Справа: № 2а-8053/11 Головуючий у 1-й інстанції: Токова С.Є. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
26 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
розглянув в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про забезпечення безоплатного проїзду -
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати дії Виконавчого комітету Черкаської міської ради з приводу відмови у виконанні ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині безоплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту протиправними; зобов'язати відповідача забезпечити виконання ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині безплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в яких вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, а також те, що відсутні клопотання сторін про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема - безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті.
05.09.2011 року позивач звернувся до міського голови (а.с.76) з проханням надати йому у письмовій формі роз'яснення щодо забезпечення виконання вимог ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині безоплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту.
Листом № 60-50-2 від 21 вересня 2011 року відповідачем надано відповідь на звернення та роз'яснено, що субвенція з державного бюджету на компенсацію збитків від перевезення пільгових категорій громадян на 2011 рік виділена місту не в повному обсязі, вона розподілена на електротранспорт та частково автотранспорт. У електротранспорті перевозяться всі пільгові категорії. Укласти договір з автомобільними перевізниками на перевезення всіх пільгових категорій громадян немає можливості через відсутність коштів. З пасажирськими перевізниками укладені договори на перевезення лише 8-ми пільгових категорій у відповідності до виділених з державного бюджету коштів, ще 8 пільгових категорій перевізники погодились перевозити за власний рахунок. Із-за неналежного фінансування зі сторони держави внести категорію «діти війни» до договору немає можливості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вживались будь-які дії щодо забезпечення права позивача на пільговий проїзд.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено безплатний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту без обмежень для вказаної категорії осіб та встановлений механізм компенсацій витрат по перевезенню вказаної категорії осіб.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусах загального користування, до яких відносяться автобуси, що виконують перевезення пасажирів на маршрутах в режимі маршрутного таксі. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування та здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України (ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Витрати за надані пільги з проїзду компенсуються перевізникам за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при формуванні мережі автобусних маршрутів загального користування не вніс до угоди на перевезення пільгову категорію «Діти війни».
Тобто, відповідача не виконав всі необхідні дії щодо забезпечення безоплатного перевезення «Дітей війни», в тому числі і позивача.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не вчинив всіх необхідних дій щодо створення умов для забезпечення права на пільговий проїзд «Дітей війни».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.