28 січня 2015 року м. Київ К/9991/69147/12
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського міського голови Билиці Ігоря Михайловича про скасування розпорядження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року,
22 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням від 31 липня 2009 року №277 його звільнено з роботи з посади інспектора з охорони громадського порядку згідно пункту 3 статті 40 КЗпП України з 3 серпня 2009 року. Зазначене розпорядження вважає незаконним, оскільки після винесення щодо нього догани від 16 червня 2009 року, він продовжував виконувати свої посадові обов'язки добросовісно за усними та письмовими розпорядженнями міського голови. Вказує, що він є депутатом Чортківської міської ради, тому в силу положень пункту 3 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади за умови його попередження в порядку, встановленому законом та таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду, чого міським головою не було зроблено.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Чортківського міського голови Билиці І.М. від 31 липня 2009 року № 227.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року апеляційну скаргу Билиці І.М. залишено без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2010 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 квітня 2012 року касаційну скаргу Билиці І.М. задоволено. Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 травня
2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, позов ОСОБА_1 до Чортківського міського голови Билиці Ігора Михайловича про скасування розпорядження про звільнення залишено без розгляду.
Вказуючи на допущені, на думку позивача, судами порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень частин першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час пред'явлення позову, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України у справах про звільнення для звернення до суду встановлено місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Суди першої та апеляційної інстанції, залишаючи позовні вимоги без розгляду, встановили, що 22 вересня 2009 року позивач звернувся із позовом до суду в порядку адміністративного судочинства України з пропуском строку звернення до суду, в якому просив скасувати розпорядження від 31 липня 2009 року №277, яким його звільнено з роботи з посади інспектора з охорони громадського порядку згідно пункту 3 статті 40 КЗпП України з 3 серпня 2009 року, та ним не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Позивач ОСОБА_1 у поданій позовній заяві зазначив, що з розпорядженням про його звільнення з роботи був ознайомлений у день звільнення.
За правилами частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається та як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач вперше звернувся із позовною заявою до Чортківського районного суду Тернопільської області в порядку цивільного судочинства. Ухвалою суду від 22 вересня 2009 року за клопотанням ОСОБА_1 в порядку пункту 3 частини першої статті 205 ЦПК України прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі №2-879/2009.
Зазначені обставини, як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, свідчать про те, що позивач без поважних причин пропустив встановлений місячний строк звернення до суду, оскільки жодних причин, які би перешкоджали позивачу звернутися до суду з відповідним позовом у встановлені процесуальним законом строки позивачем не приведено. Крім того, позивачем не надано клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом, на підставі якого суд би мав можливість розглянути та вирішити питання про поновлення строку.
За правилами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Заїка М.М.
Пасічник С.С.