17 лютого 2015 р.Справа № 820/352/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2015р. за клопотанням Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про забезпечення позову по справі № 820/352/15
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь"
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
19 січня 2015 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду Відмовлено в задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова про забезпечення адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
У апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення клопотання про забезпечення позову. При цьому зазначає, що суд першої інстанції порушив положення ст. 117 КАС України, оскільки проігнорував той факт, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може призвести до завдання істотної шкоди інтересам громадян та держави.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 16 січня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь", в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 548,84 грн. на користь позивача (а.с.4-5).
16 січня 2015 року позивачем також подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (а.с.6).
Відмовляючи Управлінню Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова в задоволенні заяви про вжиття заходів для забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Під наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення слід вважати необхідність достовірно встановити, що в разі невжиття заходів забезпечення позову правам та свободам позивача буде спричинено шкоду, виявити в чому вона буде полягати. Таким чином, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Щодо формулювання про необхідність докласти значні зусилля для відновлення прав та свобод позивача без вжиття заходів забезпечення позову, суд при встановленні цієї обставини має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про забезпечення позову шляхом арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" до набрання постановою законної сили, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування ухвали суду немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що, відсутність з боку відповідача дій, які б свідчили про наміри погашення всієї заборгованості перед управлінням, підтверджує завдання істотної шкоди інтересам громадян та держави, оскільки може призвести до затримки виплат пенсій, висновків суду не спростовують в силу недоведеності наявності очевидної небезпеки заподіяння такої шкоди, а також неможливості захисту порушених прав без вжиття заходів забезпечення позову або необхідності докласти значні зусилля для відновлення порушених прав, свобод чи інтересів.
З огляду на вищезазначене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2015р. по справі № 820/352/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2015 р.
Помічник судді Цюпак О.П.