№ а/п 22-ц/796/2158/15 Головуючий у 1 інстанції: Новак А.В.
Доповідач: Нежура В.А.
Іменем України
10 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Нежури В.А.
суддів: Соколової В.В., Усика Г.І.
при секретарі: Троц В.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Київ-Московська філія, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ) Київ-Московська філія, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на не правильне застосуванням судом норм матеріального та порушення норм процесуального права,
Зокрема апелянт вказує на те, що згідно статуту відповідача - Київ-Московська Філія є його відокремленим підрозділом, який діє на підстав Положення про філію.
Згідно п. 4.16 статуту відповідача - товариство розробляє і затверджує штатний розпис, визначає фонд оплати труда, та встановлює форми і системи оплати праці працівників. А у п. 8.8.3 Положення про філію передбачено, що директор філії розробляє та подає на затвердження штатний розпис філії, і відповідно до нього звільняє та приймає працівників філіє. Ці норми не були дотримані при звільнені. Судом також не було з*ясовано чи делеговані профкому філії повноваження від профспілкового комітету ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ щодо надання згоди на звільнення працівників.
В суді апеляційної інстанції апелянт і його представник підтримали подану скаргу, із викладених в ній підстав, представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а також надали суду протокол № 3 від 09.02.2015 р. засідання профкому Київ-Московської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», на якому була дана згода на звільнення позивач із займаної посади згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач з 01.09.2011 р. працював на посаді старшого майстра ремонтно-механічної дільниці Київ-Московська Філія ПрАТ "Київ-Дніпровське ИППЗТ".
Відповідно до наказу № 91 від 26.06.2014 р. "Про зміни в штатному розписі працівників" з 26 вересня 2014 року із штатного розпису було виведено штатну одиницю - старшого майстра ремонтно-механічної дільниці, у зв'язку з тим що на філії значно зменшився обсяг перевезень, з метою зменшення загальногосподарських виробничих витрат за рахунок більш продуктивної роботи працівників філії та враховуючи потреби виробництва.
Про наступне звільнення (вивільнення) із займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України позивач був попереджений під особистий підпис 18 липня 2014 року та повідомлений про відсутність на підприємстві вакантних посад, які могли б бути йому запропоновані.
Згідно наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) за № 148/ос від 26.09.2014 р. позивача було звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з 26 вересня 2014 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частинами першою та сьомою статті 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадків повної ліквідації підприємства), 2-5,7 статті 40, пунктами 2, 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим.
Задовольняючи пред'явлений позов, суд виходив із доведеності факту скорочення чисельності та штату працівників і зміну організаційної структури, у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці.
Заперечення позивача проти цього спростовується крім пояснень представників відповідача іншими доказами.
Так, зі штатного розпису (із змінами та доповненнями), керівників, фахівців та технічних службовців Київ-Московський філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ на 2014 року, і який вступає в дію з 27 вересня 2014 року вбачається відсутність у штатному розписі посади старшого майстра ремонтно-механічної дільниці, яку обіймав позивач.
Посилання позивача на те, що була скорочена лише його посада не свідчить про те, що скорочення посади (штату) в дійсності не відбулося.
Є також безпідставними посилання позивача на те, що йому не було запропоновано іншої роботи на підприємстві, оскільки це спростовується попередженням про наступне його звільнення (вивільнення), з якого вбачається, що позивач був повідомлений про відсутність у відповідача вакантних посад. Крім того, сам позивач вправі повідомити суду про вільну посаду, яка не була йому запропонована, але він таким правом не скористався.
Щодо згоди профспілкового органу на звільнення позивач з посади, перевіряючи висновки суду першої інстанції колегія суддів виходила з наступного.
З протоколу № 12 розширеного засідання комітету первинної профспілкової організації Київ-Московської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 19 вересня 2014 року вбачається, що останнім було надано згоду на звільнення старшого майстра ремонтно-механічної дільниці ОСОБА_1 згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
В своїй скарзі позивач вказує на те, що на засіданні профкому Київ-Московської філії 19 вересня 2014 року не було кворуму, у зв'язку зі чим прийняті на цьому засіданні рішення не можуть бути визнані законними, крім того суд не перевірив повноваження профкому філії давати згоду на звільнення працівника.
Відповідно до роз'ясень наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду трудових спорів», розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу.
Згода профспілкового органу на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення, якщо не додержавні вимоги про участь у засіданні цього органу більше половину його членів.
Оскільки згода профкому Київ-Московської філії на звільнення позивача за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України,яка була надана на засіданні 19.09.2014 р. не була обґрунтованою, директор Київ-Московської філії повторно звернувся 21.01.2015 р. до профкому з поданням про надання згоди звільнення позивач з займаної посади.
При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що з присутніх на засіданні профкому 19.09.2014 р. трьох членів профкому лише один проголосував за надання згоди на звільнення, двоє інших членів утрималися, тобто згоди профкому на звільнення позивача по суті надано не було.
За наслідками розгляду повторного подання, на засіданні профкому 09.02.2015 р. була надана згода на звільнення позивача за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, де всі три присутні члени профкому голосували «за».
Можливість проведення засідання профком для вирішення питання за зверненням керівника підприємства вже в ході розгляду справи у суді, не суперечить вимогам діючого трудового законодавства, а також про це є роз*яснино у згаданій вище постанові Пленуму Верховного Суду України (ч. 3 п. 15).
Щодо відсутності повноважень у первинної профспілкової організації Київ-Московської філії на надання згоди на звільнення працівників, то як вбачається п. 6.2.1 Статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, первинні профспілкові організації створюються на організаційних зборах за наявності трьох і більше членів профспілки або осіб, які як правило працюють на одному підприємстві, установі, організації, відокремлено у підрозділі.
Згідно протоколу загальних зборів від 27.04.2011 р. у Київ-Московській філії створена і існує первинна профспілкова організація, яка за своїм статусом є профспілковою організацією визначеною у п. 6.2.1 Статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України.
Згідно пп 15, п. 6.2.3 Статуту, профспілковий комітет первинної профспілкової організації дає згоду або аргументовано відмовляє у наданні згоди на розірванні трудового договору з працівником і ініціативи роботодавця, і випадках передбачених законодавством.
З наведеного випливає, що профспілковий комітет Київ-Московській філії мав повноваження на надання згоди на розірвання трудового договору із позивачем.
Стосовно доводів апелянта, на які він посилається у скарзі про допущенні порушення під час затвердженні нового штатного розпису, що свідчить про порушення визначеного законом порядку звільнення, то на ці доводи позивач не посилався в обґрунтування своїх вимог в ході розгляду справи в суді першої інстанції, разом із тим, колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.
Як передбачено у п. 8.8.3 Положення про філію, що директор філії розробляє та подає на затвердження штатний розпис філії, і відповідно до нього звільняє та приймає працівників філіє.
Представники відповідача надали суду апеляційної інстанції лист директора Київ-Московській філії ОСОБА_2 від 28.05.2014 р. В.о. Голови правління ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ В.І. Панкратову про погодження внесення змін до штатного розпису з 26 вересня 2014 року, а також лист В.о. Голови правління В.І. Панкратова 03.06.2014 р. про погодження внесення змін до штатного розпису Київ-Московській філії.
З огляду на зміст обох листві, колегія суддів вважає, що отримане директором Київ-Московської філії у листі погодження від керівника ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ на внесення змін до штатного розпису філії не є належним по формі , але по суті узгоджується із вимогами п. 8.8.3 Положення про філію, і не може бути достатньою підставою для визнання звільнення позивача таким,що вчинено з порушенням встановленого законом порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги на його законність не впливають, і відхиляються колегією суддів.
Керуючись» ст. 303, 307, 308, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: