Справа: № 750/12655/14 Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2015 р. у справі № 750/12655/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
08.12.2014 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - Управління), в якому просила суд визнати неправомірними дії Управління щодо відмови у включенні до заробітної плати для нарахування пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення - 4814,0 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 12275,72 грн. та індексації заробітної плати - 7851, 39 грн., всього - 24941,11 грн. на які нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України та зобов'язати відповідача включити до заробітної плати для нарахування пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення - 4814,0 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань - 12275,72 грн. та індексації заробітної плати - 7851, 39 грн., всього - 24941,11 грн. на які нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України та здійснити у зв'язку з цим донарахування до пенсії починаючи з 21.10.2014 року, з дня звернення за перерахунком, та виплатити заборгованість, що виникла внаслідок цього донарахування, а також проводити в подальшому нарахування та виплату мені пенсії з урахуванням даних виплат.
Вважає, що відмова відповідача включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати в перерахунок пенсії, як державному службовцю є наслідком порушення вимог норм чинного законодавства.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2015 р. позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління з приводу відмови ОСОБА_2 у включенні до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, починаючи з 21.10.2014 року та зобов'язано відповідача включити до заробітку ОСОБА_2 для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексацію заробітної плати, які вказані у довідці № 05/2480 від 10.10.2014 року, починаючи з 21.10.2014 року, здійснити в зв'язку з цим донарахування до пенсії та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього донарахування. У задоволені решти вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до вимог ст. 33 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) матеріальна допомога та індексація не є складовими заробітної плати державного службовця, тому враховувати їх при розрахунку пенсії державного службовця немає законних підстав.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 06.02.2008 року позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З 29.09.2011 року ОСОБА_2 проведений перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням, в редакції Закону України «Про державну службу», в розмірі 84% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
21.10.2014 року позивач звернулася до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням фактично виплачених сум матеріальної допомоги та індексації, згідно довідки про заробітну плату від 10.10.2014 року № 06/2489.
Відповідач, своїм листом від 29.10.2014 року № 18552/07 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно частини другої статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини шостої статті 33 Закону № 3723-ХІІ державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до вимог статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Із довідки від 10.10.2014 року № 06/2489, виданої Чернігівським обласним центром зайнятості, «про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, вбачається, що позивачу сплачувалися суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
На всі виплати, що включені в ці довідки було нараховано , з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, вони повинні були прийматися в розрахунок пенсії позивача.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про те, що види оплати праці та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ.
Крім того, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення має систематичний характер, видавалась щорічно і являлась об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду. А матеріальна допомога разового характеру надається роботодавцем у непередбачених (екстрених) випадках окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання і не є об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду.
Таким чином, відповідні матеріальні допомоги, що були виплачені позивачеві згідно наданої довідки, входить до складу фонду оплати праці.
Крім того, за змістом наведених норм статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», статті 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, сума матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та не включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).
За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2015 р., залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2015 р. у справі № 750/12655/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Епель О.В.