Ухвала
12 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ізмайлової Т.Л., Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 грудня 2014 року,-
У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського районного суду м. Херсона зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, посилаючись на те, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні знаходиться виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом м. Херсона 10 травня 2012 року, про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. 12 березня 2014 року за вказаним виконавчим провадженням державним виконавцем складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментам, розмір якої становить 7 289,13 грн.
Позивач зазначав, що дії державного виконавця по складанню довідки-розрахунку є незаконними, оскільки станом на день її складання він не мав заборгованості по аліментам. Державним виконавцем безпідставно нараховано заборгованість, виходячи з розміру ј частини середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Просив суд визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Херсона 10 травня 2012 року; зобов'язати державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні видати йому довідку про розмір аліментів, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 грудня 2014 року, у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.
ОСОБА_4, не погоджуючись з даними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні Трохименко О.П. по нарахуванню аліментів виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 195 СК України і є не меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відповідають вимогам закону.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Т.Л. Ізмайлова
В.О. Кузнєцов
М.І. Наумчук