номер провадження справи 32/159/14
12.02.2015 Справа № 908/6265/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Запорізький Завод Феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд.11)
До відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд.2)
про стягнення 4860 грн. 87 коп.
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
від позивача: Верба В.В., довіреність № 18-157 від 23.12.2014 р.
від відповідача: Мінітмірова Є.М., довіреність № 3/1-2335 від 21.11.2014 р.
Суть спору:
До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Запорізький Завод Феросплавів" з позовною заявою до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" про стягнення 4860,87 грн. основного боргу за договором № 143 від 01.07.2010 р. про технічне забезпечення електропостачання користувача.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.12.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6265/14, присвоєно номер провадження справи 32/159/14, з призначенням судового засідання на 12.02.2015 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.
11.02.2015 р. від відповідача у справі надійшли документи на виконання вимог суду та відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив про оплату основного боргу в сумі 1700 грн., на доказ чого суду надано платіжні доручення. На момент розгляду справи в суді визнає борг перед позивачем в сумі 3160,87 грн. та просить розстрочити виконання рішення суду на шість місяців рівними частинами.
Позивач підтримав вимоги та обґрунтовує ст. ст. 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України та умовами договору № 143 від 01.07.2010 р. про технічне забезпечення електропостачання користувача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідач підтвердив наявність у відповідача перед позивачем заявленого до стягнення боргу та, з огляду на скрутне фінансове становище, просив суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців рівними частинами.
Представник позивача залишив вирішення цього питання на розсуд суду.
За усним клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 12.02.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд
Між Публічним акціонерним товариством "Запорізький Завод Феросплавів" та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" було укладено договір № 143 від 01.07.2010 р. про технічне забезпечення електропостачання користувача (надалі - договір).
За умовами п. 1.1. договору позивач забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії відповідачу, в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії, з показниками допустимих відхилень стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а відповідач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені п. 4.1. договору.
Відповідно до п. 4.1. договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатка № 2 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Суму сплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії визначається згідно додатку № 2 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації реактивної електроенергії" (п. 8.2. договору).
Згідно п. 7.3. договору, зняття показань засобів обліку здійснюється о 24-00 год. в останній день місяця позивачем (відповідачем) самостійно або в присутності представника відповідача (позивача) або представника постачальника відповідно до "Переліку точок розрахункового обліку електричної енергії користувача". Зняті показання засобів обліку оформлюються "Актом про обсяги переданої користувачу електричної енергії" у трьох примірниках, по одному для кожної сторони та постачальнику електроенергії. Акт підписується уповноваженими сторонами осіб, із зазначенням їх посад та П.І.Б.
В матеріалах справи містяться підписані сторонами Акти про обсяги переданої користувачу електричної енергії від 01.08.2014 р., від 01.09.2014 р., від 01.10.2014 р., від 01.11.2014 р.
Сплата, здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачем (п. 8.3. договору).
На виконання умов договору позивач виставив відповідачу для сплати рахунки, на загальну суму 5326,43 грн.: № 465176 від 31.10.2014 р. (на суму 1082,36 грн.), № 464722 від 30.09.2014 р. (на суму 843,11 грн.), № 464301 від 31.08.2014 р. (на суму 1120,25 грн.), № 463851 від 31.07.2014 р. (на суму 2280,71 грн.).
В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач плату за надані послуги станом на час вирішення справи в судовому засіданні здійснив частково в розмірі 465,56 грн. У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем склала 4860,87 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Після подання позивачем позовної заяви до суду відповідач частково погасив борг, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 1700 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 85 від 17.01.2015 р. (на суму 419,29 грн.), № 86 від 17.01.2015 р. (на суму 280,71 грн.), № 00268 від 28.01.2015 р. (на суму 700,96 грн.), № 00269 від 28.01.2015 р. (на суму 299,04 грн.).
За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1700 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 3160,87 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 3160,87 грн. основного боргу належить задоволенню.
Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у цій справі на шість місяців рівними частинами задовольняється частково, з урахуванням наступного:
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Отже, господарський суд має право залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Так, в обґрунтування причин не сплати заборгованості та надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на скрутне фінансове становище внаслідок недостатнього фінансування підприємства з бюджету у вигляді субвенції як компенсація за перевезення пільгових категорій пасажирів, що підтверджується розрахунками, копії яких додані до матеріалів справи та на збитковість діяльності відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2014 року.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Розглянувши клопотання, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, беручи до уваги, що рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача незначну суму, і підприємство відповідача має певні матеріальні труднощі, що підтверджується матеріалами справи, суд задовольняє клопотання відповідача частково, та з урахуванням конкретних обставин справи, вважає за необхідне розстрочити виконання судового рішення на три місяці.
На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги позивача і приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 3160,87 грн. боргу, розстрочивши виконання рішення в цій частині на три місяці зі сплатою боргу рівними частинами.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82, п. 6 ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький Завод Феросплавів" до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" про стягнення 4860,87 грн. задовольнити частково.
2. В частині стягнення основного боргу в сумі 1700 грн. провадження у справі припинити.
3. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд.2, код ЄДРПОУ 03328379, р/р 26007010000568 в РУ АКБ "Індустріалбанк", м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький Завод Феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 3160 (три тисячі сто шістдесят) грн. 87 коп. основного боргу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
4. Розстрочити виконання рішення у справі № 908/6265/14 на три місяця, стягуючи щомісяця по 1053,62 грн., а останній місяць - 1053,63 грн.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "18" лютого 2015 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.