Ухвала від 12.02.2015 по справі 22-ц/796/427/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №761/6901/14 Головуючий у 1 інстанції Саадулаєв А.І.

Апеляційне провадження №22-ц/796/427/2015 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12лютого 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.

за участю позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Сущенка Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання недійсним договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.11.2006 між ОСОБА_3 та ЗАТ «АГРОБАНК» був укладений кредитний договір №110.840.06.19, в забезпечення зобов'язань за яким 24.11.2006 укладено іпотечний договір №110.840.06.19.1.

Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2009 задоволені позовні вимоги ВАТ «ХОУМ КРЕДИТ БАНК» як правонаступника ЗАТ «АГРОБАНК» (правонаступником яких є ПАТ «Банк Восток») до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

26.09.2011 між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги №7 за кредитним та іпотечним договорами від 24.11.2006.

17.02.2014 між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами, згідно якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_3 та ЗАТ «Агробанк».

Виходячи з положень ст.599 ЦК України, а також що розірвання договору не припиняє його дію, враховуючи, що рішення від 11.11.2009 про стягнення заборгованості до розірвання кредитного договору не виконане, а також що на момент укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги це рішення в частині стягнення заборгованості не було виконане, що ухвалою від 11.07.2012 замінено сторону виконавчого провадження з ВАТ «ХОУМ КРЕДИТ БАНК» на ТОВ «Кредекс Фінанс», суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином (ас154,156), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи, відповідні їм правовідносини, дійшов висновків, які грунтуються на встановлених обставинах, та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги з тих підстав, що він укладений після розірвання договору кредиту, право вимоги за яким передано.

Встановлено, що фактично оспорюваним договором товариству «ФК «Довіра та гарантія» передано право вимоги заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, достроково стягнутої солідарно з нього, ОСОБА_7 та ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» на користь ВАТ «ХОУМ КРЕДИТ БАНК» рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2009 в сумі 795993,24грн. У зв'язку з достроковим стягненням кредитної заборгованості договір, у зв'язку з неналежним виконанням якого виникла заборгованість, розірвано.

Зазначене рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2009 знаходиться на виконанні. Оскільки встановлено, що під час виконавчого провадження укладено оспорюваний договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань, то правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання такого договору недійсним, адже його предметом є грошові зобов'язання, зокрема, ОСОБА_3 щодо дострокового погашення кредитної заборгованості, стягнутої вказаним судовим рішенням. Даних про нарахування інших сум боргу позивача після розірвання договору кредиту, а також доказів на підтвердження передачі права вимоги таких сум ні доводи позовної заяви, ні доводи апеляційної скарги позивача не містять.

Самі по собі посилання ОСОБА_3 на спроби нового кредитора стягнути з нього у судовому порядку іншу суму боргу, що перевищує стягнуту з нього солідарно з ОСОБА_7 та ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2009, не дають підстав вважати недійсним оспорюваний договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Належних і допустимих доказів на підтвердження того, що оспорюваним договором товариству «ФК «Довіра та гарантія» передано право вимоги іншої заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, ніж стягнута рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2009, ні матеріали справи, ні доводи апеляційної карги не містять.

За таких обстави правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених ст.ст.203,215 ЦК України підстав для визнання договору недійсним. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна