вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
29.07.09
Справа №2а-7006/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Латиніна Ю.А.,
суддів: Кушнової А. О.,
Москаленка С.А.,
при секретарі Усковій О.І.,
за участю позивача ОСОБА_1
та представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про спонукання до виконання певних дій та визнання бездіяльності неправомірною,
Обставини справи: Позивач звернувся у суд з вищевказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом тривалого часу Генеральна прокуратура України проявляє бездіяльність у вирішенні питання щодо захисту порушених прав позивача на сільгосптехніку, який є інвалідом 2 групи. Просить зобов'язати відповідача прийняти рішення відповідно до ст. 97 КПК України за його зверненнями про зясування обставин незаконного неповернення сільгосптехніки компанією «Крим-Сервіс».
У ході розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив, зобов'язати відповідача здійснити необхідні дії для негайного усунення порушень законодавства відносно його прав при розгляді звернень з 2000 року. На задоволенні позову наполягав, просив його вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, надав письмові заперечення на позов. Суду пояснив, що з боку Генеральної прокуратури України дотримано виконання вимог чинного законодавства при розгляді звернень ОСОБА_1 Апаратом відповідача отримані від позивача звернення на дії посадових осіб прокуратури АР Крим, співробітників міліції Ленінського РВ ГУ ВМС України в АР Крим та суддів Ленінського районного суду, направлялися до прокуратури АР Крим, з повідомленням на адресу ОСОБА_1, для проведення перевірку його доводів, так як територіальні органи прокуратури повинні були здійснити необхідні заходи щодо обставин, викладених у зверненнях позивача. Будь-яких підстав вважати, що відповідач порушив діюче законодавства при отриманні та направленні звернень ОСОБА_1 для вирішення їх по суті до прокуратури АР Крим і взагалі якимось чином порушив його права, не вбачає. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухав пояснення сторін, суд,
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з статтею 5 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789 органи прокуратури України становлять єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Таким чином, Генеральна прокуратура України, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Так, протягом 2000-2009 років позивач звертався до Генеральної прокуратури України з зверненнями щодо порушення його майнових прав, законності рішень суду та дій посадових осіб різних інстанції органів влади.
Позивач вважає своє право на розгляд його звернень відповідачем порушеним, так як протягом тривалого часу на поставленні ним питання відповідач не реагує, звернення надсилаються до прокуратури АР Крим, де належним чином їх розгляд не відбувається, що позбавляє ОСОБА_1 у розумний час захистити порушене право власності на сільгосптехніку, якою незаконно заволодів ОСОБА_3, що і стало підставою для звертання до суду.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 05.11.1991р. №1789 (далі - Закон) громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ст.15 Закону).
Положення статті 18 Закону передбачають, що права громадянина при розгляді скарг, а саме: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ст.7 Закону).
Стаття 12 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Вирішуючи вимоги позивача про наявну бездіяльність відповідача, щодо розгляду його зверень та небажання захистити порушені права, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 97 Кримінально-процесуальний Кодекс України, визначено коло осіб, у тому числі прокурор, які зобовязані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, також і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин, не пізніше триденного строку, зобов'язані прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Згідно пункту 6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.09.2005 № 53, звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури вперше і за ними не приймалися рішення керівництвом прокуратур АР Крим, обласного рівня (первинні звернення), передаються у відділ прийому громадян, розгляду звернень та запитів народних депутатів України для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення.
Досліджені судом листи Генеральної прокуратури України від 29.05.00 №08/1-р, 21.06.01 №04/1-р, 08.10.02 №06/1-р, 10.07.03 №08/1/1-3237-03, 06.10.03 №04/203237-03, 31.10.03 №08/1/1-3237-03, від 26.11.03 №04/2-3237-03, 07.03.06 №06/3-3237-03, 24.03.06 №05/1/2-3237-03, 30.03.06 №05/1/2-3237-03, 18.08.06 №06/3-3237-03, 20.11.06 №05/2-3237-03, 24.04.08 №04/2/1-3237-03, 10.01.09 №04/2/1-3237-03, 13.01.09 №04/2/1-3237-03, 04.02.09 №04/2/1-3237-03 складені відповідно до норм чинного закондавства та направлені на адресу позивача, що останнім не заперечується.
Посилання ОСОБА_1 на обов'язковість проведення саме апаратом відповідача заходів, передбачених ст.97 КПК України і вирішення порушених у звереннях питань, суд не приймає до уваги.
Генеральна прокуратура України, направляючи за належністю звернення ОСОБА_1 для подальшого розгляду, саме прокуратурою АР Крим, яка є територіальним органом у системі органів прокуратури України, діяла відповідно до приписів статті 97 КПК України і вважати такі дії, такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства, суд підстав не вбачає.
Доводи позивача щодо неможливості розгляду його звернень прокуратурою АР Крим, так як керівні посадові особи приймали рішення за результатами раніше направлених звернень, судом не приймаються, як непідтверджені у суді.
Досліджений судом лист відповідача від 20.11.06 №05/2-3237-03 щодо вирішення скарги ОСОБА_1 про порушення його майнових прав, законності рішень суду та з інших питань, містить достатнє обґрунтування на поставлені питання, на підставі чого зроблений висновок про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування, що також вказує на правомірність доводів представника відповідача та доведеність його заперечень у суді.
Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідач довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо.
Таким чином, враховуючи досліджені фактичні правовідносини між сторонами і докази, надані сторонами,суд приходить до висновку, що будь-яких негативних наслідків від дій Генеральної прокуратури України відносно прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 при розгляді його звернень не настало.
Приймаючи до уваги, що Генеральна прокуратура України, як суб'єкт владних повноважень, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а тому у позові необхідно відмовити.
У зв'язку з тим, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, судовий збір, сплачений при зверненні до суду, позивачу не повертається.
Постанову складено повністю 31.07.2009 року .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160-163,167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Латинін Ю.А.