Справа: № 700/1317/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови в призначенні пенсії незаконною,
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 21 січня 2015 року позов задоволено, визнано відмову УПФУ в Лисянському районі Черкаської області в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3 незаконною; зобов'язано УПФУ в Лисянському районі призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах з моменту звернення та виплачувати її в подальшому.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року виповнилося 55 років і він має загальний стаж роботи понад 30 років.
У квітні місяці 2013 року позивач звернувся до УПФУ в Лисянському районі Черкаської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах на тій підставі, що його стаж роботи дає йому право на отримання вказаної пенсії. На підтвердження пільгового стажу ним було надано трудову книжку.
Однак, відповідачем відмовлено в призначенні пільгової пенсії позивачу, з мотивів не підтвердження назви посади в книгах нарахування заробітної плати та не підтверджені роботи на посаді тракториста, наявністю виправлень у належній йому трудовій книжці та відсутністю документів господарства з даного приводу.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до статті 62 зазначеного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, п. 20 даного Порядку закріплено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, В трудовій книжці відсутні будь-який запис про звільнення чи переведення позивача на іншу роботу чи посаду в період з 1992 по 2006 рік, наявні лише записи про перейменування підприємства, на якому працював ОСОБА_3
Також у записі за 1985 рік в трудовій книжці зроблено виправлення, яке не завірено належним чином.
Разом з тим, Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.04.2013 р. № 8 підтверджено стаж роботи ОСОБА_3 на посаді тракториста з 15.09.1975 по 31.12.1993 роки.
Відповідно до Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 при призначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як вбачається з архівної довідки, виданої трудовим архівом Лисянського району за №76 від 28.02.2013 р., у документах архівного фонду колгоспу ім. Літвінова, агрофірма «Дружба», СТОВ «Дружба» в с. Босівка Лисянського району Черкаської області є дані про облік оплати праці механізаторів за 1975-1994 роки та книгах підсобні за 1995-2001 роки про кількість вироблених людино-днів ОСОБА_3.
Відповідно до архівної довідки, виданої трудовим архівом Лисянського району за №76 від 28.02.2013 р. вбачається, що у документах архівного фонду колгоспу ім. Літвінова, агрофірма «Дружба», СТОВ «Дружба» в с. Босівка Лисянського району Черкаської області є дані про облік оплати праці механізаторів за 1975-1994 роки та книгах підсобні за 1995-2001 роки про заробітну плату ОСОБА_3.
Відповідно до архівної довідки, виданої трудовим архівом Лисянського району за №90 від 11.03.2013 р. за період роботи трактористом ОСОБА_3 в колгоспі ім. Літвінова, агрофірмі «Дружба», СТОВ «Дружба» с. Босівка Лисянського району Черкаської області з 1978 по 1994 р. даних про перевід на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, про надання відпусток без збереження плати не виявлено.
Відповідно до витягу Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2013 року діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» припинено.
Згідно із показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, жителів с. Босівка Лисянського району, які пояснили, що за період їх роботи трактористами в КСП, а саме з ОСОБА_4 з 1994 року по даний час і ОСОБА_5 з 1983 по 2001 рр. ОСОБА_3 працював трактористом та був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції разом із ними.
Із наведеного та записів у трудовій книжці позивача вбачається, що ОСОБА_3 працював у КСП ім. Литвинова, правонаступником якого є СТОВ «Дружба», однак посаду, яку він займав не вказано, будь-якої іншої посади у трудовій книжці не зазначено, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 працював на посаді тракториста та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції з 1975 року по 2001 рік і має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 21 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Міщук М.С.
Бєлова Л.В.