17 лютого 2015 р.Справа № 820/16629/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вишневського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадянина Грузії ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 820/16629/14
за позовом Громадянина Грузії ОСОБА_4
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
04 грудня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Громадянина Грузії ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із рішенням суду, Громадянин Грузії ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що спірне рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 15.08.2013 року було прийнято безпідставно з порушенням права позивача на правову допомогу та захист власних прав та інтересів. Так, відповідачем протиправно не було повідомлено ОСОБА_4 про факт проведення перевірки відносно правомірності надання йому дозволу на імміграцію, про оскаржуване рішення він дізнався лише 11 вересня 2014 року з отриманням листа ГУ ДМС України в Харківській області №04/17035. Вважає, що обставини, які стали підставою для скасування рішення про надання позивачу дозволу на імміграцію, мали встановлюватись та братись до уваги на момент надання такого дозволу у 2007 році. Обставини скасування рішення про набуття повнорідним братом позивача громадянства України 12 листопада 2013 року не могли призвести до зміни статусу позивача та скасування виданого йому дозволу на імміграцію, оскільки зворотної сили не мають та не ставлять під сумнів законність рішення від 26.11.2007 року, прийнятого раніше.
Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не подало.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Грузії, паспорт НОМЕР_1 від 19.03.2007 року (а.с. 8-14).
26 листопада 2007 року рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківський області на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про імміграцію" позивачу був наданий дозвіл на імміграцію в Україну, та було видано посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 26.11.2007 року (а.с. 15).
05.03.2012 року позивач звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області щодо обміну йому бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 26.11.2007 року у зв'язку з досягненням 25-річного віку (а.с. 46).
15.11.2013 року відповідачем зроблено висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Грузії ОСОБА_4 та скасовано рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 26.11.2007 про надання дозволу на імміграцію в Україну гр. Грузії ОСОБА_4. Посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 26.11.2007 року визнано виданою з порушенням законодавства (а.с. 104-105).
Підставою для прийняття вказаного рішення став той факт, що при перевірці матеріалів особової справи про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянина Грузії ОСОБА_4 встановлено, що на теперішній час рішення ГУМВС України в Харківській області від 28.03.2005 року про набуття громадянином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. громадянства України було скасовано 12.11.2013р. у зв'язку з тим, що громадянство було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей (а.с. 102), а саме, судове рішення по справі від 28.05.2005р. про встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_4, Дзержинським районним судом м. Харкова (а.с. 90-91) не приймалося, що підтверджується листом за підписом голови суду (а.с. 97).
02.09.2014 року позивач повторно звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області щодо обміну йому бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 26.11.2007 року у зв'язку з досягненням 25-річного віку (а.с. 20).
11 вересня 2014 року ГУ ДМС України в Харківській області було надано позивачу письмову відповідь за № 04/17035, в якій зазначено про неможливість вирішити питання по суті у зв'язку з тим, що рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 26.11.2007 про надання дозволу на імміграцію в Україну гр. Грузії ОСОБА_4 скасовано (а.с. 20).
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову Громадянина Грузії ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про скасування дозволу на імміграцію позивача прийнято у відповідності до чинного законодавства за підстави надання свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що стратили чинність згідно пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства регулюються Конституцією України, Законом України «Про імміграцію» та іншими нормативно-правовими актами, що не повинні їм суперечити.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.
Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.6 Закону України «Про імміграцію» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань імміграції і підпорядковані йому органи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видають копії цих рішень особам, яких вони стосуються.
Пунктом 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про імміграцію» орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання особи, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не пізніш як у тижневий строк з дня отримання цього рішення надсилає його копію особі та вилучає у неї посвідку на постійне проживання; особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення; якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України.
Пунктами 21 - 24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26.12.2002р. №1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України «Про імміграцію».
З матеріалів справи вбачається, що підставою для одержання позивачем дозволу на імміграцію в Україну та отримання посвідки на постійне проживання стало отримання його повнорідним братом - гр. ОСОБА_5 паспорта громадянина України (п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію»).
Проте, враховуючи, що рішення ГУ МВС України в Харківській області від 28.03.2005 року про оформлення набуття повнорідним братом позивача громадянства України було скасоване, позивачем не оскаржувалось та є чинним, тобто документи, на підставі яких позивачеві було видано дозвіл на постійне проживання в Україні, втратили чинність, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність висновку від 15 серпня 2013 року щодо скасування рішення про надання дозволу на імміграцію Громадянину Грузії ОСОБА_4 та вилучення посвідки на постійне проживання.
Доводи позивача у апеляційній скарзі про те, що обставини скасування рішення про набуття його повнорідним братом громадянства України 12 листопада 2013 року не могли призвести до скасування виданого йому дозволу на імміграцію, оскільки зворотної сили не мають та не ставлять під сумнів законність рішення від 26.11.2007 року, яке було прийнято раніше, колегія суддів вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Зі змісту статті 12 Закону України "Про імміграцію" вбачається, що дозвіл на імміграцію має скасовуватись в тому числі у разі виявлення фактів його видання на підставі неправдивих відомостей. Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на імміграцію позивачу був виданий на підставі пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про імміграцію" у зв'язку з набуттям громадянства України його повнорідним братом. Проте під час проведення дій щодо підтвердження факту постійного проживання повнорідного брата позивача ОСОБА_5 на території України станом на 24.08.1991 року, яки й і став підставою для набуття ним громадянства України, було виявлено, що останнім подано неправдиві відомості, а саме: згідно копії листа Голови Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2013 року (а.с.97) та подання від 06.11.2013 року (а.с.98) відомості, які стали підставою для набуття ОСОБА_5 громадянства України, та подані ним, не підтвердились. Таким чином, з огляду на те, що підстава для отримання позивачем дозволу на імміграцію виникла у зв'язку з прийняттям до громадянства України його повнорідного брата відповідно до поданих ним неправдивих відомостей, ОСОБА_4 втрачає право на постійне проживання в Україні.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Громадянина Грузії ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 820/16629/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2015 р.
Помічник судді Цюпак О.П.