Справа № 22-ц/796/ 2788 /2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Шереметьєва Л.А.
Доповідач - Поливач Л.Д.
11 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Бугай О.О.
за участю осіб: державного виконавця Цапенко С.М.
представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3
представника стягувача ПАТ «Банк Форум» - Гуцул А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Цапенко Світлани Миколаївни про заміну сторони виконавчого провадження;
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3
на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 29 грудня2014 року
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 29.12.2014 року заяву старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Цапенко С.М. задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника ОСОБА_2, його спадкоємцем, сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі його законного представника - матері ОСОБА_6.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви. Посилається на порушення судом норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Апелянт зазначає, що при визначенні правонаступника померлого боржника за виконавчим провадженням суд не встановив коло його спадкоємців, як того вимагає Закон. Висновок суду щодо єдиного спадкоємця,який базувався виключно на копії листа нотаріальної контори, на думку апелянта, був передчасним. Незалежно від процесуальної позиції сторін, суд зобов'язаний був повно та всебічно підійти до вивчення суті спірного питання і у наведеній категорії справ, для правильного визначення правонаступника - достовірно визначити коло спадкоємців, їх частки, вартість тих часток. Проте, цього судом зроблено не було. Окрім того, не встановивши достовірно коло спадкоємців, суд визнав правонаступником малолітню дитину в особі матері останнього. При цьому, до участі у розгляді справи суд не залучив орган опіки та піклування. Дії державного виконавця, по суті, направлені на реалізацію транспортного засобу, який державний виконавець незаконно вилучив та категорично відмовляється передавати на відповідальне зберігання дружині померлого боржника. До моменту отримання Свідоцтва про право на спадщину (на конкретне спадкове майно) не можна, а ні пред'явити вимогу кредитором померлого боржника до спадкоємця, а ні визнати такого "неповно-сформованого" спадкоємця належним правонаступником померлого боржника у виконавчому провадженні. З огляду на викладене, станом на 31.12.2014 р. спадкоємцем боржника є малолітня дитина померлого - ОСОБА_7 (2005 р.н.), який, враховуючи норми ст. ст. 30, 31, 34 ЦК України не має повної цивільної дієздатності, тому, з позиції апелянта, провести заміну сторони у виконавчому провадженні неможливо.
Постановляючи ухвалу про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання померлого боржника з відшкодування шкоди допускають правонаступництво, син померлого прийняв спадщину, а тому може бути визнаний належним боржниками у виконавчому провадженні. З такими висновками суду першої інстанції апелянт погодитися не може. Матеріали справи не містять відомостей про коло спадкоємців, обсяг одержаного у спадщину майна, його вартість та розмір часток спадкоємців у спадковій масі. Таким чином, до оформлення права на спадщину усіма спадкоємцями померлого неможливо визначити коло правонаступників боржника у виконавчому провадженні, визначити обсяг їх відповідальності за зобов'язаннями боржника (спадкоємці несуть відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до них - частина 1 статті 1282 ЦПК України) та замінити сторону у виконавчому провадженні. Ці положення закону суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні відповідно до положень статті 378 ЦПК України.
Отже, на думку апелянта, оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Старший державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Цапенко С.М. та представник стягувача за виконавчим провадженням ПАТ «Банк Фрум» заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постановленої судом ухвали. ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Неявка ОСОБА_6 в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Судом встановлено, що заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2009 року, яке набрало законної сили з ОСОБА_2 стягнуто 243 427, 54 грн. заборгованості та 2000 грн. судових витрат, а всього стягнуто 245 157,54 грн. на користь АКБ «Форум».
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавчий лист № 2-1906/09, виданий 02.12.2009 року на примусове виконання заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» суми боргу у розмірі 245 157, 54 грн. Постанова про відкриття провадження була винесена державним виконавцем 08.09.2011 року. На теперішній час рішення суду не виконане.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 - боржник за виконавчим провадженням помер.
Відповідно до ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За інформацією 3-ї Київської державної нотаріальної контори від 18 жовтня 2014 року спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому 12 грудня 2013 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом.
Частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є юридичні факти (пункт 4 частина друга стаття 11 ПК України).
Таким юридичним фактом є прийняття спадщини спадкоємцями померлої особи.
Відповідно до статті 1268 ЦК України здійснення права на спадкування реалізується особою шляхом прийняття спадщини.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (день смерті особи).
Як встановлено вище, спадщину після смерті боржника в виконавчому провадженні прийняв його неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З точки зору ст.ст. 30, 31 ЦК України неповнолітній спадкоємець ОСОБА_7 має обмежену цивільну дієздатність.
Відповідно до ч.1 ст.242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Виходячи з передбаченого законом правонаступництва в даних правовідносинах, суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заяви та заміну сторони виконавчого провадження на спадкоємця померлого боржника, який прийняв спадщину після смерті батька, а саме на його неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі його законного представника ОСОБА_6.
Судом правомірно не прийнято до уваги доводи представника ОСОБА_6 про те, що неповнолітня дитина не може бути стороною виконавчого провадження, оскільки таке твердження не відповідає вимогам закону. Неповнолітня дитина - ОСОБА_7 є спадкоємцем померлого батька, оскільки він прийняв спадщину після його смерті, а тому неповнолітня дитина - ОСОБА_7 може бути стороною виконавчого провадження, але від його імені буде діяти мати - ОСОБА_6, як законний представник неповнолітньої дитини.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, в тому числі, у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Спірні правовідносини допускають правонаступництво і правонаступником є особа яка прийняла спадщину.
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що крім неповнолітнього ОСОБА_7 у померлого боржника є ще інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а саме батьки та інша дитина. Зазначена апелянтом обставина не підтверджена будь - якими доказами та спростовується відповіддю нотаріальної контори (а.с.12, т.2), відповідно до якою спадщину прийняв та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (право власності на квартиру)( а.с. 10, т.2) в порядку спадкування після смерті батька тільки неповнолітній ОСОБА_7 За таких обставин, наявність у померлого ОСОБА_2 інших спадкоємців першої черги не свідчить про те, що вони прийняли спадщину після його смерті та не свідчить про те, що на даний час вказані особи є правонаступниками померлого боржника.
Відповідно до вимог закону, правонаступник померлого ОСОБА_2 має нести відповідальність за зобов'язаннями померлого батька лише в межах вартості отриманого ним спадкового майна. Як зазначалось вище, з ОСОБА_2 стягнуто на користь банку 245 157,54 грн. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом неповнолітній ОСОБА_7 отримав у спадок після смерті батька квартиру АДРЕСА_1, вартість якої складає 758 927,00 грн. За таких обставин, неповнолітній ОСОБА_7 має відповідати за зобов'язаннями батька у повному обсязі, оскільки вартість отриманого ним у спадок майна перевищує розмір боргів його померлого батька за вказаним вище виконавчим листом.
Отже, замінюючи сторону виконавчого провадження у вказаній справі, суд першої інстанції діяв з додержанням вимог закону.
Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Солом'янськогорайонного суду м.Києва від 29 грудня 2014 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: