вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
01.07.09Справа №2а-5298/08/8
(12:07год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
про списання безнадійної податкової заборгованості,
Представники сторін:
від позивача: Бабіч Лариса Йосифівна, довіреність № Б/Н від 15.11.08р. ;
від відповідача : не з'явився.
Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання заборгованості з податку з доходів фізичних осіб станом на 01.04.05 р. у сумі 72319,33 грн. безнадійною; про зобов'язання відповідача списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка виникла у ТОВ "Обрій" станом на 01.05.2004 р.
У судове засідання, що відбулося 16.12.08р., відповідач надав заперечення на позов, у яких повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає та просить суд у позові відмовити тому, що на думку відповідача, діюче законодавство не передбачає списання заборгованості юридичних осіб по податку з доходів фізичних осіб, тому, що юридичні особи не є платниками ПДФО, вони є лише податковими агентами, які відповідають за нарахування ПДФО на доходи громадян, його утримання з доходів останніх та перерахування до бюджету, відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Заборгованість по ПДФО не є податковим боргом в розумінні Закону №2181, тому на заборгованість з ПДФО не розповсюджується поняття «безнадійного податкового боргу».
14.01.09р. до суду надійшли додаткові пояснення від позивача, у яких повідомляється суду, що на думку позивача, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено надання податковим агентом податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку та сум утриманих з нього податку (ф.№1ДФ), який не є податковою декларацією, податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом на підставі акту документальної перевірки та узгодженого відповідно до норм чинного законодавства. Враховуючи наведене, позивач вважає, що списання податкової недоїмки з податку з доходів фізичних осіб в сумі 72319,33грн, у зв'язку з тим, що минув строк давності не суперечить чинному законодавству.
У судове засідання, що відбулося 06.03.09р., позивач надав додаткові пояснення, у яких повідомляє суду, що вважає, що Закон № 2181 не містить обмежень відносно видів податків та зборів (обов'язкових платежів), з податкових зобов'язань яких виникає податковий борг, що визнаний безнадійним.
У судове засідання, що відбулося 06.03.09р., відповідач надав додаткові заперечення на позов, у яких звертає увагу суду на факт відсутності у позивача заборгованості з ПДФО у сумі 72 319,33 грн., яка виникла на 01.04.2005р., та визначена Актом від 30.08.2005р. на момент звернення до суду із вимогами визнати цю заборгованість безнадійною та спонукати Джанкойську ОДПІ її списати. З приводу викладеного відповідач вважає що, по справі №2а-5298\08\8 має бути винесено рішення про відмову в задоволенні позову, так як немає предмету спору: борг у сумі 72 319,33 грн., що виник на 01.04.2005 р. і підтверджений Актом від 30.08.2005 р. відсутній, що підтверджується довідками про розрахунки позивача із бюджетом за 2005 р., 2006 р. та 2007 р. Відповідач також повідомляє суду, що вважає посилання позивача на норми п.п. «в» 18.2.1 п.18.2 ст. 18 ЗУ №2181 у зв'язку із вимогою списати заборгованість з ПДФО необгрунтованими тому що, в них йде мова про списання податкового боргу юридичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом. Проте, ПДФО у сумі 72 319,33 грн., факт несплати якого підтверджено станом на 30.08.2005 р. Актом Джанкойської ОДПІ було нараховане ТОВ «Обрій» самостійно, згідно розрахунків за ф. 1ДФ (попередня назва ф. 8ДР), тому на цей вид податку не розповсюджуються норми п.п.15.2.1 та п.п.15.2.2 ст. 15 ЗУ №2181, і як наслідок норми п.п. «в» 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону №2181. Відповідач також зазначає, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб по суті є бюджетним фондом та підлягає перерахуванню податковим агентом, позивачем по справі, до відповідного місцевого бюджету. Крім того відповідач вважає, що відповідно до вимог ст. 99 КАС України, позивач мав звернутись до суду до жовтня 2006 р. (Акт отримано у вересні 2005 р.), а відповідно до загального строку позовної давності - строк звернення до суду із цим позовом збіг на початку вересня 2008 р.
У судове засідання, що відбулося 30.03.09р., позивач знов надав додаткові пояснення, у яких повідомляє суду, що він проводив оплату по прибутковому податку, однак це не була сплата заборгованості в сумі 72319,33грн., що склалася за станом на 01.04.05р. Позивачем повідомлено, що в платіжних дорученнях по сплаті податку з доходів фізичних осіб в графі «призначення платежу» вказувався поточний період часу, за який здійснювалася оплата, що підтверджується копіями платіжних доручень по сплаті наведеного виду податку за період з 2006р. по 2007р.
У судове засідання, що відбулося 18.05.09р, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд зобов'язати відповідача провести зарахування платежів по податку з доходів фізичних осіб, що здійснювалися позивачем у період з 2005р. по 2008р., відповідно до вказаних в платіжних документах призначень платежу; визнати заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, що склалася за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн. безнадійною; зобов'язати відповідача списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що склалася у позивача за станом на 01.05.04р. Також, позивачем були надані додаткові пояснення, у яких позивач повідомляє суду, що він дізнався про порушення його прав (на списання заборгованості у відношенні якої був пропущений строк давності) тільки 14.10.08р., тобто після отримання відповіді Джанкойської ОДПІ про відмову в списанні заборгованості.
18.05.09р. відповідачем були надані уточнення до заперечень, у яких повідомлялося, що відповідач не визнає уточнені позовні вимоги з наступних підстав.
1. Не має предмету спору:
- борг у сумі 72 319,33 грн., що виник на 01.04.2005 р. відсутній й саме тому його не можна визнати безнадійним та списати.
2. Не має підстав для здійснення зарахування платежів позивача відповідно до їх цільового призначення, визначеного у платіжних документах, оскільки
- по платежам, здійсненим позивачем в погашення боргу за період із 2003 р. по березень 2005 р. Джанкойською ОДПІ не здійснювалась зміна призначення платежу, оскільки для цього не було потреби
- зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі за інший період, ніж із 2003 р. по березень 2005 р., в погашення якого могли бути спрямовані сплачені позивачем кошти, у позивача не існувало, бо до жовтня 2002 р. не існувало такого платника податків як ТОВ «Обрій».
04.06.09р. до суду від відповідача надійшли заперечення на позов ТОВ "Обрій" про спонукання Джанкойської ОДПІ до списання заборгованості з ПДФО, враховуючи результати звірки, відповідно до вимог суду від 18.05.2009 р., у яких повідомляється наступне.
Джанкойська ОДПІ не погоджується із позивачем щодо узгодженості ПДФО, й визнання його боргом, який може списуватись як безнадійний через збіг 1095 днів, так як у своїх запереченнях на позов Джанкойська ОДПІ вже вказувала, що ПДФО нарахований та утриманий юридичною особою із заробітної плати та плати за оренду паїв громадян, не відноситься до податкового боргу, згідно норм ЗУ №2181, відповідно до п.1,3 ст.1 ЗУ №2181, так як для цього зобов'язання не має процедури узгодження, визначеної Законом № 2181, оскільки:
- не передбачено подання декларацій (самостійне узгодження)
- податок не нараховується податковим органом
Також Джанкойська ОДПІ вказувала, що згідно ст. 15 Закону №2181 збіг строку давності в 1095 днів, який згідно п.п. «в» 18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону №2181 дає право на списання боргу, стосується лише зобов'язань, визначених податковим органом.
Відповідач також повідомляє, що сума ПДФО у розмірі 72319,33 грн., не узгоджувалась як зобов'язання, нараховане податковим органом, отже приймаючи до уваги позицію повивача про узгодженість суми ПДФО у розмірі у сумі 72 319,33 грн., вона могла бути узгоджена лише через подання розрахунків за ф. 8ДР, або, у теперішній час це - ф. 1ДФ.
Відповідач пояснює, що навіть, якщо прийняти точку зору позивача щодо узгодженості ПДФО і визнання його боргом, який може бути списано як безнадійний по збігу 1095 днів, згідно ст. 15, 18 Закону №2181, відповідно до норм Порядку №103, ТОВ «Обрій» не пропустив строк звернення до суду щодо суми ПДФО із заробітної плати лише у розмірі 1 868,8 грн.
15.06.09р. до суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи у відсутність його представника. У наведеному клопотанні відповідач повідомляє суду, що заперечує проти позовних вимог за мотивами, що викладені у запереченнях від 04.06.09р.
22.06.09р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог від 18.06.09р., у якій позивач просить суд зобов'язати відповідача провести зарахування платежів по податку з доходів фізичних осіб, що здійснювалися позивачем у період з 2005р. по 2007р., відповідно до вказаних в платіжних документах призначень платежу; визнати заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, що склалася за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн. безнадійною; зобов'язати відповідача списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що склалася у позивача за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн.
01.07.09р. до суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи без участі його представника. Також у наведеному клопотанні повідомляється суду, що відповідач заперечує проти уточнених позовних вимог, що викладені в заяві від 18.06.09р.
Представник позивача у судовому засіданні 01.07.09р. наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.06.09р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд
Розпорядженням Джанкойської районної державної адміністрації від 07.10.2002р. №11251080001000128 Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 32066228, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ (а.с.6,8).
Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” та відповідно до ст.9 цього Закону зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Судом встановлено, що у період з 16.08.05р. по 30.08.05р. Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим проведено виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій" за період з 01.04.04р. по 31.03.05р.
Перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій" занижено податок з доходів фізичних осіб до бюджету за період 2004-2005р.р. на суму 72319,33грн. (зворотній бік а.с. 64).
Результати перевірки були відображені в Акті перевірки №573/32066228/23-1/165 від 30.08.2005р. (а.с.45-64).
Таким чином, судом встановлено, що станом на 30.08.2005р. Актом перевірки №573/32066228/23-1/165 від 30.08.2005р. підтверджено існування у ТОВ «Обрій» заборгованості з ПДФО у сумі 72 319,33 грн., що виникла на 01.04.2005 р.
Судом встановлено, що відповідно до Акту звірки між позивачем та відповідачем за період з листопада 2002р. по квітень 2005р. сума заборгованості з податку з доходів фізичних осіб склала 113504,40грн., з яких списано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 41185,08грн. Таким чином заборгованість складає 113504,40грн. - 41185,08грн. = 72 319,33 грн. (а.с. 131-132).
Судом встановлено, що заявою від 06.10.08р. ТОВ «Обрій» звернулося до відповідача з проханням про списання заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, що склалася за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн. (а.с.5).
Листом від 09.10.08р. № 8559/10/1701, який був отриманий позивачем 14.10.08р., ТОВ «Обрій» було повідомлено про відмову у списанні вищенаведеної заборгованості з податку з доходів фізичних осіб (а.с.31,32).
Із матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується несплачена сума податку з доходів фізичних осіб в розмірі 72 319,33 грн.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-ІV від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Відповідно до п. 8.1.1. ст. 8 Закону № 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Відповідно до п. 19.2а ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до п. 17.1 ст.17 Закону № 889 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
ТОВ «Обрій» відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону № 889 виконує функції податкового агента, а саме: проводить нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів, фізичних осіб від імені та за рахунок платників податків, веде податковий облік та подає податкову звітність податковим органам та несе відповідальність за порушення норм цього Закону.
Подання податкової звітності передбачено Законом № 889 та Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ № 451 від 29.09.03 р. (із змінами та доповненнями)).
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом №2181 визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір, (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені (п.п.3.2.1 п. 3.2 ст. 3).
Але суд зауважує учасників процесу, що норми п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» не можуть бути взяті до уваги, оскільки даний пункт лише визначає поняття бюджетного фонду, на засоби якого не може бути накладене стягнення. Проте, поняття бюджетного фонду не є предметом розгляду в рамках даної справи.
Визначення терміну "податковий борг" наведено у п. 1.3 ст. 1 Закону №2181. Так відповідно до вказаної норми, податковий борг - податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Також п.5.1 ст.5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 ст.1 Закону №2181).
Проте специфіка оподаткування податку з доходів фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного податку, а тому узгодження суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб не відбувається, і картки особових рахунків даного податку податковою інспекцією не ведуться .
Однак, обов'язок ТОВ «Обрій» надавати до 1 числа місяця, наступного за звітним кварталом, в податковий орган інформацію про виплачені суми доходів та нараховані суми податку з доходів фізичних осіб передбачений формою 1ДФ, затвердженою Наказом ДПА України № 164 від 08.04.2003 р., якою є «Довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб».
Відповідно до п. 5.4 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за стягнення яких здійснюється органами державної податкової служби України» № 276 від 18.07.2005 р., облік платежів, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби, та надходжень на погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, крім випадків донарахування таких платежів за актами документальних перевірок, ведеться загальною сумою у реєстрі надходжень та повернень.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що оскільки Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачена подача податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з нього податку (ф. № 1ДФ), який не є податковою декларацією, податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі невчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом за акту документальної перевірки та узгодженого відповідно до чинного законодавства.
Нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» дано визначення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 18.2.ст. 18 Закону №2181 передбачено списання безнадійного податкового боргу.
Відповідно до п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону №218, підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти:
а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю активів банкрута;
б) податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення згідно із законодавством;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення згідно із законодавством;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
в) податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом;
д) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону;
е) пені, штрафні та фінансові санкції, нараховані відповідно до законодавства України на суми податкових зобов'язань, що входять до складу заборгованості, встановленої у процесі підтвердження заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Суд вважає за необхідне зазначити, що підпункт «в» п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону №218 не містить ніякого застереження щодо видів податків і зборів, по податкових зобов'язаннях яких виникає податковий борг, визнаний безнадійним.
Проводячи системний аналіз Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» та «Про податок з доходів фізичних осіб», суд вважає за необхідне зазначити, що заборгованість податкового агенту по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб до бюджету, не зважаючи на відсутність відомостей у вигляді податкових декларацій, визнається податковим боргом, та на цю заборгованість поширюється можливість визнання безнадійною у зв'язку із закінченням встановленого Законом №2181 строку.
Відповідно до п. 3.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків № 103 від 14.03.2001 р., до безнадійного податкового боргу відноситься податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).
В даному випадку днем узгодження зобов'язань є день складання Акту перевірки № 573/32066228/23-1/165 від 30.08.2005р. в якому знайшли відображення суми заборгованості ТОВ «Обрій» з податку з доходів фізичних осіб.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з карткою особового рахунку позивача податкового боргу не було, оскільки нарахування по особових рахунках платників податків податкових зобов'язань по платежах, по яких не передбачено надання платником податків податкової звітності в органи державної податкової інспекції, не проводиться; заборгованість могла бути виявлена податковою інспекцією тільки під час проведення відповідної перевірки платника (Акт № 573/32066228/23-1/165 від 30.08.2005 р.), тому початком строку позовної давності по спірній заборгованості слід вважати момент, коли податковому органу стало відомо про її існування, тобто з 30.08.2005 р. - дня складення акту перевірки.
Таким чином, строк позовної давності по заборгованості з ПДФО, що утворилася за станом на 01.04.2005 р. закінчився 30.08.2008 р.
Після 30.08.2008 р., відповідно до норм п. 18.2.1. ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», Джанкойськая ОДПІ повинна була провести списання вищенаведеної заборгованості, у зв'язку із закінченням терміну позовної давності.
Законодавець не встановлює обов'язковість чи наявність форс-мажорних обставин для визначення податкового боргу безнадійним у зв'язку із закінченням термінів позовної давності.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», і відповідно до Порядку № 103 від 14.03.2001р. закінчення терміну позовної давності і наявність форс-мажорних обставин є самостійними і невзаємопов'язаними умовами для визнання податкового боргу безнадійним з подальшим його списанням.
Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків від 14.03.2001 №103 визначений перелік податків і зборів, відносно яких здійснюється процедура списання безнадійного податкового боргу.
Визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються щодо:
- податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством».
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями здійснювати контроль за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасністю сплати.
Відповідно до ст. 10 Декрету КМУ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 26.12.92р. N13-92 підприємства, установи, організації зобов'язані утримувати і перераховувати до бюджету даний податок.
Підпунктом «г» пункту 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", встановлений обов'язок податкового агента надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Податковий розрахунок подається органу податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - суб'єкта господарської діяльності - податкового агента.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб податковими агентами покладено на податкові органи України.
Як вже було зазначено, відповідно до пп. «в» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» списанню підлягає безнадійний податковий борг юридичних і фізичних осіб, відносно якого закінчився строк позовної давності, встановлений цим Законом.
Строк давності, визначений пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону, складає 1095 днів, що наступили за останнім днем граничного строку подачі податкової декларації.
Строк давності для стягнення заборгованості, що утворилася у ТОВ «Обрій» за станом на 01.04.2005р. в сумі 72319,33 грн. на момент звернення ТОВ «Обрій» до суду скінчився, і відповідно до норм чинного законодавства платник податку вважається вільним від такого податкового зобов'язання.
Реалізація положень Закону №2181 здійснюється на підставі Порядку № 103 від 14.03.2001 р., органами, уповноваженими здійснювати процедуру списання безнадійного податкового боргу, якими є податкові органи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в частині визнання заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, що склалася у позивача за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн. безнадійною та зобов'язання відповідача списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що склалася у позивача за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується посилання відповідача на пропуск позивачем строку для звернення до суду за захистом порушеного права, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС Украини, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, ч. 1 ст. 99 КАС України визначає, що адміністративний позов може бути поданий в рамках строку звернення до адміністративного суду, встановленого даним Кодексом або іншими законами. Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами». Строк давності та його застосування в спірних правовідносинах визначений п.п. 15.3.1. п. 15.3 ст. 15 цього Закону.
ТОВ «Обрій» дізналося про порушення своїх прав (на списання заборгованості відносно якої закінчився термін позовної давності) після отримання 14.10.2008 р. відповіді Джанкойської ОДПІ, в якій підприємству було відмовлено в списанні заборгованості (вих. № 8559/10/1701 від 09.10.2008 р.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не було пропущено строк позовної давності.
Що стосується позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення, в частині зобов'язання відповідача провести зарахування платежів по податку з доходів фізичних осіб, що здійснювалися позивачем у період з 2005р. по 2007р., відповідно до вказаних в платіжних документах призначень платежу суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у період з 2005 р. по 2007 р. ТОВ «Обрій» проводило оплату податку з доходів фізичних осіб. Судом встановлено, що у період з 2005р. по 2007р. ТОВ «Обрій» було сплачено податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 181797,91грн., з яких за 2005р. - 8480,85грн., за 2006р. - 49664,06грн., за 2007р. - 123653грн., що підтверджено матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями. У платіжних дорученнях (копії яких долучені до матеріалів справи) по оплаті податку з доходів фізичних осіб за період з 2005р. по 2007р. на загальну суму 181797,91грн. в пункті «призначення платежу» вказувався поточний період часу, за який здійснювалася оплата.
Суд зазначає, що орган податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.
Системний аналіз норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Відповідно до ст. 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.
Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.
При таких обставинах суд вважає, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.
Враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податків в платіжних документах при сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій" податку з доходів фізичних осіб, у період з 2005р. по 2007р.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів необґрунтованості позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 01.07.09 року.
У повному обсязі постанову складено 06.07.09 р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію в АР Крим (96100, м. Джанкой, вул. Дзержинського, 30, ЄДРПОУ 23191959) провести зарахування платежів з податку з доходів фізичних осіб, що здійснювалися Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій" (96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 32066288) в період з 2005р. по 2007р. у сумі 181797,91грн., з яких за 2005р. - 8480,85грн., за 2006р. - 49664,06грн., 2007р. - 123653грн. , відповідно до вказаних в платіжних документах призначень платежу.
3. Визнати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що склалася у Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 32066288) за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн. безнадійною.
4. Зобов'язати Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію в АР Крим (96100, м. Джанкой, вул. Дзержинського, 30, ЄДРПОУ 23191959) списати заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що склалася у Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 32066288) за станом на 01.04.05р. в сумі 72319,33грн.
5. Визнати дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (96100, м. Джанкой, вул. Дзержинського, 30, ЄДРПОУ 23191959) щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податків в платіжних документах при сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій" (96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 32066288) податку з доходів фізичних осіб, в період з 2005р. по 2007р. на загальну суму 181797,91грн., з яких за 2005р. - 8480,85грн., за 2006р. - 49664,06грн., 2007р. - 123653грн. протиправними.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 32066288, р/р № 260065388 в КРД АППБ «АВАЛЬ», м. Сімферополь, МФО 324021, або на інший рахунок) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Кушнова А.О.