспорт» у відділі містобудування і архітектури Крижопільської райдержадміністрації.
ОСОБА_4 у вказаний термін отримала будівельний паспорт за №42 від 23.05.008 року та дозвіл на виконання будівельних робіт по добудові до квартири №7 за підписом головного державного інспектора відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області по Південному регіону.
Будівельні роботи по спорудженню прибудови до квартири №7 були завершені в 2009 році.
Станом на 18.10.2010 року КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» був виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, в якому відображені прибудовані приміщення.
Твердження позивача, що прибудова до квартири № 7 здійснена з істотними порушеннями будівельних норм, з підстав, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року встановлено факт допущення ОСОБА_4 порушень державних будівельних норм В2.2-15-2005 під час здійснення будівництва прибудови до своєї квартири, є необґрунтованим, так як вказаною постановою суду підтверджено тільки факт порушення ОСОБА_4 пункту 2.54 ДБН В.2.2-15-2005, але не встановлено, що це порушення будівельних норм є істотним.
Позивачем не надано доказів того, що конструкція покрівлі прибудови до квартири № 7 загрожує життю та здоров'ю людей, суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, впливає на міцність і безпечність будівлі.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлена можливість усунення порушення вимог п. 2.54. ДБН В. 2.2-15-2005, за яким рівень покрівлі прибудови до квартири №7 не повинен перевищувати рівень позначки підлоги вище розташованого житлового приміщення.
Так, колегією суддів встановлено, що проектна документація на нову конструкцію покрівлі прибудови до квартири №7 у відповідності з вимогами п.2.54. ДБН В. 2.2-15-2005, розроблена у вересні 2012 року для виконання припису Інспекції №32 від 15.06.2012 року про пониження рівня покрівлі прибудови, що свідчить про можливість усунення порушення.
Крім того, в матеріалах справи містяться копії дозвільного документу - «Декларації про початок виконання будівельних робіт» на реконструкцію прибудови до квартири з пониженням покрівлі, на необхідність підготовки якого вказано в приписі Інспекції № 32 від 15.06.2012 року про пониження рівня покрівлі прибудови, що також свідчить про можливість усунення порушення.
В листі-відповіді Інспекції держархбудконтролю у Вінницькій області від 16.02.2012 року на звернення ОСОБА_5 щодо будівництва прибудови до квартири №7 за підписом заступника начальника Інспекції Любінецького Р.Є. також вказується, що ОСОБА_4 може здійснити заходи щодо зниження рівня покрівлі прибудови та приведення його у відповідність із вимогами п. 2.54 ДБН В. 2.2-15-2005.
Отже, обставини, які були встановлені у цій справі свідчать про недоведеність позивачем істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил та неможливості здійснення перебудови. У зв'язку з цим, позов про знесення самочинного будівництва є необґрунтованим.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: