"18" лютого 2015 р. Справа № 922/4938/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О. В.,
при секретарі Литвиновій К.
за участю представників сторін:
кредиторів - від «Агрофірма «Земледар» представник Несторова М.Б. за довіреністю від 05.01.2015 року; від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУЮ Міндоходів у Харківській області представник Білецька К.В. за довіреністю № 171/10/20-31-10-13; від 13.01.2015 року; від Sintal Agricilturi Pablik Limited представник Добреля В.Ю. за нотаріально засвідченою довіреністю від 12.03.2013 року, зареєстрованою за № 1232, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, від ТОВ «Козіївське» представник Колосов А.В. за довіреністю від 15.07.2014 року; від СТОВ «Відродження» представник Колосов А.В. за довіреністю від 05.04.2014 року; від СТОВ «Петрівське» представник Колосов А.В. за довіреністю від 09.09.2014 року, від ТОВ " Сінтал Агро Трейд" представник Колосов А.В. за довіреністю від 09.09.2014 року, від ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» представник Колосов А.В. за довіреністю від 09.09.2014 року,
боржника - представник Захаров О.С. за довіреністю від 03.12.2014 року;
розпорядника майна - арбітражний керуючий Сокол О.Ю. ( посвідчення НОМЕР_1 від 28.02.2013 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокола О.Ю. ( вх.03 Х/2-8) та апеляційну скаргу кредитора -ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Донецьк, ( вх. 222 Х/2-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року у справі №922/4938/13 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агрокомплект»,
за заявою боржника - Науково - Виробничої фірми «СІНТАЛ* Д» Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків, код 14073681,
про визнання банкрутом у порядку пункту 5 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-УІ,-
У судовому засіданні 11.02.2015 року оголошено перерву до 18.02.2015 року до 12-20 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дзюба О.А., суддя Усатий В.О., суддя Кононова О.В.) заяву ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» з грошовими вимогами до боржника задоволено частково.
Визнано вимоги ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» до боржника в сумі 10 152 821,00 грн., що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Відмовлено заявнику в задоволенні заяви про уточнення кредиторських вимог.
Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Сокол О.Ю., не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.
17.01.2015 року розпорядник майна надав доповнення до апеляційної скарги, в яких вказує, що під час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущені наступні порушення, що є підставою для її скасування, а саме: статті 33,34,36 ГПК України - визнання грошових вимог кредитора, що не підтверджені належними доказами (первинними документами) у порушення частини 1 статті 23 Закону про банкрутство; статті 43 ГПК України - факт визнання грошових вимог боржником не є підтвердженням їх наявності, з огляду на заінтересованість відносно боржника відповідно до статті 1 Закону про банкрутство; частини 6 статті 23 Закону про банкрутство, частини 1 статті 84 ГПК України - не зазначення в оскаржуваній ухвалі доводів, за якими суд відхилив заперечення розпорядника майна та незаінтересованих кредиторів щодо визнання безпідставних вимог кредиторів.
02.02.2015 року розпорядник майна боржника надав уточнення до апеляційної скарги, в яких просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року у даній справі частково в частині задоволення заяви ТОВ АФ «Агрокомплект» з грошовими вимогами до НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» в частині задоволення заяви з грошовими вимогами до боржника та залишити в силі ухвалу суду у частині часткового відхилення грошових вимог товариства.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що, по-перше, кредитор не надав суду у підтвердження наявності грошових вимог до боржника належних доказів, а саме: належним чином оформлених первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій між боржником та кредитором, по-друге, судом при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано, що, кредитор є заінтересованою особою стосовно боржника, а також не враховано обґрунтовані заперечення розпорядника майна та інших кредиторів стосовно грошових вимог кредитора, по-третє, місцевим господарським судом не зазначено мотивів, з яких відхилено доводи розпорядника майна боржника та незаінтересованих кредиторів стосовно боржника щодо безпідставності та недоведеності грошових вимог кредитора до боржника.
Боржник та кредитор - ТОВ АФ «Агрокомплект», надали відзиви на апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї, в яких просять суд апеляційну скаргу розпорядника майна ТОВ НВФ «Сінтал* Д» на ухвалу суду від 24.12.2014 року про задоволення грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Кредитори - ПП «Агрофірма «Земледар», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «ПУМБ» надали відзиви на апеляційну скаргу розпорядника майна боржника, в яких просять суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» відмовити у повному обсязі.
Кредитор - ПАТ "ПУМБ", також не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.
26.01.2015 року апелянт - ПАТ «ПУМБ», надав доповнення до апеляційної скарги, які за своїм змістом є ідентичними з доповненнями до апеляційної скарги розпорядника майна.
02.02.2015 року апелянт - ПАТ «ПУМБ» надав уточнення до апеляційної скарги, в яких просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року у даній справі частково, а саме, в частині задоволення заяви ТОВ АФ «Агрокомплект» з грошовими вимогами до НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ АФ «Агрокомплект» у частині задоволення заяви з грошовими вимогами до боржника та залишити в силі ухвалу в частині часткового відхилення грошових вимог товариства до боржника.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним. На його думку, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено частину 1 статті 23 Закону про банкрутство та статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, кредитором не надано суду у підтвердження наявності грошових вимог до боржника належних доказів, зокрема, належним чином оформлених первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій між боржником та кредитором. Судом не прийнято до уваги, що ТОВ АФ «Агрокомплект» є заінтересованою особою стосовно боржника.
Кредитори - ТОВ АФ «Агрокомплект», ПП «Агрофірма «Земледар», надали відзиви на апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї, в яких просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Боржник надав відзив на апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї, в якому просить суд апеляційну скаргу ПАТ «ПУМБ» на ухвалу господарського суду Харківської області про визнання грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
17.02.2015 року до суду надійшла заява від ПАТ «ПУМБ», в якій просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року за заявою генерального директора НВФ «Сінтал*Д»- ТОВ порушено провадження у справі про банкрутство НВФ «Сінтал*Д» ТОВ у порядку пункту 5 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; зобов'язано боржника в 10-денний строк опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України» або «Урядовий кур*єр» оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ НВФ «Сінтал*Д». Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича, якого зобов'язано в тридцятиденний строк від дня публікації оголошення розглянути вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнати їх або відхилити, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що повідомити письмово заявників та господарський суд, в строк до 20.02.2014 року скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду.
Оголошення про порушення справи про банкрутство відносно НВФ «Сінтал*Д» -ТОВ здійснено 21.01.2014 року в газеті «Голос України».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.014 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року, припинено повноваження керівника боржника ОСОБА_10 та покладено виконання його обов'язків на розпорядника майна - арбітражного керуючого Сокола О.Ю.; зобов'язано керівника боржника передати розпоряднику майна протягом трьох днів бухгалтерську, установчу та іншу документацію боржника, печатки і штампи по акту-прийому - передачі.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справі № 922/4938/13 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого Сокола О.Ю про відсторонення ОСОБА_10 від посади керівника НВФ «Сінтал*Д»- ТОВ.
Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ до господарського суду звернулося ТОВ «Агрофірма «Агрокомплект» із заявою про визнання його конкурсним кредитором із грошовими вимогами у розмірі 10 152 821 грн. у порядку статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( а.с.2-4 т.19).
Вказана заборгованість виникла на підставі договорів купівлі продажу № 02/08/11 від 02.08.2011 року, №25-08/2011 від 25.08.2011 року та на підставі договору поруки № 10-169 від 29.08.2012 року.
Повідомленням про результати розгляду грошових вимог ТОВ «Агрофірма «Агрокомплект» за вих. № 05-03 від 05.03.2014 року розпорядник майна сповістив останнього про те, що заява розглянута боржником, визнана ним в повному обсязі, а саме, у розмірі 10 152 821,16 грн. із віднесенням до четвертої черги ( а.с.75 т.19).
09.04.2014 року розпорядник майна надіслав кредитору заперечення на вимоги останнього, в яких вказав, що ним визнаються вимоги за договором купівлі - продажу № 02/08/11 від 02.08.2011 року на суму 332 833,33 грн.; за договором купівлі - продажу №25-08/2011 від 25.08.2011 року на суму 306 252,69 грн. та за договором поруки на суму 3 471 000,00 грн., всього, на 4 110 086,02 грн. з включенням до четвертої черги. Кредиторські вимоги товариства у розмірі 6 042 735,14 грн. розпорядник майна не визнав, вважаючи останні не підтвердженими належними доказами ( а.с. 76-77 т.19).
12.12.2014 року до господарського суду від кредитора - ТОВ «Агрофірма «Агрокомплект» надійшла заява про уточнення грошових вимог, в якій останній збільшив грошові вимоги до боржника до 16 407 046,93 грн., посилаючись на помилковість раніше визначеної суми боргу ( а.с.115-116 т.19).
18.12.2014 року за вих № 17-12/01 від 17.12.2014 року від розпорядника майна до господарського суду надійшли заперечення на грошові вимоги товариства, в яких останній просить відхилити грошові вимоги кредитора у повному обсязі у розмірі 16 407 046,93 грн., посилаючись на те, що надані ним платіжні доручення не оформлені відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 року, у зв*язку з чим вони є неналежними доказами здійснення кредитором оплат на користь боржника та не можуть братися до уваги судом як доказ наявності кредиторських вимог ( а.с. 3-5 т.19А)
24.12.2014 року постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, задовольняючи частково грошові вимоги ТОВ АФ «Агрокомплект» до боржника, суд виходив з того, що вимоги у сумі 10 152 821,00 грн., з яких 332 833,33 грн. за договором купівлі-продажу № 02/08/11 від 02.08.2011 року, 306 252,69 грн. за договором купівлі-продажу № 25-08/2011 від 25.08.2011 року та 9 513 735,14 грн. за договором поруки № 10-169 від 29.08.2012 року, є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, в тому числі бухгалтерською документацією боржника. Щодо збільшення суми грошових вимог, суд першої інстанції відмовив заявнику в задоволенні заяви про уточнення кредиторських вимог, виходячи з того, що останнім не надано належних доказів та не зазначено обгрунтованих підстав виникнення боргу.
Розглянувши грошові вимоги ТОВ Агрофірма «Агрокомплект», колегія суддів зазначає наступне.
Щодо грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» за договором купівлі - продажу № 02/08/11 від 02.08.2011 року.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ АФ «Агрокомплекс» у заяві з грошовими вимогами до боржника, у порядку статті 23 Закону про банкрутство, за договором купівлі - продажу № 02/08/11 просив визнати його вимоги у розмірі 332 833,33 грн.
Із заявою про уточнення кредиторських вимог товариство звернулося 12.12.2014 року і просило визнати його вимоги у розмірі 399 400,00 грн.
Судом першої інстанції відхилено уточнені кредиторські вимоги у розмірі 66 566,67 грн. як такі не підтверджені належними доказами. Вимоги у розмірі 332 833,33 грн. визнано з включенням до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Колегія суддів, переглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Між ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» та НВФ «Сінтал* Д» -ТОВ 02.08.2011 року укладено договір купівлі - продажу № 02/08/11 ( а.с.131 т.19).
Пунктом 1 договору продавець - НВФ «Сінтал*Д» ТОВ зобов'язується передати майно - нітроамофоску, у власність покупця - ТОВ АФ «Агрокомплект», покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього встановлену договором грошову суму у розмірі 450 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 4 та 5 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк до 26.04.2012 року, а виплату загальної ціни цього договору покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у строк до 30.10.2011 року.
Покупець виконав свої зобов'язання за договором, перерахував на поточний рахунок продавця грошові кошти у розмірі 399 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24 від 11.08.2011 року на суму 256 900,00 грн. та платіжним дорученням № 25 від 12.08.2011 року на суму 142 500,00 грн. (а.с. 132,133 т.19). В свою чергу, як вказує кредитор у заяві з кредиторськими вимогами до боржника, продавець частково повернув передоплату покупцю у розмірі 66 566,67 грн., проте докази повернення в матеріалах справи відсутні.
Продавець свої зобов'язання за договором не виконав, в порушення пункту 4 договору останній не передав товар покупцеві у строк до 26.04.2012 року.
26.04.2013 року ТОВ АФ «Агрокомплект» направило НВФ «Сінтал*Д» -ТОВ вимогу (вих. № 4-26/13 від 26.04.2013 року), в якій вимагало повернути отриману попередню оплату на загальну суму 399 400,00 грн. у семиденний строк від дня отримання цієї вимоги ( а.с. 134 т.19).
Сторони склали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 року по 01.01.2014 року по вищезазначеному договору, який посвідчує проведення бухгалтерських операцій боржником та кредитором та з якого вбачається, що станом на 01.01.2014 року заборгованість на користь ТОВ «АФ «Агрокомплект» складає 399 400,00 грн. Акт підписаний керівниками підприємств та скріплений печатками (а.с. 135 т.19).
Відповідно до приписів частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Частиною 4 статті 23 зазначеного Закону встановлює, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційної процедурі.
Тобто, лише у 30-ти денний законодавець надав право доповняти, зміняти грошові вимоги. У такому разі суд при їх розгляді визнає конкурсними. У разі коли кредитор дозаявляє свої вимоги поза межами 30-ти денного строку або міняє попередні на нові, суд вважає їх пропущеними, і у разі їх обґрунтованості - включає до шостої черги.
Як убачається з матеріалів справи, оголошення про порушення справи про банкрутство НВФ «Сінтал, Д»- ТОВ оприлюднено 21.01.2014 року в газеті «Голос України», ТОВ АФ «Агрокомплект» звернулося до господарського суду з заявою про уточнення кредиторських вимог 12.12.2014 року, тобто за межами 30-ти денного строку.
З огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку, що за договором купівлі - продажу № 02/08/11 від 02.08.2011 року заборгованість НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ перед ТОВ АФ «Агрокомплект» підтверджується договором, платіжними та бухгалтерськими документами у сумі 332 833, 33 грн.; зазначена сума підлягає визнанню з включенням до реєстру у четверту чергу. Вимоги ТОВ АФ «Агрокомплект» у розмірі 66 566,67 грн., які уточнені кредитором 12.12.2014 року, слід вважати обґрунтованими належними доказами у справі, але є такими, що заявлені поза межами встановленого законом строку, а тому підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі як вимоги не конкурсного кредитора.
За таких обставин, ухвалу місцевого господарського суду в частині визнання грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» до боржника за договором купівлі - продажу № 02/08/11 слід змінити, визнавши вимоги кредитора до боржника за вищевказаним договором у сумі 332 833, 33 грн. з включенням до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Вимоги ТОВ АФ «Агрокомплект» у розмірі 66 566,67 грн до боржника підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі як вимоги не конкурсного кредитора.
Щодо грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» за договором купівлі - продажу № 25-08/2011 від 25.08.2011 року.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ АФ «Агрокомплект» у заяві з грошовими вимогами до боржника, у порядку статті 23 Закону про банкрутство, за договором купівлі - продажу № 25/08/2011, просив визнати його вимоги у розмірі 306 252,69 грн.
Із заявою про уточнення кредиторських вимог кредитор звернувся 12.12.2014 року та просив визнати його вимоги у розмірі 367 503,22 грн.
Судом першої інстанції відхилено уточнені кредиторські вимоги у розмірі 61 250,53 грн. як такі, що не підтверджені належними доказами. Вимоги у розмірі 367 503,22 грн. судом визнані з включенням до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Колегія суддів, переглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Між ТОВ «Агрофірма «Агрокомплект» та НВФ «Сінтал*Д»- ТОВ 25.08.2011 року укладено договір купівлі - продажу № 25-08/2011 ( а.с.10 т.19).
Згідно пункту 1 договору продавець - ТОВ НВФ «Сінтал*Д» зобов'язується передати майно -Гранстар Про та Тренд Прилипач у власність покупця -ТОВ Агрофірма «Агрокомплект», а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього встановлену договором грошову суму у розмірі 367 503,22 грн.
Відповідно до пунктів 4 та 5 продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк до 01.10.2012 року, а виплату загальної ціни цього договору покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у строк до 01.10.2011 року.
Покупець виконав свої зобов'язання за договором, перерахував на поточний рахунок продавця грошові кошти у розмірі 367 503,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 107 від 31.08.2011 року на суму 248 435,00 грн., №108 від 02.09.2011 року на суму 17 968,22 грн., № 110 від 08.09.2011 року на суму 1 100,00 грн., № 101 від 30.09.2011 року на суму 100 000,00 грн.( а.с. 137-140 т.19).
В свою чергу, як вказує кредитор у заяві з кредиторськими вимогами до боржника, продавець частково повернув передоплату покупцю у розмірі 61 250,53 грн., проте докази повернення в матеріалах справи відсутні.
Продавець свої зобов'язання за договором не виконав, в порушення пункту 4 договору останній не передав товар покупцеві у строк до 01.10.2012 року.
26.04.2013 року ТОВ АФ «Агрокомплект» направило НВФ «Сінтал*Д» ТОВ вимогу (вих. № 5-26/13 від 26.04.2013 року) , в якій вимагало повернути отриману попередню оплату на загальну суму 367 503,00 грн. у семиденний строк від дня отримання цієї вимоги ( а.с. 141 т.19).
Сторони склали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 року по 01.01.2014 року по вищезазначеному договору, який посвідчує проведення бухгалтерських операцій боржником та кредитором та з якого вбачається, що станом на 01.01.2014 року заборгованість на користь ТОВ «АФ «Агрокомплект» складає 367 503,22 грн.. Акт підписаний керівниками підприємств та скріплений печатками (а.с. 142 т.19).
Як свідчать матеріали справи, ТОВ АФ «Агрокомплект» звернулося до господарського суду з заявою про уточнення кредиторських вимог 12.12.2014 року ( про збільшення на суму 61 250,53 грн), тобто за межами встановленого статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 30-ти денного строку.
Частиною 4 статті 23 зазначеного Закону встановлює, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційної процедурі.
З огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку, що за договором купівлі - продажу № 25/08/2011 від 25.08.08.2011 року заборгованість НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ перед ТОВ АФ «Агрокомплект» підтверджується договором, платіжними та бухгалтерськими документами у сумі 306 252,69 грн.; зазначена сума підлягає визнанню як конкурсна з включенням до четвертої черги вимог кредиторів. Вимоги ТОВ АФ «Агрокомплект» у розмірі 61 250,53 грн. слід вважати обґрунтованими належними доказами у справі, але є такими, що заявлені поза межами встановленого законом строку, а тому підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі як вимоги особи, яка не є конкурсним кредитором.
За таких обставин, ухвалу місцевого господарського суду в частині визнання грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» до боржника за договором купівлі - продажу № 25/08/2011 слід змінити, визнавши вимоги товариства до боржника за вищевказаним договором у сумі 306 252,69 грн. з включенням до реєстру у четверту чергу;
Вимоги ТОВ АФ «Агрокомплект» у розмірі 61 250,53 грн. до боржника підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі як вимоги не конкурсного кредитора.
Щодо грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» за договором поруки № 10-169 від 29.08.2012 року.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ АФ «Агрокомплект» у заяві з грошовими вимогами до боржника, у порядку статті 23 Закону про банкрутство, за договором поруки № 10-169 від 29.08.2012 року, просив визнати його грошові вимоги у розмірі 9 513 735,14 грн.
Колегія суддів, переглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Між НВФ «Сінтал*Д» - ТОВ та ПАТ «ПУМБ» укладено кредитний договір № 04-792 з усіма змінами та доповненнями, згідно якого НВФ «Сінтал* Д» -ТОВ зобов'язалось повернути грошові кошти у розмірі 25 000 000,00 грн. у строк до 10.06.2012 року (а.с. 147-154 т.19)..
У забезпечення виконання зобов'язання НВФ «Сінтал* Д» -ТОВ 29.08.2012 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ АФ «Агрокомплект» укладено договір поруки № 10-169 (а.с.143-146 т.19)..
Згідно пункту 1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань, вказаних у пункті 2 договору.
Пункт 2 договору поруки передбачає повернення кредиту у розмірі 16 336 134,71 гривень частинами у строки, зазначені у кредитному договорі. В підпункті 3.1 пункту 3 договору поруки зазначено, що у разі порушення зобов'язання боржником кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину). Кредитор не зобов'язаний підтверджувати яким би то не було чином факт невиконання зобов'язання боржником. Вимоги кредитора буде достатньо для поручителя підставою виконати на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог кредитора про надання додаткової інформації чи документів.
Відповідно до підпункту 3.2 договору поруки поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу кредитора в валюті. Зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань за договором поруки ТОВ АФ «Агрокомплект» сплатило на користь ПАТ «ПУМБ» грошові кошти у розмірі 15 640 143,71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 53 від 24.09.2012 року на суму 286 480,00 грн., № 54 від 25.09.2012 року на суму 651 520,00 грн., №55 від 05.10.2012 року на суму 1 158 000,00 грн., № 56 від 05.10.2012 року на суму 400 000,00 грн., №57 від 10.10.2012 року на суму 76 000,00 грн., № 58 від 12.10.2012 року на суму 130 000,00 грн., № 60 від 15.10.2012 року на суму 508 000,00 грн., № 61 від 15.10.2012 року на суму 200 000,00 грн., № 62 від 17.10.2012 року на суму 65 000,00 грн., № 63 від 17.10.2012 року на суму 482 800,00 грн., № 64 від 18.10.2012 року на суму 248 200,00 грн.. № 65 від 19.10.2012 року на суму 300 000,00 грн., № 67 від 25.10.2012 року на суму 519 500,00 грн., № 73 від 26.10.2012 року на суму 814 500,00 грн., № 74 від 26.10.2012 року на суму 67 000,00 грн., № 75 від 26.10.2012 року на суму 150 000,00 грн., № 84 від 02.11.2012 року на суму 1 920 000,00 грн., №86 від 08.11.2012 року на суму 300 000,00 грн., № 87 від 15.11.2012 року на суму 1 000 000,00 грн., № 88 від 16.11.2012 року на суму 600 000,00 грн., № 89 від 16.11.2012 року на суму 200 000,00 грн., № 90 від 16.11.2012 року на суму 79 000,00 грн., № 91 від 16.11.2012 року на суму 1 340 000,00 грн., № 107 від 30.11.2012 року на суму 405 000,00 грн., № 108 від 03.12.2012 року на суму 3 739 143,71 грн.( а.с.156-198 т.19).
До заяви з грошовими вимогами до боржника кредитором надано копію актів зарахування зустрічних однорідних вимог між НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ та ТОВ АФ «Агрокомплект» від 05.11.2013 року на суму 4 061 301,04 грн. та від 15.11.2013 року на суму 2 065 107,53 грн. (а.с. 22-23 т.19). Проте, фотокопія акту від 05.11.2013 року не підписана повноважними особами сторін, не скріплена печатками, а тому не свідчить про його укладення; справжність фотокопії акту від 15.11.2013 року не засвідчена належним чином.
В заяві про уточнення грошових вимог кредитор вказав, що ним раніше надано акти зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.11.2011 року та від 15.11.2011 року щодо погашення заборгованості перед ним на суму 6 126 408,57 грн. за договором поруки і, таким чином, кредитор наполягав, що боржник частково розрахувався з ним за вказаним договором. Проте, боржник пояснював про підписання актів, але зазначав, що по бухгалтерському обліку вказані операції не проводилися.
Судом першої інстанції відхилено уточнені кредиторські вимоги у розмірі 6 126 408,57 грн. за актами зарахування зустрічних однорідних вимог між НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ та ТОВ АФ «Агрокомплект» від 05.11.2013 року на суму 4 061 301,04 грн. та від 15.11.2013 року на суму 2 065 107,53 грн, у зв'язку з тим, що не надано належних доказів, не зазначено обґрунтованих підстав виникнення боргу.
З матеріалів справи убачається, що на момент розгляду оскаржуваної ухвали до матеріалів справи ані кредитором, ані боржником не надано належних доказів укладення 05.11.2013 року та 15.11.2013 року актів про зарахування зустрічних вимог; не надано доказів належного проведення зарахування, при цьому, боржником та кредитором надавалися суперечливі пояснення щодо цього, боржник проти проведення зарахування заперечує.
При цьому, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного провадження кредитором апеляційному суду надано належним чином засвідчені копії актів зарахування зустрічних однорідних вимог між НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ та ТОВ АФ «Агрокомплект» від 05.11.2013 року та від 15.11.2013 року (а.с. 195-196 т.19А), але, враховуючи приписи статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не бере до уваги зазначені акти як додаткові докази, оскільки кредитором не обґрунтовано неможливість їх подання суду першої інстанції, а тому не можуть бути доказами у справі.
Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про визнання вимог щодо основного боргу за договором поруки лише у сумі 9 513 735,14 грн. Виходячи з того, що матеріалами справи підтверджено сплата ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 15 640 143,71 грн., доказів погашення саме цієї суми боржником на користь ТОВ Агрофірми «Агрокомплект» не надано, докази зарахування не є належними, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що заборгованість за договором поруки складає 15 640 143,71 грн.
Частиною 4 статті 23 зазначеного Закону встановлює, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційної процедурі
Враховуючи, що у встановлений Законом про банкрутство строк кредитор заявив свої вимоги лише у сумі 9 513 735,14 грн, із заявою про уточнення кредиторських вимог (про збільшення на суму 6 126 408,57 грн) звернувся до суду 12.12.2014 року , тобто за межами встановленого ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 30-ти денного строку, колегія суддів дійшла висновку, що за договором поруки від 29.08.2012 року № 10-169 вимоги НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ перед ТОВ АФ «Агрокомплект» підтверджується договором, платіжними та бухгалтерськими документами у сумі 15 640 143,71 грн; з якої: вимоги у сумі 9 513 735,14 грн підлягають визнанню як конкурсні з включенням до четвертої черги вимог кредиторів. Вимоги ТОВ АФ «Агрокомплект» у розмірі 6 126 408,57 грн слід вважати обґрунтованими належними доказами у справі, але є такими, що заявлені поза межами встановленого законом строку, а тому підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі як вимоги особи, яка не є конкурсним кредитором.
За таких обставин, ухвалу місцевого господарського суду в частині визнання грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» до боржника за договором поруки від 29.08.2012 року № 10-169 слід змінити, визнавши вимоги товариства до боржника за вищевказаним договором у сумі 9 513 735,14 грн з включенням до четвертої черги вимог кредиторів, вимоги ТОВ АФ «Агрокомплект» до боржника у розмірі 6 126 408,57 гривень підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі як вимоги особи, яка не є конкурсним кредитором.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Статтею 526 Цивільного кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами частини 1 статті 33, частини 2 статті 34 та частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання апелянтів на недоведеність обґрунтованості грошових вимог ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» до боржника належними допустимими доказами спростовуються наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа(форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як убачається з матеріалів справи, грошові вимоги ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» підтверджуються договорами, платіжними дорученнями та актами звіряння взаєморозрахунків, які зафіксували факти здійснення господарських операцій. Платіжними дорученнями, наведеними вище та наявними в матеріалах справи, підтверджуються суми, які перераховувались боржнику, договори засвідчують правову природу виникнення цих платежів, а акти звіряння підтверджують наявність заборгованості НВФ «Сінтал*Д»-ТОВ перед ТОВ Агрофірма «Агрокомплект».
Посилання апелянтів на не додержання кредитором Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 року, в частині заповнення реквізитів платіжних доручень, не може вважатися підставою для не визнання та не включення грошових вимог ТОВ АФ «Агрокомплект» до боржника, оскільки відповідно до п.2.5 наведеної Інструкції, якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5,6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції ( саме на порушенні якого наполягав апелянт), то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.
Цим пунктом передбачені виключні повернення банком без виконання розрахункових документів: у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту «дата валютування; не має супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів; платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України; порушено інші вимоги цієї глави , глав 5,6,12 цієї Інструкції.
Отже, якщо платіжні доручення, які надані кредитором на підтвердження своїх грошових вимог до боржника, не відповідали б вимогам чинного законодавства, вони були б повернуті банком кредитору відповідно до приписів Інструкції без виконання. Проте, надані кредитором платіжні доручення видавались, саме банком, про що свідчить печатка банківської установи та підпис його працівника.
При цьому, слід зазначити, що апелянтами не надано доказів у спростування факту перерахованих кредитором боржнику коштів на загальну суму 15 640 143,71 гривень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у стосунках із зазначеними особами та фізичною особою-боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо до яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
В свою чергу, законодавець при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника, які подаються кредитором та розглядаються судом у порядку статей 23-25 зазначеного Закону, не встановлює якихось обмежень чи спеціальних умов, відповідно до яких повинні розглядатись грошові вимоги кредитора, що є заінтересованою особою до боржника, не зобов'язує суд надавати оцінку, чи є кредитор заінтересованою особою відносно боржника, і які це тягне наслідки, тобто заінтересована особа не позбавлена права при наявності грошових вимог звернутися з такими вимогами і приймати участь у справі в якості конкурсного кредитора. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянтів на те, що господарським судом не враховано тієї обставини, що кредитор по відношенню до боржника є заінтересованою особою.
Колегія суддів, розглянувши клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки за час слухання справи в суді апеляційній інстанції з 19.01.2015 року учасники мали можливість, добросовісно скориставшись своїми процесуальними правами, ознайомитися з матеріалами справи та зробити копії. Колегія суддів, при цьому зазначає, що судом була забезпечена можливість ознайомитися з матеріалами справи та зробити копії усім учасникам, які звернулися з відповідним клопотаннями, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг розпорядника майна боржника та кредитора - ПАТ «ПУМБ» - без задоволення, а ухвала господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року про визнання заяви ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» з грошовими вимогами до боржника підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, п. 4. ч.1.ст. 104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Харківський апеляційний господарський суд; -
Апеляційну скаргу розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокола О.Ю. залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу кредитора - Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 року у справі про визнання грошових вимог ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» до боржника змінити, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції:
Визнати грошові вимоги ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» до боржника в сумі 10 152 821,00 грн. такими, що підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Вимоги ТОВ Агрофірма «Агрокомплект» до боржника у розмірі 6 254 225,77 грн підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі як вимоги особи, яка не є конкурсним кредитором.
Справу направити на розгляд до господарського суду Харківської області.
Повний текст постанови складено 23.02.2015 року.
Головуючий суддя О.А.Пуль
суддя Я.О.Білоусова
суддя О.В.Шевель